Завтра розпочинається дводенний державний візит в Україну Голови КНР Ху Цзіньтао. Це перший візит китайського лідера до нашої країни за останні 10 років. У вересні минулого року в Китаї побував із візитом український президент, а в квітні український прем’єр. Які очікування покладає Україна у зв’язку з відвідинами нашої країни лідера другої у світі після США економічної потуги? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Надзвичайного і Повноважного Посла України в Китайській Народній Республіці Юрія КОСТЕНКА.
— Державний візит голови КНР Ху Цзіньтао в Україну, безперечно, стане вагомим кроком на шляху нинішнього динамічного й плідного розвитку наших двосторонніх відносин. У ході його спілкування з вищим керівництвом Української держави буде зроблено ґрунтовний аналіз виконання тих домовленостей, яких досягли під час минулорічного державного візиту до КНР Президента України В.Ф.Януковича, визначено нові завдання, що дозволять досягти ще виразніших результатів на всіх напрямках наших відносин: політичному, торговельно-економічному, науково-технічному, військовому, культурно-гуманітарному. Зрозуміло, відбудеться обмін думками з широкого кола актуальних міжнародних питань, як глобального, так і регіонального характеру.
Сторони планують завершити юридичне оформлення стратегічного характеру наших взаємин, підписавши Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і Китайською Народною Республікою. Цей важливий документ має стати базою для подальшого зближення наших країн, підвищення взаємної довіри й захисту їх національних інтересів. Для виконання задекларованого стратегічного партнерства ми плануємо використовувати усі наявні двосторонні механізми, у тому числі недавно створену Міжурядову комісію зі співробітництва, перше засідання якої відбулося у квітні цього року в Києві.
— Які ще угоди, крім Спільної декларації про стратегічне партнерство, буде підписане під час цього візиту і що вони даватимуть нашій країні?
— У юридичному документі буде зафіксована згода китайської сторони на відкриття Україною свого Генерального консульства у м.Гуанчжоу (провінція Гуандун). У цій провінції проживає близько 100 мільйонів жителів, виробляється чверть промислової продукції усієї країни. Отже, присутність тут української консульської установи підвищить ефективність та оперативність вирішення багатьох питань, юридичних, торговельно-економічних, науково-технічних.
Важливо, що серед угод, готових до підписання під час державного візиту голови КНР є чимало взаємовигідних для обох сторін документів економічного спрямування — від меморандумів, рамкових угод до вже конкретних комерційних контрактів. Спільно з китайською стороною створюватимуться інфраструктурні об’єкти, реалізовуватись проекти в енергетичній, вугільній, сільськогосподарській сферах.
Наведу лише один приклад — проект модернізації підприємства з виробництва калійних добрив в м.Калуш Івано-Франківської області. Корпорацією Wuhan Engineering Co.,Ltd., Експортно-імпортним банком Китаю, підприємством з іноземною інвестицією «КИТПРЕД» наразі ведеться підготовча робота. Відповідна Угода про реалізацію проекту була підписана 20 квітня ц.р. в Києві під час проведення першого засідання Міжурядової комісії зі співробітництва між Україною та КНР. Під час візиту голови КНР партнери вже готові підписати комерційний контракт.
Вигода від цих угод для України очевидна — створюється або ж відновлюється економічна інфраструктура, з’являються нові робочі місця для українських громадян.
— Деякі ЗМІ стверджують, що між Україною та Росією ведеться конкуренція за більш тісні відносини з другою у світі за ВВП державою. Що ви скажете на це?
— У глобалізованому світі Україні, як і кожній державі, доводиться долати чимало викликів, значну конкуренцію, адже постійно існує конфлікт національних інтересів у різних форматах. Якщо візьмемо економічну складову відносин України з КНР, то тут Росія для нас є далеко не першим конкурентом. 2010 року товарообіг КНР із країнами Євросоюзу становив 480 млрд. доларів, із Сполученими Штатами Америки — 380, з Японією — майже 300 млрд. Хоча Китай і вийшов сьогодні на першу позицію у товарообігу РФ із зарубіжними партнерами, який становить близько 60 млрд. доларів США. Здається, цифри говорять самі за себе. Нагадаю, що нашою метою є отримання товарообігу з КНР у розмірі 10 млрд. доларів наступного року. Звичайно, в певних позиціях наших інтересів із Росією у сферах взаємин із Китаєм, це наука, космос, військово-технічна тематика, але треба бути реалістами й розуміти — нам треба ще дуже багато зробити, щоб наблизитись до рівня тих відносин, які вже не одне століття існують між Китаєм і Росією. Гадаю, що нам треба з багатьох напрямків, і в економічному також, брати приклад із Росії щодо співпраці з КНР.
— Чи справді українські експерти допомагають китайським спеціалістам добудовувати «Варяг», як про це пишуть деякі західні ЗМІ? Загалом, як у Китаї оцінюють українські технології подвійного призначення?
— Так, у Китаї високо цінують українські технології й подвійного, й військового використання. Співпраця між нами у цій сфері є плідною. Сподіваюсь, що цього року у Києві буде проведене сьоме засідання двосторонньої координаційної комісії з ВТС. Що ж до «Варягу», я як посол був би дуже радий, аби сказане західними ЗМІ найшвидше стало взаємовигідним результатом взаємодії двох держав у цій галузі.
— До речі, чи існує інтерес з боку КНР щодо придбання крейсера «Україна»?
— Така тема у наших переговорах дійсно існує, чим вони завершаться — побачимо.
