Cтавлення до журналістів нашим високопосадовцям треба повчитися у посла Грузії в Україні Григола Катамадзе. Він миттєво зреагував на інформацію про те, що співробітник грузинського посольства розганяв мирну акцію протесту проти затримання журналістів у Грузії й побив українського журналіста, який цю акцію висвітлював. Незважаючи на перебування у відпустці, Григол Катамадзе заявив, що співробітник посольства, який скоїв правопорушення, буде негайно звільнений.
«Я вже три дні відсутній в Києві, перебуваю у довгостроковій відпустці, і мені дуже прикро, що співробітник посольства, який працює за контрактом, він не дипломат, перевищив свої повноваження», — сказав Катамадзе.
За його словами, за 17 років існування Посольства Грузії в Україні були різні складні ситуації, але жодного разу не було навіть «маленького непорозуміння між посольством і журналістами».
Пан посол не лише зробив таку заяву, а ще й вибачився перед журналістами. «Мені дуже прикро, і я хочу сказати як посол і як грузин, хочу попросити вибачення у ваших колег, у журналістів, перед якими наш співробітник повів себе неадекватно», — наголосив Катамадзе.
А ви можете собі уявити, щоб Віктор Янукович або Микола Азаров вибачалися перед журналістами? Я в це мало вірю, бо в їхній системі цінностей вибачення — це ознака слабкості. Проте підстави для вибачень є. Згадаймо лише випадки, коли охорона Президента поклала обличчям у траву репортера телеканалу СТБ Сергія Андрушка, а Миколи Азарова — зламала апаратуру групі «5 каналу». Можна пригадати ряд аналогічних випадків, коли охоронці інших політиків або міліція поводилася з журналістами неадекватно. Треба нагадати, що й Віктор Ющенко свого часу хворобливо зреагував на статті про розкішний спосіб життя його сина Андрія. Він образив журналіста під час прес-кофенерції. Але потім зателефонував до редакції й мав із журналістом примирливу бесіду.
Причини такого ставлення заховані у світосприйнятті нинішніх можновладців. Вони вважають журналістів обслугою своїх інтересів. Працівники ЗМІ, які ставлять незручні запитання, викликають у них роздратування й звинувачення в заангажованості. Високопосадовці глибоко переконані, що з власної ініціативи журналіст не може їх критикувати, а лише за вказівкою зацікавлених осіб.
На останній прес-конференції Віктор Янукович поділив журналістів на «своїх» і «чужих», на тих, кого він хоче бачити, і тих, кого бачити не хоче. Якби він, маючи такі уявлення, жив у Грузії, то, мабуть, навряд чи ця держава призначила би Януковича своїм послом в Україні. Та й взагалі не взяла б на державну службу.
