13 червня відомому вченому Київського політехнічного інституту (НТУУ«КПІ») Федоткіну Ігорю Михайловичу минає 90 років. Про його заслуги перед країною говорить кількість його наукових праць: монографії — 71, підручники й навчальні посібники — 28, винаходи — 91, статті — 455, публікації за рубежем — 5, патенти — 49. Також він підготував 78 кандидатів технічних наук і 11 докторів наук.
Протягом понад 60-ти років інтенсивної наукової праці І.М. Федоткіним було визначено більш 1500 нових фізичних ефектів, більшість з яких знайшли застосування в промисловості та опубліковані; розроблені інтенсивні методи режимної інтенсифікації технологічних процесів, впроваджені у виробництво, створена теоретична база процесів; розроблені нові методи математичного моделювання — метод аналогізації, методи рішення процесорних задач; доведена теорема й затверджені результати одержання надлишкової енергії; розроблена нова енергетична концепція отримання енергії від взаємодії ефектів різної фізичної природи, створений ланцюг енергетичних перетворень енергій різної фізичної природи: механічної, теоретичної, кінетичної, потоків рідин, теплової, кипіння — конденсації, спінової поляризації, сонолюмінісценції. Доведено, що наступні види енергії зароджуються попередніми й на них не затрачається первісна енергія.
Першочерговим пріоритетним напрямком в науковій діяльності Ігоря Михайловича Федоткіна останнім часом стала ідея дати людям недорогу безпаливну енергію та безкоштовне харчування, що позбавляє їх від існуючих та майбутніх хвороб. На цьому етапі успішно створюються безпаливні двигуни й фото- біореактори для вирощування мікроводоростей.
Ігор Михайлович Федоткін народився 15 червня 1921 р. у Харкові. Відмінно закінчив середню школу. У 1938 р. поступив у Харківський авіаційний інститут. Серед інших наук виділив математику і вже в той час почав займатися математичним моделюванням. До закінчення інституту був направлений воєнкоматом у Харківське військове училище по спецнабору, де освоїв мистецтво зв’язку.
Під час війни був призваний і перебував на Південно-західному Українському фронті. Пережив безліч поранень, контузію, був учасником підпільної групи й партизанського з’єднання. Із-за тимчасової відсутності документів був спрямований у штурмбат, де з боями пройшов 250 км. Має багато бойових заслуг.
Після закінчення війни Ігор Михайлович працює на Маківському цукровому заводі. Вступає в Київський політехнічний інститут на заочну форму й закінчує його за три роки, тобто щороку по два курси, одержує диплом із відзнакою, який йому вручають у Москві. Потім працює на керівній посаді на цукровому заводі з найгіршими показниками — його він вибрав навмисне і через кілька років вивів у переможці Всесоюзного змагання.
Спрага знань і тяга до науки дозволила Федоткіну на заводі виконати експериментальну частину кандидатської дисертації. Уже в 1962 р. він одержує диплом кандидата технічних наук, а в 1970 р. — диплом доктора технічних наук. Незабаром Ігор Михайлович призначають ректором Київського технологічного інституту харчової промисловості, де він зробив багато нововведень, організував дослідницьку роботу, написав три підручники, розгорнув будівництво гуртожитків та нового навчального корпусу, розширив навчальну базу.
Після роботи в харчовому інституті Федоткіну була запропонована кафедра в Київському політехнічному інституті. Там він розпочав велику наукову працю. Число співробітників кафедри зросло з 6 до 120 чоловік, фінансування наукових праць складало більше мільйона карбованців. Ігор Михайлович Федоткін був обраний академіком і віце-президентом Міжнародної академії. Одержав звання Заслуженого діяча науки і техніки, Лауреата державної премії в галузі науки й техніки, Лауреата премії імені ак. В.М. Глушкова.
Творчий вогонь та велика енергія зробили свою справу: в науку Ігор Михайлович вніс небувалу кількість винаходів, змін, відкриттів, доповнень, і все це впроваджувалося в народне господарство. Він завжди завзято стояв на сторожі державних інтересів, а працю й честь визнавав головними цінностями людського життя.
