Відтепер, крім київської Софії, Печерської лаври та історичного центру Львова, в Україні з’явився ще один об’єкт культурної спадщини світового значення. Це — архітектурний ансамбль колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації з Чернівців, де наразі розміщено головні корпуси Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Рішення про долучення його до престижного списку ухвалила 35-та сесія ЮНЕСКО.
— Це сталося о 13-й годині 28 червня, — каже ректор ЧНУ Степан Мельничук. — Разом із проректором Тамарою Марусик ми протягом трьох днів були в Парижі, де відбулася сесія. За цей час до нашого питання черга не дійшла, а довше затриматися не могли, бо ж удома мало бути вручення дипломів магістрам. Тому про включення до списку дізналися телефоном від українських дипломатів. Відверто кажучи, не сподівалися. Була думка, що номінанта з далекої периферії посунуть щонайменше на рік-два. Перемога була несподівана, але справедлива й закономірна. Вона означає, що тепер мусимо багато працювати, бо почесний статус привабить до університету туристів. Для них потрібно створити місця для паркування, харчування, сувенірні крамнички. Усе це мають розмістити в нинішньому господарському дворі, який перенесуть в інший куток Чернівців. А після завершення будівництва нового корпусу ЧНУ до нього переведуть два факультети, які наразі займають приміщення колишньої резиденції. Відтоді тут буде лише музей та виставкові зали.
На 35-й сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО також було розглянуто питання стану 169 об’єктів, 34 об’єкти долучено до Списку світової спадщини як такі, що знаходяться під загрозою. Є серйозна небезпека завдання шкоди їхній видатній цінності.
Комітет Світової спадщини, який несе відповідальність за дотримання Конвенції про Світову спадщину, нараховує представників із 21 країни, які обираються країнами — учасниками Конвенції на чотирирічний термін. Щороку комітет долучає нові об’єкти до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Нові об’єкти пропонуються країнами-учасниками. Заявки попередньо розглядаються двома консультативними органами: культурні об’єкти — Міжнародною радою з питань пам’яток та визначних місць (ІКОМОС), а природні об’єкти — Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП), вони надають комітетові свої рекомендації.
Комітет Світової спадщини також розглядає доповіді про стан уже долучених до Списку об’єктів та, за потреби, звертається до країн-учасників із проханням ужити заходів щодо забезпечення їх збереження та безпеки. Комітет стежить, чи правильно витрачають щорічну суму — чотири млн доларів США, що виділяє Фонд Світової спадщини для надзвичайних заходів, підготовки спеціалістів та сприяння технічному співробітництву. Центр Світової спадщини ЮНЕСКО виконує функції секретаріату комітету Світової спадщини.
Сьогодні до Списку світової спадщини ЮНЕСКО зараховують 911 об’єктів «видатної універсальної цінності», серед яких 704 культурних, 180 природних і 27 змішаних об’єктів із 151 країн — учасників. Конвенцію про Світову спадщину ратифікувало 187 країн. Конвенцію про охорону світової культурної і природної спадщини від 16.11.1972 р. ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 04.10.88 р. № 6673-ХІ.
На 35-й сесії вперше розглядали об’єкти — кандидати на долучення до Списку Світової спадщини від шести раніше не представлених країн: Барбадос, Конго, Мікронезія, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Папау і Ямайка. Преса на засідання комітету Світової спадщини традиційно допущена не була.
