Схоже, що нинішні президентські вибори, які відбулися 3-ого листопада у США, як і попередні чотири роки тому принесуть чимало несподіванок. З одного боку, на момент підготовки номеру до друку не відомо ім’я переможця цих перегонів. Жоден з них не набрав 270 голосів з 538 членів колегії виборників, що формується з представників усіх 50-ти штатів. (у ексвіцепрезидента Джо Байдена та чинного президента Дональда Трампа відповідно — 238 та 213 голосів).
Зазвичай ім’я переможця ставало відомим у ніч виборів, однак цьогорічний підрахунок голосів займе більше часу через відправку значної кількості бюлетенів поштою із міркувань епідеміологічної безпеки через пандемію COVID-19.
До речі, на цих виборах була рекодною кількість тих, хто проголовував достроково — аж 100 млн. осіб, з яких майже половина відправила заповнені бюлетені поштою.
А з іншого боку, схоже повторюється ситуація, коли опитування пророкували перемогу одному кандидату, але завдяки виборчій системі, яка враховує не загальну кількість голосів поданих за кандидата, а виборників у кожному штаті може перемагти інший. Іншими словами, цілком можливо, що на другий термін буде переобрано нинішнього главу Білого дому республіканця Дональда Трампа, який згідно з опитуваннями поступається кандидату від Демократичної партії ексвіцепрезиденту Джо Байдену майже на 10%.
«ДЕМОКРАТАМ НЕ ВДАЛОСЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ «СИНЮ» ХВИЛЮ І ВЗЯТИ ПІД КОНТРОЛЬ СЕНАТ»
Окрім того, схоже, що ще однією несподіванкою стало те, демократам не вдалося забезпечити «синю» хвилю і взяти під контроль Сенат. (Треба нагадати, що окрім президента, американці сьогодні оберуть віцепрезидента країни, 35 сенаторів, 435 членів Палати представників, 13 губернаторів та місцеві органи влади.) Наразі точно відомо, що демократи зберігають за собою контроль за Палатою представників, яка грає вирішальну роль при ухваленні бюджету. Сенат, як відомо, відіграє важливу роль у зовнішній політиці, ухвалені суддів, послів, державних службовців.
І всі оглядачі та експерти звертають увагу на те, що післявиборча ситуація в США є «дуже вибуховою», яка може призвести до конституційної кризи в США. І масла у вогонь підливає нинішній глава Білого дому, який до остаточного підрахунку заповнених бюлетенів, багато з яких було надіслано поштою і ще не враховано, заявив про «феноменальну» перемогу, а також про «значні фальсифікації» на виборах, не навівши жодних доказів цього. Виступаючи в Білому домі президент оголосив, що звернеться до Верховного суду США, щоб «зупинити голосування», хоча голосування вже закінчилося, а триває підрахунок голосів.
Зрозуміло, що весь світ з подихом спостерігає за президентськими виборами у найвпливовішій у всьому світі країні. І це пояснюється насамперед тим, що американський президент має надзвичайні повноваження особливо у сфері зовнішньої політики. А багато в чому Трамп продемонстрував цей вплив навіть не стільки своїми Указами, а твітами.
«День» звернувся до експертів з проханням прокоментувати чим пояснюється такий сильний розкол країни на «червоні» та «сині» штати, роль української діаспори на цих виборах і розповісти яку політику щодо України варто очікувати чи то від Трампа, якщо його буде переобрано на другий термін, чи Байдена.
НЕКОНТРОЛЬОВАНІ ІНСТИНКТИ ТРАМПА VS ІНТЕРЕС БАЙДЕНА ДО УКРАЇНИ
Коментуючи результати голосування, науковий співробітник в Інституті міжнародних досліджень у Стенфордському університеті, нерезидентний старший науковий співробітник Інституту Брукінгза, експосол США в Україні Стівен ПАЙФЕР сказав «Дню» наступне: «Американський електорат голосував головним чином за внутрішні питання: те, як Трамп справлявся (чи не справлявся) з пандемією COVID, економікою та питаннями рівності. Зовнішня політика тут відігравала другорядну роль.
Справді, американці глибоко розділені, але я б не сказав, що цього ще ніколи не було. Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років країна зазнала величезних внутрішніх розбіжностей щодо війни у В’єтнамі та культурних питань. Але вона змогла через це пережити. І, звичайно, існувала така річ, яка називалася Громадянська війна в 19 столітті».
За його словами, на даний момент не існує даних про те, чи мали українські американці, що зосереджені в кількох штатах «поля бою» (наприклад, в Пенсільванії та Огайо), сильний вплив на результати голосування.
