Природа, яка нас оточує, — найбільше джерело для захоплення, відкриттів та дивування. Спостерігаючи за нею, за тим, як досконало працюють живі системи, людина надихнулася на створення колеса, парового двигуна, гелікоптера. Але є й інші дарунки Природи, які не обов’язково розшифровувати — достатньо їх споглядати. Це — художні образи на дереві, камені тощо. Сотні таких нерукотворних образів протягом 45-ти років знаходив і знаходить київський режисер Микола Сиротенко. Серед відзнятих фотокамерою знімків є й образи, дуже схожі на відомих геніальних людей. Наприклад, Леонардо да Вінчі чи українець Лесь Сердюк. За десятиліття такого колекціонування художник проїхав величезні простори Росії, також не оминув Балтики і Середньої Азії.
— Моя колекція постійно поповнюється. Від Карпат до Красноярська, від Балтики до Кавказу, включаючи мій улюблений Крим, — це місця, де я знаходжу нерукотворні образи, — каже Микола Сиротенко.
До речі, нині в мистецтві вже склався напрям, коли митець знаходить в природі якийсь цікавий матеріал (наприклад, кореневище дерева, схоже на середньовічний корабель чи там БабуЯгу) і вже дає волю фантазії, додаючи і віднімаючи якісь елементи на свій смак. Так виходять дуже гарні речі. Але що стосується творчості пана Сиротенка, то його принцип — все залишати таким, як створив Усевишній.
— Я тільки шукаю ці образи і автором себе не вважаю. Автор — вища свідомість, це та сила, яка не може бути без творчості, вона весь час перебуває у творчому горінні. І я не втручаюся в задум автора, нічого не змінюю — лише фіксую. Моя місія — скромний пошукач, — так позиціонує свою роль Микола Сиротенко.
Чому одні люди бачать навколо себе божественні прояви, а інші ні — це велике питання. Тим більше, що нині, за постійної нестачі часу, коли ми завжди поспішаємо, куди вже говорити, щоб зупинитися і оглянутися навколо... Не просто оглянутися, а вдивитися і побачити те, що нам дарує Творець. Тим цікавіші такі люди, які вбачають сенс свого життя у заглибленні в природу.
— Це відбувається не так рідко, як можна було б подумати. Я знаходжу образи часто, повсюди, це феномен образотворення, про який можна говорити дуже серйозно. Вважаю, що моя колекція, яка є унікальною у світі, може бути приводом для серйозної розмови на цю тему, — коментує Микола Сиротенко.
Те ж, що йому пощастило знайти нерукотворні образи відомих людей, колекціонер називає «авторським захопленням цими людьми» (у розумінні — захоплення Бога цими талановитими людьми). До речі, образ Леонардо да Вінчі на виставці Миколи Сиротенка, яка нещодавно відбулася в приміщенні Фонду Бориса Олійника, висів у самому центрі, саму ж колекцію відвідувачі називали «найближчим до Бога храмом, оскільки все це створено вищою свідомістю».
Зараз Микола Сиротенко готується відкрити виставку в бібліотеці імені Вернадського, ведеться підготовча робота. Також він мріє створити друкований альманах нерукотворних образів. Але головне — подальший пошук нових образів, адже талановиті люди не перевелися, отже, є надія, що Творець продовжує ними захоплюватися і дарувати нам відбитки цих людей у природі.
