Олег Зубков. Дієвий персонаж кримського суспільного життя, постійно представлений у мас-медіа. Народився на Курщині. Випускник Київського військово-морського політичного училища. Це був уже 1990 рік, тож кар’єра політрука йому не надто «світила». Проте він знайшов собі неабияке місце у Криму. У 1990-ті займався бізнесом, а у 2000-ні заснував приватний зоопарк «Казка» і рушив у політику. У 2006 році став депутатом Верховної ради Автономної республіки Крим від Блоку Тимошенко. 2010 року на виборах мера Ялти висунувся від партії «Союз», у липні 2012 вступив у Партію регіонів. Активно підтримав російське вторгнення на півострів, погрожував, що на чолі «колони тигрів» піде на штурм Верховної ради АРК. Вступив до «Єдиної Росії», а з осені 2014 року – до неонацистської партії «Родіна» Рогозина (дивовижна політична послідовність і принциповість, чи не так?). Зубков запропонував установити у Ялті прижиттєвий пам’ятник Путіну. І водночас змушений був визнати, що кількість відвідувачів його зоопарку зменшилась удесятеро. Того ж року був засуджений судом окупантів на три роки умовно за побиття свого підлеглого. Проте, попри фінансові та судові негаразди, створив т.зв. Парк левів «Тайган» або ж Сафарі-парк «Тайган», де зібрано чимало рідкісних тварин зрізних куточків планети.
Слід сказати, що Парк «Тайган» - це справді небуденне явище, а сам Зубков уміло працює зі звірами, в тому числі левами та тиграми, і вони його люблять і поважають. Так, люблять і поважають – це видно неозброєним оком; спробуйте-но обійматися з величезним левом чи ведмедем… Проте цей Парк існує в окупованому Криму, а відвідувачами його – «истинные русские». Як значна частина цієї публіки поводиться з тваринами – це треба бачити, є чимало відео – дражнять, чимось кидають, пропонують якусь їжу зі своїх рук…
Ба більше – батьки підсаджують дітей, щоб ті поверх огорожі давали хижакам щось смачненьке. Наслідок поводження з тваринами за нормами «русского мира» зрозумілий: хижак щось комусь відкусив, а Олега Зубкова окупанти відправили до СІЗО та порушили проти нього кримінальну справу.
Не беруся судити, чи правомірні були ці дії окупаційної адміністрації, проте вони збурили цілу кампанію на захист «Людини-лева», як прозвали Зубкова його симпатики. Поки російські агресори наступали чи тримали позиції на півдні України, російські силовики й адміністратори чхали на ці протести, проте коли почався відступ на Харківщині та Херсонщині, Зубкова звільнили. Причому, схоже, звільнили з певною умовою. Адже тиждень побувши в «Тайгані», Олег Зубков рушив до Херсону з важливою місією, яка офіційно звалася «порятунком звірів Херсонського зоопарку» (втім, останній іноді звався «зоокуточком»). Цікаво тільки, від кого і чому їх знадобилося рятувати… Жили собі звірі в Херсоні до приходу окупантів – і проблем не було особливих. Жили і за окупантів. А от коли останні стали готуватися до вимушеної втечі, проблеми виникли. З цінностями музеїв, із рухомим і нерухомим майном, із самими містянами… Не лишати ж усе і всіх «хохлам»! Отож музейні цінності пограбували й вивезли, рухоме майно теж, нерухоме підірвали та спалили, а значну кількість городян депортували в «матушку-Россию». Стандартні алгоритми, відпрацьовані ще попередниками нинішніх рашистів – німецькими нацистами під час Другої світової. А Олег Зубков зі своєю популярністю та начебто гуманною місією «порятунку тварин» мав здійснити операцію прикриття дій тварюк із російськими емблемами…
На YouTube за останні два тижні вийшло чимало репортажів про те, як «людина-лев» з командою їде до Херсона, які жахіття він бачить по дорозі, як переживає за долю херсонських тварин, як витягає ледь не голірук вовків із кліток, як вивозить в останній момент їх до Криму, до Парку «Тайган»… Але хто винуватець усього, що відбулося? Анічичирк. Ну, а потім – ціла низка репортажів про те, як добре на новому місці почуваються «врятовані» звірі, як призвичаюються лама й інші копитні, як адаптуються вовки та єноти… Звісно, з’явилося на «свято порятунку» й офіційне телебачення. На жаль, українські медіа свої коментарі дій Олега Зубкова в Херсоні звели до того, що він, мовляв, «під час втечі окупаційних військ Росії з правого берегу Херсона, викрав єнота і кілька інших тварин із зоопарку міста». Та ні, не «кілька тварин», а ретельно «почистив» увесь зоопарк, видавши акт крадіжки тварин у великих розмірах за акт гуманізму!
Що ж, Олег Зубков своїми діями – і політичними перебіжками минулих часів, і нинішньою участю в пограбуванні українського міста окупантами – цілком заслужив імення не «людини-лева», а «людини-шакала». Звісно, буде проблема, що робити з ним і з Парком «Тайган», коли українські війська, нарешті, звільнять Крим. Чи, можливо, Зубков утече на Кубань і кудись далі, у глибину Росії? Чи знову кинеться записуватися в якусь українську партію? Жаль, звичайно, талановиту людину, яка є неабияким фахівцем роботи зі звірами. Проте… Не можна довіряти шакалам у людській подобі, чи не так?
