Вибухи в Осло й стрілянина в молодіжному таборі на острові Утoйя викликали в ще нещодавно благополучній Норвегії стан шоку. Щиро співчуваючи нашим скандинавським сусідам по європейській домівці, слід і собі поставити ряд запитань.
У першу чергу, — наскільки Україна застрахована від таких проявів екстремізму і тероризму. У нас пішла якась незрозуміла мода економити на армії, розвідці, а Служба безпеки займається полюванням на супротивників влади, замість того, щоб виконувати свої прямі обов’язки: захищати країну і громадян від тероризму та екстремізму. І це стосується всієї влади — хоч нинішньої, хоч попередньої. Армія перебуває на межі виживання, й навіть військовий парад скасували. Виникає підозра, що не для економії грошей (коли потрібно для себе, то можновладці знаходять їх дуже швидко), а через те, що нема чого показувати urbi et orbi. У країні, яка може оснастити свої Збройні сили практично всією номенклатурою сучасних видів зброї, досі більша частина озброєнь ще радянського або модернізованого виду. І це поблизу дуже неспокійних сусідів.
У центрі Осло, поблизу канцелярії прем’єр-міністра Йєнса Столтенберга, стався потужний вибух; відомо, що вибухів було кілька. У будівлях у радіусі 500 метрів вилетіли шибки, трапилося займання на кількох поверхах міністерств енергетики і нафтової промисловості. Через короткий час сталася трагедія на острові Утoйя. Людина в камуфляжній формі відкрила вогонь по мешканцях молодіжного табору владної Робочої партії. Кількість жертв сягнула 97 осіб і, на жаль, ці цифри не остаточні. Поліція прочісує острів Утoйя; було знайдено ще одну бомбу, яка не вибухнула «з технічних причин». Припущення про те, що це терористичний акт ісламізму, досить швидко відхилили, хоча погрози такого роду надходили. З’ясувалося, що це справа рук 32-річного норвежця Андерса Беринга Брейвіка. Він був затриманий невдовзі після розстрілу на острові Утoйя.
На допиті Брейвік заявив, що діяв самостійно, хоча поліція мала сумніви. Повідомили, що за підозрою в організації вибухів і подальшого розстрілу було затримано шість осіб. Але після допиту поліція Норвегії їх звільнила. Причетність їх до теракту не підтвердили, так само, як і інформацію про виявлені в них вибухові пристрої.
Як повідомляє Reuters, Брейвік дотримувався ультраправих поглядів. Друг злочинця розповів газеті Gang Verdens (GV), що норвежець став націоналістом кілька років тому, «десь після двадцяти п’яти». Свої ультраправі переконання він висловлював у дискусіях на різних сайтах. «Він затятий противник ідеї, що люди різних культур можуть жити пліч-о-пліч один з одним», — говорить співбесідник видання.
Користувачі соціальних мереж практично одразу виявили сторінку Брейвіка у Facebook. Серед його інтересів — бодібілдінг, консервативна політика й масонство. Місцем роботи він указав фірму Breivik Geofarm, де працював директором. За даними GV, вона провадила сільськогосподарське виробництво. У травні він купив шість тонн добрив, які могли стати основою для виготовлення вибухових речовин. Зараз сторінка очікуваного злочинця на Facebook закрита. У норвежця є акаунт у Twitter, створений 17 липня. На ньому — єдиний запис: «Одна людина, в якої є віра, дорівнює за силою 100 тисячам, в яких є лише інтереси». Це вислів англійського філософа XIX століття Джона Стюарта Мілля. За кілька годин до теракту Брейвік розмістив в Інтернеті «Декларацію незалежності Європи 2083 року», повідомляє Reuters. Документ, що налічує 1500 сторінок, укладено як інтерв’ю з самим собою. Автор розповідає про свій світогляд, про ставлення до бомбардувань Сербії в кінці 1990 років, про роль комп’ютерних ігор, про шанованих ним політичних діячів, про марксизм і іслам. Сам Брейвік назвав свої дії «звірячими, але виправданими», повідомляє Reuters. Його адвокат заявив, що терорист має намір пояснити свої дії, коли постане в понеділок перед судом.
