Наприкінці квітня в Києві назвали переможця Відкритого міжнародного архітектурного конкурсу «Благоустрій центральної частини м. Києва до ЄВРО-2012 та на перспективу». Перемогу отримала група архітекторів із Колумбії, які пропонують реконструкцію набережної Дніпра. До футбольного чемпіонату над Набережним шосе від мосту Патона до мосту метро мають з’явитися платформи-накриття (десь по 50 метрів завширшки), які з’єднають підніжжя схилів через дорогу й будуть виводити безпосередньо до води, щоб можна було спуститися з верхньої крайки схилів до Дніпра. На зиму архітектори пропонують створити тут санні чи лижні траси, а на літо — озеленити платформи деревами. А ще серед ідей колумбійців — звести кілька пішохідних мостів над Парковою дорогою, наприклад, біля Аскольдової могили, щоб зробити пішохідних перехід через дорогу більш безпечним. Ознайомитися з проектом-переможцем та ідеями ще восьми учасників, які увійшли до півфіналу, можна в Будинку архітекторів, де наразі триває підсумкова виставка конкурсу.
Нагадаємо, що організовували конкурс Київська міська держадміністрація, Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за підтримки Міжнародного архітектурного фестивалю Canations та Національної спілки архітекторів. «День» писав раніше про початок цього творчого змагання, зокрема, про його плюси та мінуси для благоустрою міста. Тоді експерти наголошували, що конкурс між зодчими з 16 країн світу може стати лише черговим приводом для забудови центру столиці, яка завжди була ласим шматочком для інвесторів. Натомість його організатори запевняли, що, крім благоустрою в центрі столиці, нічого не планується.
Після підбиття підсумків деякі перестороги теж лишилися. Деякі технічні експерти не були залучені до визначення переможців, їхня роль у конкурсі обмежилась лише читанням лекцій для учасників. Ще одне — серед дев’яти півфіналістів конкурсу не було жодного українського учасника. Чому?
Як пояснював «Дню» архітектор Олег ГРЕЧУХ, який був технічним експертом конкурсу, в нас дуже мало професіоналів, які б могли запропонувати проект благоустрою центру Києва за європейськими нормами. «Учасники з України були, але від нас не брали участі ті фірми та конкурсанти, які у всіх на слуху. Наприклад, проектувальники Національного олімпійського стадіону до Євро-2012, архітектор Бабушкін, який набудував у столиці чимало будинків, інші архітектори, які мають п’ять чи більше збудованих споруд, не брали участі в конкурсі. Були більше зодчі-початківці, — продовжив Олег Гречух. — По-перше, премія не відповідала затратам конкурсу, бо преміальні мають бути більшими, щоб приваблювати відомих та досвідчених архітекторів (переможець отримав 10 тисяч євро. — Ред.). А ті, хто брали участь, подавали стереотипні речі, які були в Києві вже неодноразово відпрацьовані: наприклад, коли подається забудова в псевдоісторичній архітектурі, тобто робляться архітектурні підробки, наприклад, із сучасних матеріалів будується щось, що могло бути в ХІХ столітті. У Києві таке було часто, але в світі це не вітається, критикується і не вважається нормальним підходом у архітектурі. Пропозиції по забудові схилів чи вирубці дерев, які пропонувалися деякими нашими учасниками, теж не вписувалися в концепцію конкурсу. Тому в число півфіналістів і ввійшли іноземці».
На думку архітектора, більшість ідей від іноземних зодчих цікаві для нас саме тим, що показують альтернативу, як Київ може виглядати в майбутньому. Наприклад, за задумом архітекторів зі США та Австралії на Поштовій могли з’явитися два «поверхи»: перший — для авто, а другий — для пішоходів, де розміститься ресторан. Європейську площу норвезькі та японські архітектори зробили б пішохідною з місцем для велодоріжок і велопарковок, з фонтаном та круглим екраном для переглядів матчів. «Це ж не був конкурс благоустрою на дизайн лавочок, які можна зробити й без конкурсу. Просто має бути нове бачення цих процесів. Бо забудову набережної придумали не сьогодні. У деяких київських архітекторів уже багато років є проекти в псевдоісторичній забудові вздовж набережної, — додає пан Гречух. — Натомість у колумбійських архітекторів досить цікаві ідеї у плані альтернативи. Вони кількома місцями виводять схили Дніпра безпосередньо до води, бо зараз є набережна просто як транспортна артерія, яка відділяє схили від води. Перейти через цю шестиполосну дорогу неможливо. Є кілька підземних переходів, але вони більше схожі на нетрі».
Сучасні та безпечні переходи — це, звісно, добре, але екологів насторожує, що їхня поява призводить до порушення природно-заповідного законодавства. Як пояснює заступник голови Національного екологічного центру України, технічний експерт конкурсу Олексій ВАСИЛЮК, проект-переможець передбачає будівництво, яке зачіпає дніпровські схили. Згідно з рішенням Київради, вони є об’єктом природно-заповідного фонду, тому рубати дерева, щось надбудовувати тут не можна, оскільки це порушує законодавство.
«Якщо ми уважно почитаємо законодавство України про благоустрій, то зрозуміємо, що всі проекти, які потрапили до числа фіналістів, не є проектами благоустрою. Це проекти будівництва, — додає еколог. — А благоустрій — це охайні доріжки, газони, лавки й ліхтарі. Хоча проект-переможець дійсно один із кращих. Серед інших півфіналістів були проекти, які пропонували будівництво на схилах Дніпра, на яких взагалі нічого не можна чіпати. Однак дивує, що результати конкурсу мають відразу потрапити в Генеральний план Києва. Але той план, який зараз розробляється, узаконює попередні порушення щодо забудови Києва. Тому ми робимо все, щоб його не затвердили. І як можна вносити до Генплану нові ідеї без обговорень, розрахунків навантажень на комунікації, ѓрунтовного проектування. Незабаром у Києві планується інвестиційний форум, і міська влада планує виставити там цей проект, щоб знайти інвестора. Складається враження, що конкурс проводився для того, щоб отримати додаткові інвестиції для міста».
У будь-якому разі на реалізацію проекту-переможця потрібні значні витрати. Як додав Олег Гречух, від нього треба очікувати більше затрат, ніж прибутків. «Збудувати житловий будинок і продати квартири більш вигідно, ніж займатися цим проектом. Набережна зараз нежива для туристичного відвідування. Тому зиск від реалізації цих проектів хіба в тому, що Київ буде більш сучасно виглядати на світовій карті, стане привабливішим для туристів, але додаткових надходжень це не принесе».
Навіть якщо кошти знайдуться, інша справа — чи встигнуть архітектори втілити свій задум у життя. Адже до чемпіонату лишається менше, ніж рік, тоді як за підрахунками експертів на втілення задуманого треба років три-чотири.
