Минулого тижня в Києві відбувся безпрецедентний захід: понад 100 провідних вітчизняних вищих навчальних закладів зібралися на першому саміті вищої освіти аби обговорити стратегії подальшого розвитку. Акцент ставився на нових підходах в управлінні навчальними закладами, які за сучасних умов, звичайно ж, мають бути пов’язаними з новітніми технологіями. На думку фахівців, новітні комп’ютерні технології, і це показав досвід провідних університетів світу, — це основа успішності та конкурентоспроможності вищого навчального закладу (нині найбільш «просунуті» технології управління називають «хмарними» платформами). А сьогодні, на жаль, українські виші конкурентоспроможними ніхто не назве — в порівнянні зі світовими, звичайно.
— У першій десятці найбільш конкурентоспроможних вузів світу, звісно, два — з Європи (Оксфордський університет і Кембріджський). Московський державний університет — на 74-у місці зі 100, а українських немає навіть в тисячі, — констатує директор по роботі з освітніми закладами Microsoft у Центральній та Східній Європі Сандіс Коломенскіс. — Я запитую: чому університети в Осло чи Хельсінкі є кращими за університет, наприклад, ім. Тараса Шевченка? Перша причина — це недостатній бюджет. Наприклад, річний бюджет Стенфордського університету — 3,5 мільярда доларів на 15 тисяч студентів. Так, бюджет може бути головним аргументом, але Україна має в будь-якому випадку задуматися, як їй не відпустити талановитих студентів і науковців із країни. Адже межі України щороку покидає приблизно 6 тисяч наукових працівників — це дуже велика цифра.
ЯК ПРАЦЮЮТЬ «ХМАРНІ» ТЕХНОЛОГІЇ
На думку експертів, велику роль у реформуванні та осучасненні вишів (і, відповідно, у зацікавленні кадрів роботою мають зіграти саме нові сучасні технології, алгоритм яких, як стверджують знавці цих технологій — «1+1=3». Яким чином це робиться? Завдяки цим технологіям комунікації між університетом, студентами, викладачами, а також бізнесом піднімається на порядок. Також це дає можливість знаходити таланти і працювати з ними.
Приклад — університет штату Вашингтон. Завдяки технологіям Microsoft, а саме — Microsoft Live@edu, цей університет економить щороку 100 тисяч доларів. Програмою користуються 25 тисяч студентів та 1300 викладачів, а також 4,3 тисячі адміністративного персоналу. Live@edu надає університету та його студентам можливості для спільної роботи, обміну повідомленнями, а також «хмарний» сервіс для збереження файлів SkyDrive. Усі ці можливості постійно вдосконалюються, водночас вартість володіння такими сервісами не є високою.
Ще одна «історія» — Карибська. Після руйнівного землетрусу, який забрав сотні тисяч життів, Вища школа інформаційних технологій Гаїті запровадила технологію Microsoft Multipoint Server, яка дозволяє багатьом студентам працювати одночасно за одним комп’ютером. За рахунок цього виш збільшив без додаткових витрат кількість робочих місць, знизив енергоспоживання та економить на кожному робочому місці 50% коштів.
Це тільки два приклади «хмарних» технологій, які дозволяють вирішувати більше питань за коротший термін і вимагають менших затрат.
ОСНОВНІ ІНВЕСТИЦІЇ — У ТАЛАНОВИТУ ЛЮДИНУ
Тож на саміті вищої освіти серед представлених технологій були «хмарні» сервіси для освіти Live@edu, розробницька платформа Azure, серверна платформа для освіти Windows MultiPoint Server 2011, автоматизовані системи тестування студентів, комунікаційні технології, які дозволяють економити на зв’язку, портальні рішення на базі SharePoint та багато інших.
— Нині важко уявити собі вищий навчальний заклад без належного технологічного рівня. На жаль, нині досі в більшості навчальних закладів України витрати на інформаційні технології сприймаються переважно як затратна частина, а не інвестиційна. Та й повага до інтелектуальної власності залишається осторонь навчального процесу. Проте саме новітні технології роблять діяльність будь-якого вищого закладу більш ефективною. Ініціатива Live@edu, комунікаційні та портальні рішення — це, мабуть, найбільш затребувані технології, які Microsoft пропонує сьогодні в академічному сегменті. І дуже приємно бачити, що вже зараз наша експертиза у побудові конкурентоспроможних українських університетів приносить позитивні результати, які відчувають не лише студенти, а й керівництво вишів, — сказала керівник по роботі із закладами освіти і науки «Майкрософт Україна» Олександра Сизова.
Досвідом упровадженні «хмарних» технологій на саміті поділилися Російського державного торгово-економічного університету. В Україні ж нові підходи вже почали впроваджувати недавно, зокрема, в Національній академії державного управління при Президентові України, також — в Донецькому національному університеті економіки та торгівлі (ДонНУЕТ).
— Впровадження технологій комунікацій Microsoft Office Communitions Server, а також Live@edu розширило дистанційного обміну інформацією та дало змогу суттєво зекономити час співробітників, студентів, а також фінанси університету, — сказав директор навчально-інформаційного Інституту інформаційних технологій ДонНУЕТ Валерій Сологуб.
Фахівці наголошують, що новітні технології — це інвестиції, які швидко окупаються і допомагають заощадити кошти — десятки і сотні тисяч доларів. Основні інвестиції мають здійснюватися саме в талановиту людину, за якою університети, в ідеалі, мають «полювати».
— Люди — найбільш дорогий ресурс. В них потрібно вкладати. І якщо ми хочемо вийти за рамки України, потрібно звертати увагу на те, що найбільш затребувано у світі. На конкуренції із власними університетами ми далеко не заїдемо. Потрібно конкурувати за студентів із-за закордону, — наголосила Олександра Сизова.
Іще одне питання, яке не можна не зачепити, говорячи про розвиток освіти — роль бізнесу. Фахівці щоразу нагадують, що освіта, як і країна, може стати конкурентоспроможною тільки за діалогу між навчальними закладами, державою та бізнесом, тільки завдяки обміну та співпраці між ними.