Дещо раніше Пайфер у своїх коментарях відзначив, що у випадку переобрання Трампа тому не доведеться турбуватися про те, щоб зіткнутися з виборцями в іншій виборчій кампанії. Він посилить свій контроль над Республіканською партією, залишивши республіканців у Сенаті та Палаті представників менш спроможними блокувати його погані інстинкти.
«І тут виникають питання чи не піде Трамп, як він пропонував у 2016 році, на визнання незаконної анексії Криму Росією та зняття економічних санкцій проти РФ? Або на вихід США з НАТО, як побоюються багато колишніх чиновників США? А розпад Альянсу став би величезним подарунком пану Путіну і залишив би Україну в нестабільному геополітичному положенні», — зауважив експерт.
У випадку обрання Байдена, зазначає Пайфер, у нас був би президент, який розуміє інтерес США до успішної України і який добре знає країну з часів свого віце-президентва. «Він був би тим другом, продовжує експерт у своєму блозі, який потрібен Україні, який надає підтримку і водночас готовий наполягати і звертатися до керівництва України з проханням зробити необхідні кроки щодо реформ. Байден визнає виклик безпеці, який Росія ставить перед Україною та Заходом, і усвідомлює важливість міцних трансатлантичних відносин із міцною НАТО в основі. І пан Байден міг би стати президентом, який поєднав би деякі відмінності, які так сильно розділяють американців сьогодні. Америка, більш об’єднана вдома, стала б сильнішим міжнародним актором».
«АМЕРИКАНО-УКРАЇНСЬКІ ВІДНОСИНИ ЗМІЦНЮВАТИМУТЬСЯ І В НАСТУПНОМУ ДЕСЯТИЛІТТІ»
Представник Українського конгресового комітету Америки Андрій ДОБРЯНСЬКИЙ також відзначив, що громадянські заворушення в Америці траплялися кілька разів протягом 20 століття і серед головних причин для них були міжетнічними суперечки та стреси воєнного часу. За його словами, найстрашніші заворушення проти латиноамериканців та темношкірих були під час першої та другої світових воєн та під час війни у В’єтнамі. А ще раніше, райони США, які не перебували в зоні бойових дій Громадянської війни 19 століття, часто характеризувались етнічними вуличними боями, зосередженими на призові до армії.
«Ми в Америці поки що не повернулися до насильства 1960-х років, але дезінформація, яка передається в Інтернеті, нині створить альтернативні реалії для великих верств населення, які можуть вірити, що ми наближаємось до таких періодів воєнного часу, як у минулі часи заворушення», — наголосив Добрянський.
За його словами, українська діаспора, як і будь-яка інша етнічна меншина в США, дуже різноманітна: українці в Техасі голосують з інших причин, ніж у Каліфорнії; наші люди у Флориді голосують з інших причин, ніж у Бостоні.
Представник Українського конгресового комітету Америки, що завдання організації: понад усе, захищати, щоб наші українці голосували. Хоча уряд не знає, за кого ми голосували, але там знатимуть, котрі громадяни подали свої бюлетені. Чим більше українських імен буде в цьому списку, тим більше уряд буде реагувати на наші занепокоєння, переконаний він.
Торкаючись впливу на вибори так званої «української справи» — щодо корупції сина Джо Байдена в Україні, Добрянський сказав, що окрім дезінформації про Хантера Байдена, в національній дискусії мало згадується про Україну.
Коментуючи можливий вплив майбутнього президента чи другого терміну нинішнього глави Білого дому на подальші відносини між Україною та США, експерт зазначив наступне: «Вашингтон і Київ не мали таких тісних відносин за всю нашу історію, як це має місце сьогодні. Це почалося в 2014 році за президента Обами і продовжувало зростати за часів президента Трампа. Головна причина зміцнення цих відносин це — завдяки Конгресу США».
Водночас він відзначив, що сенатори та конгресмени зустрічаються з українцями в Америці частіше, ніж президент і розуміють наші занепокоєння та використовують їх у законах. «Цього року, всі 435 конгресмени та 35 сенатори балотуються на вибори. Якщо відбудеться багато змін у Конгресі, українцям Америки доведеться зустрітися з новими членами конгресу якомога швидше, щоб висловити їм свої занепокоєння. Такі зустрічі відбуватимуться після виборів», — пообіцяв Добрянський.
