Василь СТУС: СКЕЛЯ, НЕПІДВЛАДНА ВІТРАМ
Поет виняткової емоційності та інтелектуальної напруги, Василь Стус зберігає той самий рівень і у своїй критиці та публіцистиці. Хоча обставини життя не дали йому можливості публічно виступити «на полі» публіцистики, але ті публіцистичні фрагменти, що їх можна знайти в його поезії, критиці, офіційних і приватних листах, дають високі зразки аналітичної публіцистики, опертої на справжню ерудицію й витриманої в дусі суворих вимог часу.
На тлі поверхово-кон’юнктурної публіцистики тих років Стус височить, як скеля, непідвладна змінним вітрам. Він готовий самокритично вносити поправки на тлі нестерпних обставин, що теж впливає на характер мислення, але не готовий поступатися правдою, на яку прийнято було закривати очі. У цьому непроминальна вартість Стусового слова: відкрити очі на правду й нагадувати, що все справді живе стоїть на правді.
Невірно думати, що Стус «пробивав стіни». Він радше плекав культуру. «Вона береже Святий Дух, щоб був не уярмлений у часі, щоб, як і належить Духові, витав, ширяв у високості».
Євген СВЕРСТЮК
