Фактично увесь час, доки йде війна російських орків проти України, з оприлюднення інформації щодо страшних бучанських катувань у різних соціальних прошарках населення як України, так і всього притомного світу обговорюється проблема схильності рашистів до садизму та різних збочень у поводженні з цивільним населенням на захоплених територіях та з українськими військовополоненими.
Спробуйте заговорити про «етот глубінний народ» на базарі, в магазині, у транспорті, у розмові зі знайомими по телефону і ви одразу ж наразитесь на нерозуміння нормальних адекватних людей того, як можна бути такими нелюдами, виродками, яких навіть скотами не назвеш, бо жодна скотина, крім хворої на сказ, так не вчиняє із собі подібними особинами. І хоча на сьогоднішній день вже можна скласти величезну бібліотеку з тих статей науковців, інтерв’ю аналітиків і соціальних психологів, політиків і політологів, істориків, юристів, журналістів, письменників і моральних авторитетів соціуму тощо з приводу коріння такої поведінки «второй арміі міра», нерозуміння того, як можна так радикально витравити людське в людині все ж залишається.
Про це свідчить, зокрема, і той факт, що для істот, які вчиняли та продовжують вчиняти злочини на території України, так і не знайшлося однозначного визначення. Їх називають виродками, садистами, вбивцями, збоченцями, «бєспрєдєльщікамі» (що найточніше виражає сутність цього явища). До того ж, помітьте, остання назва не має прямого відповідника в українській мові. Може справа у тому, що такий феномен притаманний саме росії? Проте історія росії, вірніше, московії має давнє означення таких представників «істінно рускіх»! Ще за часів одного з найвідоміших потвор-очільників історичної московії – царя Івана Грозного (Біснуватого) його опричників народ охрестив «кромєшнікамі», маючи на увазі «кромєшную тьму», яку вони несли з собою «во імя царя-батюшкі, помазанніка божія на зємлє». За ідіоматичним російським словником «кромєшная тьма» - це «абсолютная тьма • бездонная тьма • беспроглядная тьма • беспросветная тьма • глубокая тьма • глухая тьма • гробовая тьма • густая тьма • непроглядная тьма • полная тьма • совершенная тьма • сплошная тьма».
Іноземні мандрівники віддавна свідчили про «раболєпіє» московитів. Так Іоганн Георг Корб писав про те, що «московіти поклонялись своєму цареві не стільки як піддані, скільки як раби, вважаючи його скоріше богом, ніж царем». Ще і до цього часу архаїка ментальності «глубінного народа» перетворює його на масу «чмобіків» і «расходного мяса» по волі чергового біснуватого правителя Мордору – «любімого народного презідєнта» путлєра.
І знову ж таки, термінові «кромєшнікі» не існує прямого відповідника в українській мові. Словники перекладають його як «суцільна темрява», що, безумовно, не зовсім те саме за значенням, що «кромєшная тьма», або ж пропонують варіант «кромішники». Як на мене, звучить зовсім неприродно для українського вуха. До речі, Євангеліє від Матвія (гл. 22, ст.13) під «тьмою кромєшною» має на увазі ніщо інше, як пекло.
Отже, що таке оті російські «кромєшнікі»? Це паралельна, так би мовити, стихійно-народна назва опричників Івана ІV, яка виникла внаслідок їхніх дій по винищенню своїх і чужих людей московського царства. Як відомо, військо опричників складалось з двох груп людей: дворян (служилих, дворянин = «дворня государєва, холоп, раб») та карних злочинців, а серед них - найбезжальніших бандитів і вбивць. Як зазначають самі російські притомні історики, далеко не кожен з прихильників царя Івана Біснуватого готовий був йти в опричники та надягати рясу з капюшоном, чіпляючи до луки кінського сідла відрізану собачу голову, що розповсюджувала від цього по-собачому вірного царевого «кромєшніка» неймовірний сморід. Серед царевих «бєспрєдєльщіков» того часу виявилось чимало представників верхівки дворянства: Григорій Скуратов-Бєльскій, він же Малюта Скуратов; князь Вязємскій, боярин Басманов та інші. Нічого не нагадує? Так і напрошуються аналогії з Пригожиним та його зеками. Ну а перевтіленням «Людоєда Бєсноватого» (теж стихійно-народний «нікнейм» Івана Грозного) звичайно ж є пуйло бєсноватоє. То кого ще дивує вбивство кувалдою обміняного російського полоненого Євгенія Нужина? Дивно би було навпаки, враховуючи увесь «багатий», століттями накопичений досвід убивств цього сусіда-монстра.
А далі мовою російського історика, який присвятив народженню звіра – московії – спеціальне дослідження (Андрей Буровский. «Московия. Пробуждение зверя»). Автор пише: «Многие вещи вообще выходят за пределы понимания психически нормального человека (саме про це й мова!!!- І.Г.). …Когда боярина сажают на кол, и он умирает больше пятнадцати часов, а на его глазах насилуют его мать, пока она не умирает. Когда человека на глазах его жены и пятнадцатилетней дочери обливают кипятком и ледяной водой попеременно, пока кожа не сходит чулком …Психически нормальному человеку трудно понять, как можно пировать под крики людей, пожираемых в яме специально прикормленным человечиной медведем-людоедом». І далі: «И не только об одном царе речь. Если людей жарили живьем на сковородках, то ведь кто-то же делал эти сковородки, прекрасно зная – зачем он их делает. То же касается и металлических крючьев для подвешивания, и металлических решеток, устанавливаемых над кострами, и специальных копий с крючьями, чтобы вырывать внутренности и много другого, в том же духе. В Московии жило множество людей, десятки тысяч, которые производили все эти необходимые для развлечения царя штуки, использовали их и даже похвалялись друг перед другом, что хорошо умеют. Число кромешников возросло с одной до 5-6 тысяч людей и готово было расти еще… Существовало, действовало, разрасталось огромное общество, в котором садизм был попросту бытовой нормой. Жизнь в таком обществе с самого начала требовала отбора патологических типов. А если даже вполне нормальный человек и попадал в него, он тоже хоть немного, но должен был повернуться рассудком, чтобы оставаться в рядах кромешников». І висновок: «Шел широкомасштабный, охватывающий десятки, если не сотни тысяч людей, противоестественный отбор»!!!
У путінській росії цей протиприродний відбір, або (за Алєксандром Нєвзоровим) «прєступная дрєсіровка насєлєнія росії» досяг апогею. Тому Україні не варто розраховувати на просвітлення у скалічених мізках як «глубінного народа» ерефії, так і його верхівки. «Кромєшніків» можна зупинити лише знищивши!