Відповідаючи на запитання, чи потрібно Україні наслідувати приклад Польщі, яка цього року уклала зі США угоду з посилення військової співпраці, що передбачає збільшення присутності американських військ у Польщі та продаж новітніх винищувачів та інших озброєнь з метою посилення оброноспроможності польських збройних сил, експерт висловив думку, що Хартія Україна — США про стратегічне партнерство є чудовим основним документом із широким тлумаченням для майбутнього партнерства. Я передбачаю, що американо-українські відносини будуть продовжувати зміцнюватись і в наступному десятилітті.
Цікаво, що сумнів щодо можливості підписання згаданої вище угоди також висловив і директор «Євразійської демократиної ініціативи» Пітер ЗАЛМАЄВ.
«ДВОПАРТІЙНА ПІДТРИМКА УКРАЇНИ»
Торкачючись питання розколу у США, він сказав в коментарі «Дню», що цей процес триває вже деякий час, принаймні з часів президентства Клінтона і набрав сили за часів президентства Буша з таким явищем як «чаювання».
За його словами, так звані прибережні еліти та ті, що живуть посередині, так звана «перелітна» країна, здається, живуть у різних країнах і мають різні харчові звички, звертаючись до різних джерел для отримання інформації. «Я не можу не відповісти «чому» на це питання в розмірі цієї колонки: на цю тему написано сотні книг, і жодна відповідь не є задовільною. Це поєднання історичних, релігійних, політичних, економічних та культурних факторів», — підкреслив Залмаєв.
На його думку, на даний момент занадто рано прогнознозувати переможця, але, принаймні, здається, що гонка близька до реальної можливості перемоги Трампа: те, чого, як і в 2016 році, більшість опитувальників не передбачали.
Торкаючись ролі української діаспори, яка на минулих виборах підтримала Трампа, експерт відзначив наступне: «Українська діаспора була голосно антисоціалістичною, антикомуністичною, республіканською. Незважаючи на те, що Трамп не надто задоволений, вони підтримують його, бо побоюються, що Америка перетвориться на соціалістичну за Байдена: і цим успішно живила їх кампанія Трампа».
Водночас експерт вважає, що, судячи з результатів, голоси українських американців, мабуть, не вплинули на результат виборів, бо демократи продовжують вірити своєму наративу, тоді як прихильники Трампа вірять тому, що їм каже Трамп: що не Росія, а Україна втрутилася у вибори і намагалася допомогти Гіларі проти нього. Або їм просто все одно в будь-якому випадку.
На думку Залмаєва, у випадку перемоги Трампа, він продовжить свою попередню політику. «Він злий на Україну, тому, можливо, не призначить постійного посла до кінця свого президентства як помсту. Він може спробувати скоротити фінансову допомогу Україні та послабити санкції проти Росії. Але чи дозволить йому це зробити Конгрес, мабуть, сумнівно, оскільки двопартійна підтримка України та ворожнеча до путінської Росії зберігаються», — вважає директор «Євразійської демократиної ініціативи».
«ЯКЩО ТРАМП ЗНОВУ ВИГРАЄ, ТО, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, СЕРЙОЗНИХ ЗМІН ПОЛІТИКИ ЩОДО РОСІЇ ТА УКРАЇНИ НЕ ВІДБУДЕТЬСЯ»
Професор факультету політичних наук Університету Центральної Флориди Обрі ДЖЮЕТТ у своєму коментарі «Дню» відначив, що виборці в Сполучених Штатах дуже поляризовані між двома партіями і це вже триває кілька десятиліть. За його словами, ці поділи погіршились з тих пір, як Дональд Трамп став президентом, зокрема, тому що він дуже суперечливий і відвертий, а також заохочує поділ і постійно атакує своїх ворогів, обзиваючи їх і публікуючи негативні коментарі в Twitter.
Говорячи про можливу роль українських американців на цих виборах, він повідомив, що згідно з підрахунками, що базуються на даних перепису, майже 700 тис. або 0.32% виборців США були українцями. І з них майже 90 тис. українських виборців проживають у Пенсільванії, де вони становлять мйже 1% виборців у цьому штаті. Оскільки у штаті Пенсільванія ведеться дуже жорстка боротьба і тут може бути визначено переможця президентських виборів, то, справді, українські виборці можуть мати найбільший вплив у цьому штаті, — вважає експерт.
На його думку, якщо Трамп знову виграє, то, швидше за все, серйозних змін політики щодо Росії та України не відбудеться. Якщо Байден переможе, то він, можливо, буде прагнути зайняти більш рішучу позицію проти Росії та надати більшу підтримку Україні.
