Боротьба зі злочинністю - боротьба політична?
Тетяна КОРОБОВА, "День"
Інформаційний "наїзд" на кримського спікера Анатолія Гриценка, здійснений кримською міліцією через Центр громадських зв'язків ГУ МВС, навряд чи увінчує кримську епопею "боротьби зі злочинністю". Однак це ланка цілого ланцюга аж ніяк не кримінальних, а скоріше політичних епізодів, у яких задіяно персоналії - не дійові особи, а заручники вистав, що йдуть на зовсім інших політичних сценах.
Ряду депутатів і спікерові (а він це документально спростовує) ставиться у провину перевитрата бюджетних коштів на літній відпочинок. Тема доволі вигідна під час передвиборної кампанії, в якій бере участь електорат переважно з голодними очима. Не варто говорити, що у кримінальній державі, де зять Президента приватизує нафтогазовий комплекс на паях із кримінальними авторитетами, а сват Президента навряд чи зможе пояснити походження власних коштів на придбання нерухомості, яка належить йому, турбота про держбюджет, нібито перевитрачений депутатами, має, м'яко кажучи, не дуже переконливий вигляд. Головним може бути питання, хто дав команду "Ату Гриценка!" І хто в цьому зацікавлений. А основне - чому?
Те, що Гриценко в першій п'ятірці списку НЕПу, котрий силові органи розгромили в Ялті (із хвилями скрізь) із подачі Кабміну, тобто НДП, - це вже не новина. А чому не заспокоїлися? Чи, може, удар по Гриценку - то елементарний "контрольний постріл", для гарантії? Однак, якщо сполучити уривчасті відомості, які просочуються з Адміністрації Президента, справа, схоже, вже не в НЕПі, а в перспективі угруповань, що суперничають навколо Президента, в розумінні - команд. За деякими даними, спікер Гриценко, відчуваючи, що хтось наполегливо копає під нього, кілька разів останнім часом зустрічався із Президентом і отримував від нього запевняння в підтримці. Ба більше, джерела в АП затверджують, що Президент висловлювався про кримського спікера, як про "єдину там порядну людину". Джерело у кримському ГУ МВС наполягає, що недавно Леонід Кучма сам телефонував головному кримському міліціонерові, як до цього телефонував головному українському міліціонерові, і "давав чортів" із приводу метушні навколо Гриценка. Цікаво, що відразу після цього кримський спікер спершу одержав чергову повістку до слідчого, а відтак з'явилося згадане повідомлення ЦГЗ ГУ МВС.
У чому справа? Президент уже не керує державою? Триває "відстріл" наївно-відданих йому людей, яким є кримський спікер? Усе може бути набагато простіше. Кримський спікер "горить", можливо, лише тому, що за нього в Кучми клопотався помічник Президента Волков, теж списковий номер НЕП. І тільки-но панові Волкову вдавалося вирішити питання "наїздів" на Гриценка, як "наїзди" знову поновлювалися з новою силою. Це хтось комусь показує, хто в хаті господар? "Тіньових" політиків біля головного тіла, яке охороняється, ставлять на місце? А якщо іще пригадати, яку спростовуючу відповідь давав по телевізору свого часу пан Кушнарьов кримському спікерові, котрий заявив після зустрічі із Президентом, що отримано його згоду на призначення прем'єром Франчука; якщо врахувати, що в АП сьогодні вважають кримського спікера, який саме хотів догодити Президентові (вийшло по-ведмежому), - головним винуватцем другого пришестя президентського свата у Крим, то все навіть на емоційному рівні цілком має пояснення.
Непоясненне єдине: чи то Президент до обіду сам думає одне, а після обіду - інше. Чи то його відданий міністр Кравченко маневрує з урахуванням невиразних перспектив діючого Президента.
