У Києві завершив роботу II Міжнародний аграрно-інвестиційний форум «Світова продовольча безпека: виклики та інвестиційні можливості для аграрного сектору», організований за програмою Міжнародної виставки «АГРО-2011». Цьогорічний форум відвідало багато іноземних VIP-гостей. На українську виставку приїхали міністри сільського господарства Латвійської та Литовської Республік, Румунії, Королівства Саудівська Аравія, Судану, Естонської Республіки, Білорусі, Болгарії, Угорщини, Російської Федерації, директори інвестиційного центру ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО), Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку в Україні, Американської торгової палати в Україні, Європейської бізнес-асоціації та представники інших іноземних компаній і банків.
Відкриваючи форум, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк наголосив, що постійне зростання населення Землі та подорожчання продуктів харчування змушують об’єднати потенціал усіх країн для вирішення цієї нагальної проблеми.
Проте й сама Україна може відіграти надзвичайно важливу роль у гарантуванні глобальної продовольчої безпеки, додав після виступу міністра директор інвестиційного центру продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Чарльз Ріменшнайдер. Для цього Україні, за його словами, потрібно збільшити інвестицій, адже у світі з 2004 року середня врожайність агрокультур зросла на 26%, тоді як в Україні — скоротилася на 2%. Потрібна також стабільна й передбачувана політика в аграрному секторі. «Україні необхідно довести, що вона може бути надійним експортером», — конкретизував він. Представник ФАО нагадав, що 2008 року Україна забезпечила 7% світових поставок зерна. Між іншим, остання теза збіглася в часі зі скасуванням урядом обмеження експорту зернових. Схоже, що уряд вирішив зіграти на випередження й переконати іноземних VIP-гостей у ринковості державних методів управління АПК.
Також під час форуму Міністерство аграрної політики та продовольства України і федеральний міністр тваринних ресурсів та рибальства Республіки Судан підписали Меморандум про взаєморозуміння. «Україна та Судан співпрацюватимуть у галузях розведення худоби, технологій виробництва продукції скотарства і птахівництва, проектування й будівництва ферм, ветеринарної медицини й ветеринарних послуг, виробництва кормів для тварин та їх відгодівлі, рибальства та переробки продукції тваринництва, молока і м’яса», — конкретизував Присяжнюк.
Дуже схоже, що за всім цим офіціозом, ділиться з «Днем» своїми враженнями від форуму президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, проглядається ще одна мета: напередодні анонсованої українською владою великої земельної реформи проведення форуму схожий на старт для потенційних інвесторів аграрних оглядин України. І це нормально, вважає Козаченко, потрібно рекламувати себе, бо потенціал українського АПК просто вражає.
Іноземні гості мали змогу наочно переконатися в привабливості українського агросектору. Втім, відповіді на цікаве для всіх питання про право власності на сільськогосподарську землю на форумі так і не прозвучало. І причина тому, схоже, що в самих «верхах» остаточний варіант земельної реформи ще не дозрів. Як повідомив у коментарі «Дню» прем’єр-міністр України Микола Азаров, зараз триває максимальний процес обговорення того, хто дійсно може купувати українську сільськогосподарську землю. «І навіть серед розробників немає чіткої та зрозумілої відповіді на це питання, — пояснив Азаров і додав: — На мою думку, наша земля на даному етапі не повинна продаватися іноземцям. Ми бачимо, який величезний потенціал існує в Україні для збільшення виробництва на своїй землі. У нас досить своїх інвесторів, внутрішніх». І коли в світі постійно відбувається зростання цін на продовольство, а земля стає стратегічним ресурсом, неправильно, на думку прем’єр-міністра, цей ресурс передавати в чужі руки.
Натомість віце-спікер парламенту Микола Томенко вважає, що в Україні вже розпочалася жорстка монополізація ринку землі великими фінансово-промисловими групами. Представник БЮТ зазначає, що «інформація, яка надходить з регіонів, має два небезпечних симптоми того, що земельна реформа відбудеться за будь-яких обставин». За його словами, фіксуються непоодинокі випадки відсутності бажання продовжувати оренду землі, яку мали в користуванні дрібні власники та фермери. Другим небезпечним симптомом він вважає те, що сьогодні складаються своєрідні каталоги незаможних людей, які готові невідкладно продати свої земельні паї в разі, якщо буде прийнято рішення про право продажу землі після відповідних законодавчих змін у парламенті.
У влади ж свої аргументи щодо подальшої долі земельної реформи. Остаточно розпоряджатися земельним добром, на думку Миколи Яновича, повинне населення. «Дискусія (стосовно подальшого продажу земель. — Авт.), насамперед, повинна стосуватися людей, які працюють на землі. Це аграрії, перш за все, повинні дати відповідь на це питання», — підсумував він.
Єдиної думки українського селянства про те, чи продавати землю сільгосппризначення іноземцям, чи ні, сьогодні ніхто не досліджував. Проте настрої окремої частини селянства нещодавно досліджували в Інституті Горшеніна. Як розповіла «Дню» експерт цієї установи Марина Ткаченко, під час опитування на тему «Соціально-економічні положення сучасного українського села» з’ясувалося, що майже 70% опитаних — проти перетворення землі в товар. «Причому найпослідовніші в цьому жителі одвічно землеробських регіонів: Центральної (84%) та Східної України (76,6%). І разом з тим 16,6% респондентів — за вільний ринок землі. Більшість опитаних аграріїв (60,3%) самостійно обробляють сьогодні земельні наділи і лише 20% здають в оренду. А на запитання, чи хочуть селяни працювати на сільгосппідприємствах, 66,2% опитаних відповіли — ні, стверджує експерт. «Українське село сьогодні практично не готове до земельної реформи», — робить висновок Ткаченко. Від переходу на ринкові правила гри селян стримує великий показник безробіття, високий показник міграції, відсутність стабільності сьогодні та передчуття покращення ситуації в АПК завтра, додає вона.
