Український «Варяг» уперше вийшов у море... під китайським прапором
Перший китайський авіаносець — перебудований колишній радянський авіаносний крейсер «Варяг» — учора вперше вийшов у море для проведення ходових випробувань. Як повідомляє агентство Сіньхуа, цей вихід буде коротким, надалі корабель повернеться на суднобудівельний завод у місті Далянь (провінція Ляонін) для проведення монтажних і випробувальних робіт. Недобудований радянський важкий авіаносець «Варяг» було придбано Китаєм в Україні за ціною металобрухту в 1998 році і відбуксовано до КНР. 2005 року почалися роботи з його добудови в Даляні. Одночасно Китай розпочав розробку літаків палубної авіації, які зараз проходять випробування. Кораблю досі не присвоєно китайське ім’я, тому в ЗМІ КНР його продовжують називати «Варяг». Нагадаємо, раніше в Міноборони Китаю заявляли, що український корабель використовуватиметься як експериментальний і навчальний.
Росія підготувала список нев’їзних громадян США
Росія ввела заборону на в’їзд на свою територію деяких американських громадян у відповідь на вжиті Вашингтоном аналогічні заходи на адресу російських чиновників, які були пов’язані із загибеллю у в’язниці юриста Сергія Магнітського. У російському списку опиняться ті громадяни США, яких Москва вважає винними в порушенні прав громадян Росії. Зокрема, Віктора Бута і Костянтина Ярошенка, одного з яких судять у США, звинувачуючи в торгівлі зброєю, а іншого — в контрабанді наркотиків. Один з адвокатів Віктора Бута Віктор Буробін вважає, що у випадку з його підзахисним у списку легко можуть опинитись співробітники управління США по боротьбі з наркотиками (DEA) Дерек Одній, Скотт Хакер і Роберт Захаріасієвич. За словами Буробіна, вони прослуховували Бута і заарештовували його без санкцій на «прослушку» та арешт, крім того, намагалися вивезти його підзахисного з Таїланду «як річ у валізі». Нагадаємо, Сергій Магнітський помер у слідчому ізоляторі 16 листопада 2009 року. Незадовго до смерті він розкрив факти масових розкрадань з російського бюджету на загальну суму 5,4 мільярда рублів, скоєних представниками силових відомств. Відразу після цього його звинуватили в ухиленні від сплати податків.
Чилійські студенти вимагають якісної освіти
40 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості в ході масових заворушень у Чилі. Серед постраждалих — 23 поліцейські й 16 цивільних осіб. Було арештовано 273 особи, серед яких — підозрювані в підпалах автомобілів. За оцінкою представника чилійських карабінерів, у масових протестах узяли участь близько 70 тисяч осіб. Масові заворушення, розпочаті студентами, тривають у Чилі вже кілька днів. На початку серпня чилійську столицю і провінційні міста захопила хвиля протестів, які вилилися в запеклі сутички з правоохоронцями. Студенти вимагають якісної й дешевшої державної освіти. Акції протесту контролюють через соціальні мережі. Главі студентської громади Університету Чилі Камілі Вальєхо через Інтернет удалося отримати підтримку чилійських обивателів, які пізно ввечері у вівторок організували «каструльний» бунт. В один і той же час у різних районах Сантьяго люди почали стукати в каструлі, казанки й інший посуд. Гамір було добре чути у всіх районах міста, зокрема й поблизу президентського палацу «Ла-Монеда». Каструльний шум пролунав у столиці Чилі не вперше. Подібні дії були виявом протесту проти диктатури генерала Аугусто Піночета, який скинув 1973 року чилійський уряд на чолі з Сальвадором Альєнде.
Карзай підписав закон, який забороняє оскаржувати результати виборів
Президент Афганістану Хамід Карзай видав указ відносно підсумків виборів до нижньої палати афганського парламенту, що проходили восени минулого року. Таким чином, як повідомляють РІА «Новости», Карзай поклав край парламентській кризі в країні. Згідно з указом, «жодні суди в країні не мають права оскаржувати підсумки виборів після винесення вердикту афганською незалежною виборчою комісією (ЦВК)». Указ означає, що рішення Спецтрибуналу, який розслідував підсумки парламентських виборів, не має вирішальної сили. Нагадаємо, після оголошення результатів парламентських виборів минулого року Генпрокуратура Афганістану визнала їх сфальсифікованими і відкрила десятки справ на кандидатів у депутати та працівників Центрвиборчкому, звинувативши їх у хабарництві та підкупі з метою фальсифікації результатів голосування. Після цього ГП передала ці справи до Верховного суду, який після схвалення самого ж Хаміда Карзая створив Спецтрибунал з розслідування підсумків виборів. Трибунал перерахував голоси виборців у всіх 34 афганських провінціях і виявив грубі фальсифікації підсумків народного волевиявлення. Він виніс ухвалу про те, що 62 з 249 депутатів займають свої крісла незаконно.
Норвезька поліція визнала допущені помилки
Норвезька поліція, яка потрапила під шквал критики за недостатньо швидку реакцію під час стрілянини на острові Утойя, визнала низку допущених помилок. Зокрема керівництво столичної поліції погодилося з тим, що її співробітники вибрали дуже довгий шлях для прибуття на острів. Можливо, саме це стало однією з причин, завдяки якій нападнику Андерсу Брейвіку вдалося розстріляти таку велику кількість людей і обійти весь острів у пошуках поранених і тих, що втекли. Сам Брейвік здався поліції за першої ж її появи на острові. Йому пред’явлено обвинувачення в терористичній діяльності, що передбачає до 21 рік позбавлення волі. В той же час, як повідомляє поліція, Брейвік під час нападу знаходився під впливом наркотичних препаратів. Поки не повідомляється, яких саме. Цілком можливо, що замість в’язниці його чекає примусове лікування в психіатричній клініці. Нагадаємо, що в результаті подвійного теракту в Норвегії 22 липня в центрі Осло і в молодіжному таборі правлячої Норвезької робочої партії на острові Утойя загинуло 77 осіб.