На тлі телевізійного інформаційного серіалу про (цитата) "відомого кримського мафіозі Воронка" почалося полювання на пов'язаного з ним партійними та іншими вузами лідера Партії економічного відродження, члена виборчого об'єднання НЕП, депутата ВР Володимира Шевйова (ст. 86 КК України - розкрадання державного майна в особливо великих розмірах). У повідомленні Центру громадських зв'язків МУ МВС України в Криму йдеться про те, що з 1990 по 1997 рік за сприяння працівників виконкому Залізничної райради (голова Аркадій Демиденко) 20 об'єктів державного ресторанного комплексу було привласнено "шляхом обману", без фактичного оцінення вартості держмайна, завданий державі збиток становив 3,5 млн. гривень. Така інформація, викладена виключно ствердно, до рішення суду, взагалі називається "випереджальною". Але найцікавішим у ній, звісно ж, треба визнати згадку імені колишнього прем'єра, нині заступника міністра транспорту України Аркадія Демиденка. У фонтануючих в Криму викриттях нічого не з'являється просто так. І інформації ЦГЗ у вигляді вердиктів слід розглядати як елемент боротьби. Те саме запитання - якої? З криміналом - чи політичної?
Я попросила Аркадія Демиденка прокоментувати широко поширену міліцейську інформацію.
"З таким успіхом можна сказати, що за 6 років роботи Демиденка головою райвиконкому сталося стільки вбивств, пограбувань тощо й писати в дужках - Демиденко. І куди ти подінешся від того, що справді був у цей час головою виконкому?
1990 року, коли був Радянський Союз, на основі радянських законів почалося акціонування мережі закладів громадського харчування на території Сімферополя. Я був тоді, до речі, секретарем райкому партії. У той час виконкоми райрад мали права входити засновниками в ці комерційні структури. І коли ми зареєстрували статут комерційного підприємства АТ "Селена", ми увійшли туди площею тих приміщень, які були в житлових будинках району. Ніякої приватизації не було. І взагалі райвиконкоми ніколи в житті не займалися приватизацією, у нас не було фонду майна і сьогодні його немає - приватизацією займається лише міськвиконкомом.
Потім вийшов 1992 року Закон України від 27 березня, який заборонив органам виконавчої влади входити в будь-які комерційні структури. І ми 19.05.92 р. ухвалили рішення виконкому і вийшли з усіх підприємств, куди райвиконком входив як засновник. Я був тоді головою Ради, а не виконкому. Після цього правонаступником став фонд майна міськвиконкому. І він повинен був провести оцінення всього майна і далі займатися всім процесом приватизації. Принаймні до подальшої долі цих об'єктів райвиконком не мав стосунку".
Тоді навіщо запущена ця "куля зі зміщеним центром ваги"? Демиденко вважає, що все пов'язано з виборами: "Всі знають моє нормальне ставлення до НДП і першої особи в цьому списку. Я завжди з повагою ставився до Валерія Павловича, і, на щастя, до себе відчував таке саме ставлення. Можливо, через дискредитацію мене, в Криму хтось намагається вдарити по НДП, може це така боротьба за мандати?"
Та невже Аграрна партія, в списках якої Анатолій Франчук, так б'ється з НДП Пустовойтенка? Хоч би як примітивно прозвучало це припущення, однак Демиденко вважається в Криму "людиною Пустовойтенка". Він підтримав свого часу кандидатуру Демиденка на пост прем'єра, він же після відставки Демиденка запропонував йому посаду в Кабміні України. І коли вже сьогодні Пустовойтенку приписують стартовий постріл в кримській "антикримінальній кампанії" - який милий вигляд має удар у відповідь через "замазування" патронованого українським прем'єром Аркадія Демиденка!
Але в такому разі треба визнати, що міліція - це самостійна сила? Або нею управляє хто прийдеться, залежно від того, хто останнім вийшов з кабінету Президента? Принаймні фактом є те, що силове відомство Юрія Кравченка в цій передвиборній кампанії виконує абсолютно особливу функцію. Підтвердженням чого може служити й те, що дружно, наче за командою, міліціонери всіх рангів У Криму вирушили на вибори (більше як 50 "відповідальних працівників", за словами генерала Москаля) - кандидатами всіх рівнів. І те, як пристрасно вони сьогодні роблять те, що їм не належить, втручаючись у роботу виборчих комісій, у перевірку підписних листів тощо дозволяє оцінити ризиковану дотепність одного з лідерів партії "Союз", народного депутата Льва Миримського: "Все нормально - ми ж будуємо міліцейську державу". Чи буде вона кращою за бандитську - ось у чому питання. Особливо якщо врахувати, що сьогодні один з головних борців із злочинністю в автономії - міліцейський чин на прізвисько "Юрко - триста доларів", що його він одержав у роки капітанської молодості, яка перетиналася шляхами-доріжками з нинішніми українськими великими міліцейськими чинами...