Відповідаючи на запитання щодо можливості підписання між Вашингтоном і Києвом Угоди з посилення військової співпраці, яку уклали цього року США і Польщі, що передбачає зокрема і продаж новітніх винищувачів та інших озброєнь з метою посилення оброноспроможності Збройних сил України, пан Джюетт сказав наступне: «Це буде залежати від того, хто виграє вибори. Якщо Трамп переможе, я думаю, що менше шансів на таку домовленість, хоча це все-таки можливо, оскільки Трамп був непередбачуваним. Якщо Байден переможе, я думаю, що шанси на таку угоду зростуть як спосіб посилити підтримку України та дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати йдуть іншим шляхом».
Независимо от результатов выборов уровень поддержки американцами Украины не уменьшится
Александр МОЦИК, экс-посол Украины в США
Независимо от результатов выборов уровень поддержки американцами Украины не уменьшится и не станет меньше, чем сегодня. В любом случае отката не будет.
Для того, чтобы эта поддержка нарастала, Украине нужно будет осуществлять дальше реформы, наводить порядок в судебной и правоохранительной сфере, искоренять коррупцию. Конечно, должно быть обеспечено верховенство права и равенство всех перед законом, особенно чтобы закон действовал одинаково для всех: и для людей, которые находятся на верхних ступенях украинского общества, и для простых людей. И чтобы все придерживались закона.
Многое, конечно, будет зависеть от команд, которые будут сформированы новым президентом. Традиционно государственный департамент поддерживает Украину. В частности, госсекретарь Помпео принял Крымскую декларацию, которая является очень важной для нас.
Министерство обороны США знает ситуацию в Украине в связи с российской агрессией помогает настроено помогать и в дальнейшем.
Существует двухпартийная поддержка Конгресса, и нужно будет работать, чтобы она только росла. Нам надо поддерживать и углублять связи с обеими партиями.
В случае, если главой Белого дома станет демократ, тогда зайдет много людей, которые работали в предыдущей администрации и которые тоже хорошо понимают и внутреннюю ситуацию Украины, и внешнюю, особенно связанную с российской агрессией и нашими евроатлантическими и евроинтеграционными стремлениям.
Будем ожидать, что, в первую очередь будут задействованы серьезные механизмы сдерживания российской агрессии и наше продвижение по линии евроатлантической интеграции будет успешным. Но нам предстоит самим работать над реформированием военно-промышленного комплекса, Вооруженных сил в целом и, конечно, экономики страны в целом по европейским стандартам.
Очень важно, чтобы санкции сохранялись, чтобы даже речи не шло об их смягчении или их отмене до тех пор, пока Россия не выполнит свои обязательства. То есть не уйдет из Украины, Крыма, не уйдет из Донбасса и не позволит Украине восстановить суверенитет над своими территориями.
Причем санкции должны продолжаться во всех сферах и только нарастать. Потому что Россия не только ведет свою агрессивную политику в отношении Украины, но и нарушает международное право в отношении других стран, осуществляет вмешательство в выборы, кибератаки, применяет химическое оружие против оппонентов режима, причем применяет ее на территории Европейского Союза. Речь идет и о пропагандистской кампании, которая построена на лжи и манипуляциях и охватывает практически всю планету.
Санкции на сегодня остаются одним из наиболее эффективных инструментов влияния на Россию и сдерживания российской агрессивной политики. Не может идти речь о восстановлении России в «большой восьмерке».
Здесь надо отметить и следующее: необходимо продолжение США блокады «Северного потока-2», чтобы этот проект не состоялся. Иначе это будет большой вред для Украины и вообще для Европы. Поскольку этот «Поток» увеличит зависимость Европы от российских энергоносителей, а нас поставит в сложную ситуацию.
В энергетическом плане надо обратить внимание на сотрудничество с компанией Westinghouse в контексте ядерного топлива и построения хранилища отработанных ядерных материалов. И конечно, было бы хорошо, если бы мы наладили сотрудничество по такому новому виду топлива как водородная энергия, которая рассматривается экспертами как перспективная отрасль. У нас есть огромный ресурс в Энергоатоме и в Нефтегазе.
Конечно мы ожидаем, независимо от того, кто станет президентом, дальнейшего содействия в нашем продвижении к членству в НАТО.
В этом контексте было бы желательно подписать с Соединенными Штатами Соглашение об углублении сотрудничества в оборонной сфере, как это сделали в этом году поляки и американцы. Сегодня Америка является основной страной, предоставляющей нам содействие в военно-технической сфере, а также необходимое вооружение. Конечно, нам бы хотелось видеть эти объемы намного больше. И это касается и военной помощи, и закупок. А это определенная дополнительная гарантия сдерживания России в ее агрессивных планах относительно Украины.
