Прага вишле кількох українських дипломатів
Міністерство закордонних справ Чехії має намір вислати з країни кількох українських дипломатів, повідомило в понеділок Чеське інформагентство ЧТК із посиланням на заяву першого віце-прем’єра і голови чеського МЗС Карела Шварценберга. За словами Шварценберга, «це реакція у відповідь на недавню висилку (з Києва) двох чеських дипломатів». Прес-секретар Служби безпеки України Марина Остапенко минулої п’ятниці повідомила, що Київ оголосив персонами нон-грата двох чеських дипломатів. За даними української сторони, вони займалися, зокрема, збором інформації про розробки ракетно-космічних систем для Росії. За словами Остапенко, дипломатами, яких обвинувачено в шпигунстві, є аташе з питань оборони Посольства Чехії в Україні полковник Зденек Кубічек та військовий аташе майор Петра Навотная. У свою чергу голова МЗС Чехії 13 травня, коментуючи висилку чеських дипломатів із Києва, сказав, що оголошення Україною персонами нон-грата двох чеських дипломатів є заходом у відповідь. «Є підстави вважати, що не йдеться про шпигунство, лише про крок у відповідь у зв’язку з тим, що Чехія надала притулок українському екс-міністру Богдануові Данилишину», — цитує видання слова міністра закордонних справ Чехії.
Гаага просить ордери на арешт Каддафі та його сина
Прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі дав запит на дозвіл видати ордери на арешт Муаммара Каддафі, його сина Саїфа аль-Іслама, а також голови розвідки Абдулли Санусі. Луїс Морено-Окампо заявив, що згідно з наявними доказами, збройні сили Лівії винні в «систематичних і широкомасштабних» нападах на мирне населення. Уряд Лівії вже заявив, що, на його думку, робота Міжнародного суду викликає серйозні сумніви. Замміністра закордонних справ Лівії Халід Каїм сказав, що суд — «дітище Європейського Союзу, направлене проти африканських політиків і лідерів». Лівія, як і більшість країн Африки, не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду, і, за словами замміністра, не звертатиме жодної уваги на заяви з Гааги. За словами представника Луїса Морено-Окампо, він особисто зустрівся з 50 очевидцями, а також вивчив понад 1200 документів, пов’язаних із конфліктом у Лівії. Учора він звернувся до палати попереднього діловодства Суду, з тим, аби той видав ордери на арешт трьох високопоставлених лівійців. Лівійці звинувачуються в тому, що вони скоїли злочини проти людства — вбивства і переслідування — згідно з Римським статутом 1998 року, на основі якого і був створений Міжнародний кримінальний суд. Звинувачення стосуються періоду масових антиурядових демонстрацій, які почалися 15 лютого. У заяві представників прокурора говориться: «свідчення демонструють, що сили безпеки Лівії здійснювали широкомасштабні та систематичні напади на цивільне населення. Свідчення також вказують на тих, хто несе основну кримінальну відповідальність за подібні злочини».
Маніфестації в Iспанії: «Нехай за кризу платять банки і політики!»
У запеклі зіткнення з поліцією вилилась у Мадриді акція протесту проти зростаючого безробіття і заходів жорсткої економії, що вводяться іспанською владою. Поранення отримали декілька маніфестантів і вартових порядку. Демонстранти блокували рух у центрі іспанської столиці, влаштувавши сидячий страйк на головних магістралях. Розганяючи присутніх, поліцейські пустили в хід палиці. 24 учасників акції протесту було заарештовано. Маніфестація в Мадриді, яка розпочалась у другій половині дня в неділю, проходила спочатку мирно. Її учасники пройшли маршем центральними вулицями іспанської столиці. Демонстрації напередодні виборів до місцевих органів влади пройшли у більш ніж 50-ти містах Іспанії. Їх учасники вимагали, щоб за фінансову кризу розплачувалися насамперед банкіри і політики, а не прості громадяни з низькими і середніми доходами.
Зіткнення палестинців та армії Iзраїлю: 12 загиблих
Щонайменше 12 осіб загинули в результаті зіткнень палестинців із військовослужбовцями ізраїльської армії на кордоні Ізраїлю з Ліваном та Сирією. Ще кілька десятків поранено. У неділю в Палестинській автономії відзначали Накбу або «катастрофу» — день, коли сотні палестинців втратили свої будинки в результаті проголошення держави Ізраїль 1948 року. Марші протесту пройшли по всій Палестинській автономії, а також у Сирії та Лівані. На кількох ділянках кордону демонстранти спробували прорватись на територію Ізраїлю. Найсерйозніший інцидент стався на Голанських висотах. У заяві, поширеній ізраїльським командуванням, говориться, що тисячі демонстрантів спробували прорватися через кордон, у зв’язку з чим ізраїльським військовим довелося застосувати спецзасоби та зброю. Ізраїльтяни повідомляють, що незначні травми та поранення в ході зіткнень отримали 13 військовослужбовців. У телезверненні до громадян країни прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху заявив, що сподівається на швидке повернення порядку і спокою, проте додав, що країна готова захищати свої кордони і незалежність. Аналогічні зіткнення сталися на кордоні із сектором Газа, де, за інформацією палестинських медиків, щонайменше 15 осіб отримали поранення. У ході біля пограничної лінії сектора Газа взяли участь понад тисячу палестинців. Невдовзі учасники маршу почали закидати ізраїльських військових камінням, у відповідь на що ті застосували спочатку сльозоточивий газ і палиці, а потім і вогнепальну зброю.