Експерти норвезької поліції вважають, що вибухи в Осло і стрілянина на Утойє були замахами на життя прем’єр-міністра країни Йенса Столтенберга. У п’ятницю, 22 липня, він мав прибути до молодіжного табору. Випадково чи ні, але прем’єр-міністр працював удома, і його не було в п’ятницю ані в будівлі уряду, ані на Утойє, сказав представник кабінету. Після вибухів в Осло Столтенберг давав лише телефонні інтерв’ю: поліція радила йому поки не з’являтися на публіці. Однак в суботу вранці прем’єр-міністр зібрав термінову прес-конференцію.
«Ніколи з часів Другої світової війни наша країна так не страждала», — заявив він. П’ятничні події глава уряду назвав «нічним кошмаром і трагедією нації». «Демократичні засади Норвегії», за словами прем’єр-міністра, не похитнути. Столтенберг пообіцяв країні «ще більше демократії». «Якщо порівнювати Норвегію з іншими країнами, я б не сказав, що ми маємо якусь велику проблему з правими екстремістами. Але ми маємо певні угрупування, ми їх відстежуємо. Наша поліція в курсі їхнього існування», — заявив прем’єр-міністр. «Ви нас не зруйнуєте. Ви не зруйнуєте нашу демократію й ідеали», — заявив він перед телекамерами. Прем’єр-міністр також зауважив, що поки не бачить причин піднімати в країні рівень загрози. Проте стало відомо, що влада Норвегії вирішила відновити прикордонний контроль з країнами Шенгенської зони.
Експерт Норвезького міжнародного інституту Якоб Годзімінськи сказав Reuters, що радше норвезькі ультраправі угрупування причетні до трагічних подій, аніж ісламізм. Він зазначив, що в Норвегії, як і по всій Європі, через проблеми з іммігрантами стали більш популярними праві ідеї.
У суботу з’ясувалося, що антиісламська група «Зупинимо ісламізацію Європи» (SIOE) відкинула кілька місяців тому заявку Брейвіка на вступ до організації. «Жодних порад йому ми не давали», — заявив Reuters засновник SIOE Андерс Граверс. Він зазначив, що група не долучила його до своїх лав через зв’язки Брейвіка з неонацистськими угрупуваннями.
Те, що сталося в Норвегії, має кілька причин. По-перше, триває загальний процес істотного зрушення вправо в низці країн Європи, причому кількість їх весь час зростає. Антиіммігрантська риторика правих партій знаходить дедалі більший відгук на тлі великого потоку охочих перебратися з Північної Африки й Близького Сходу до Старого Світу. По-друге, терористичні методи організацій ісламізму, вибухи в Іспанії, Великій Британії й Франції викликають дедалі більше занепокоєння. Переслідування діячів культури ісламськими фундаменталістами за начебто безсторонні вислови про пророка, малюнки й вірші вкрай негативно сприймають в Європі, де панує абсолютно інша політична культура й поняття свободи слова та преси.
Іншою проблемою, зокрема для скандинавських країн, є дещо безтурботне ставлення до терористичних погроз. Навіть після того, що сталося, прем’єр Столтенберг уважає, що праві екстремістські угрупування контролюються. Можливо, що такий контроль і є, але в цьому разі він виявився недостатнім.
Як вийшло, що довгі роки терорист не потрапляв у поле зору місцевої поліції? Хоча вже перші результати розслідування ясно показали, що Брейвік не лише не приховував своїх украй агресивних планів, а й багато разів демонстрував їх через Інтернет. Друга проблема служб безпеки. Не потрібно бути дуже великим фахівцем, щоб розуміти, яка приваблива мета для терористів — скупчення великої кількості людей на обмеженому просторі, яким є острів Утoйя. Чому він практично не охоронявся, де берегова охорона, служби рятування на воді? Адже багато людей заради порятунку кинулися у воду, але через розбухання та обважнення одягу не змогли допливти до протилежного берега й змушені були повернутися назад, під кулі вбивці.
Ось і чергова відповідь на запитання про вільний продаж зброї. Свій арсенал Брейвік придбав абсолютно законно під приводом того, що збирається полювати на оленів.
Хоча економічний стан у скандинавських країнах, зокрема, в Норвегії набагато кращий, ніж в інших, але проблеми є й там. Звідси зростання ксенофобії та радикальних настроїв. І від цього не застрахована жодна країна.
Повернемося до України. Можна не сумніватися, що ми від відповідних чиновників почуємо запевнення, що в нас такого не може бути, все контролюється, необхідні заходи вжито і вживаються. Є великі сумніви в цьому. І вони мають підстави не лише у тотальній недовірі до того, що кажуть чиновники різних рангів, а в тій політиці, яка проводиться.
Декларована позаблоковість не лише не зміцнює нашу безпеку, а навпаки, є основою руйнування тих державних структур, які покликані її забезпечити. Відмовилися від вступу до НАТО, що отримали натомість? Позаблоковість (псевдонім нейтралітету), судячи з прикладу Австрії, Швейцарії або Швеції, — штука дуже дорога. Де ж істотне збільшення витрат на армію та структури безпеки? Що, посилилося переозброєння армії та флоту? СБУ займається терористами і шпигунами? Схоже, в неї на першому плані абсолютно інші завдання. Адже в наших північних сусідів щодо тероризму далеко не все благополучно. На Північному Кавказі йде справжня війна, й іскри від цього вогнища цілком можуть потрапити й до нас. А що, в Криму мало тих, хто бажає наслідувати приклад сусідів? Сепаратистів у нас вистачає з верхом.
То, може, час припинити раювати і вдавати, що все тихо і спокійно.
КОМЕНТАР
ЗАГРОЗИ ВІД НОВИХ ГЕРОСТРАТІВ
Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США та Канаді, письменник:
— Людина, що скоїла ці злочини, якими б філософськими теоріями не прикривалася, — психічно нездорова. Він готував злочин протягом дев’яти років і виклав всю свою так звану філософію на сайті. Там ще є деталі, малоприємні для російського вождя — Путіна. Норвежець говорить, що захоплюється ним, проте це, безперечно, слова хворої людини. Але хвороба могла з’явитися не стільки психічно чи генетично, вона могла виховатися. Це дуже небезпечно. Це огидне, жахливе явище сучасного світу, тому що такі масові бойні, те насильство, яке він вчинив над своїми співгромадянами, — фактично вбивство майбутнього норвезької нації. Це страшний злочин, який залишиться в історії не тільки Норвегії, але й усієї Європи. Я би дуже не хотів, щоб ця історія стала предтечею появи нових виродків, які робитимуть огидні злочини заради того, щоб стверджуватися зі своєю ідеологією як Герострати. Всі ці речі — плід тієї жахливої філософії, яка, на жаль, дуже поширена. Людиноненависництво — філософія тих, хто вважає, що може карати й милувати інших. Фактично це й підрив основ старої Європи, тієї, яку ми любимо і в яку віримо. Звичайно, з погляду національної безпеки, тут повинна працювати дуже серйозна система попередження таких випадків. Це серйозні виклики для сучасного суспільства, із яких варто робити відповідні висновки. Однак не треба створювати поліцейську державу. Адже потрібна така держава, у якій би були чіткі критерії підходу до особистостей такого типу. Для нас це також урок. Ми повинні бути пильними й розуміти, що в такому складному світі не можна розслаблятися. І ще один висновок: держава ні в якому разі не повинна розпалювати ненависть, нацьковувати одних проти одних.
