Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

У Києві почався весняний марш протесту

20 травня, 2011 - 00:00
УЧОРА ПІД ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ ЗІБРАЛИСЯ ЛЮДИ З НАЙРІЗНОМАНІТНІШИМИ ПРОТЕСТНИМИ ЛОЗУНГАМИ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Цей мітинг, безумовно, було організовано на порядок краще, ніж суботній День гніву. По-перше, це був будень, парламентський тиждень, а значить протестуючі мали хоч якусь аудиторію. По-друге, на цей раз організатори змонтували невелику сцену і, найголовніше, — зробили хороший звук (минулого разу жодного звукопідсилювального обладнання не було). Акцію підтримали понад 200 громадських організацій і профспілок малого і середнього бізнесу. Головним «мотором» акції стала, звичайно, Наталія Королевська.

Весь захід пройшов досить мирно. Міліція жодних перешкод не чинила. До речі, правоохоронців було набагато менше, ніж у суботу (мабуть, влада теж зробила деякі висновки).

Як розповів один з організаторів акції Андрій Панаєтов, спочатку міліціонери намагалися не пропускати до Верховної Ради людей із прапорами і транспарантами. «Але нам удалося домовитися, щоб проходу людей не перешкоджали».

Під Верховною Радою зібралися близько трьох тисяч мітингуючих із 17-ти областей. Вони тримали в руках прапори громадських організацій — «Вперед», «Наш Київ». Було навіть декілька жовтуватих прапорів з написом «Алчевськ». Деякі учасники акції вийшли на площу з лопатами й вилами. Мовляв, Азаров сказав, що потрібно брати лопати, ось ми й узяли. Кореспондентка «Дня» навіть помітила один плакат «Руки геть від Луценка».

Втім, і на цей раз вимоги протестантів були досить абстрактні й неконкретні. Головне — відставка уряду.

— Можна написати 20 пунктів. Влада виконає 15 другорядних, а п’ять головних не виконає. Ми вже це проходили. Гратися в кішки-мишки вже ніхто не буде, — пояснив кореспондентові «Дня» депутат Михайло Волинець.

Єдиною ложкою дьогтю стали три активістки FEMEN, які звично оголилися й підняли плакати з написами «Народ — взад і вперед», «Скільки коштує постояти?». Втім, до них дуже швидко підійшли співробітники міліції й відтягнули в невідомому напрямі. Як пізніше з’ясувалося, метою їхнього протесту було привернути увагу громадськості «до бутафорського характеру української опозиції».

Хоч би як там було, багато політологів і експертів уважають, що справжні масштабні акції протесту варто чекати восени. «Якщо ціни зростатимуть, то це цілком можливо, — вважає відомий соціолог Ірина Бекешкіна. — Плюс «горючою» соціальною групою залишаються підприємці. Тому що багато хто з них залишається просто без засобів для існування. І не лише через Податковий кодекс. Адже у ситуації різкого подорожчання продуктів у багатьох сімей грошей вистачає лише на продукти та на комунальні платежі. А на те, щоб купувати щось у підприємців, грошей немає. У підприємців немає покупців, і вони згортаються. Зараз стали масово руйнувати ринки, в понеділок — Лісовий ринок. Біля мене теж був невеликий ринок. Там стабільно стояло десять чоловік, його теж прибрали.

— Але, може, це природний процес — супермаркет витісняє ларьок? Як це свого часу було в Польщі...

— Це природний процес, якщо людей є куди подіти. А якщо люди взагалі позбавляються засобів для існування, то це «горючий матеріал». До того ж, ми ще не знаємо, якими реформами нас порадують.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: