Закон «Про доступ до публічної інформації» набув чинності ще 9 травня. Цей документ передбачає, що будь-яка інформація, якою володіє чиновник, апріорі має бути доступною для суспільства. Це не стосується таємної, конфіденційної та службової інформації, пояснює суть закону голова комітету ВР з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко, передає УНІАН. Крім того, додає він, максимально відкритою для громадян має бути вся інформація про використання бюджетних коштів.
Чиновники вже встигли відчути деякий дискомфорт, пов’язаний з новим законом, адже журналісти окремих ЗМІ активно цікавляться деклараціями посадових осіб. Утім, важливо те, що закон надає доступ до інформації не лише медійникам, а кожному громадянину. Про це нагадує, зокрема, ролик за участю лідера гурту «Мандри» Сергія Фоменка (Фоми), який долучився до кампанії з популяризації Закону «Про доступ до публічної інформації», ініційованої ГО «Новий громадянин». Цей ролик, де Фома дає майстер-клас із написання запиту стосовно комунальних послуг, у своєму блозі на «Українській правді» розмістив Олег Рибачук.
— Громадянське суспільство — це суспільство, яке, в першу чергу, добре володіє інформацією про свої права, — зазначив у коментарі «Дню» музикант Сергій ФОМЕНКО. — Формування громадянського суспільства в Україні зумовлене найперше поінформованістю людей про наші права та можливості, а також поширенням соціальних роликів за участю авторитетних у суспільстві людей, які демонструють технічні моменти захисту власних прав (як-то написання запиту). Такі акції сприяють демократизації на рівні простих громадян, виховують правильне здорове ставлення до власних прав, адже в нас не вміють користуватися своїми правами, не люблять цього і бояться. Бояться тому, що мають пострадянську ментальність. Загалом, я вважаю, всі наші суспільно-політичні проблеми пов’язані з ментальністю радянської людини, яка, боюся, закарбована на генетичному рівні (я вже не кажу про всі ці флешбеки червоно-комуністичні, це окрема розмова). А сучасне покоління зваблене іншими речами — комп’ютером, віртуальним світом, глобалізацією. Вони, по суті, не знають своєї країни, часу, в який живуть, і найголовніше — не мають бажання думати про це. Сегмент таких людей в Україні — які або бояться, або яким усе по цимбалах, на жаль, досить значний (хоча не критичний). Він, очевидно, і провокує суспільні хвороби. Українці один раз зробили зарядку в 2004-му році, і вирішили, що того достатньо. Насправді таких зарядок треба зробити не менше п’яти. Тоді з’явиться «спортивний інтерес» до власної долі, у тому числі на рівні побутових речей, таких як оплата комунальних послуг, — вважає Фома. — Що стосується безпосередньо ролика за моєю участю, то вважаймо, що це репетиція. Бо насправді, для того, щоб запускати подібні кампанії, до створення роликів треба підходити дуже професійно, залучити багато людей, розміщувати ці ролики в ЗМІ. Якщо до цієї кампанії правильно підійти з точки зору піар-технологій, то меседж обов’язково буде почутий.