Я читаю «День» з 1997 року. Розумна газета. Змушує думати. Іноді приходиш до висновку, що два-три видання в Україні можна читати. Решта... Жовтизна вітчизняної преси травматично впливає на українців.
Дуже імпонують «Днівські» рубрики — «Україна Incognita», «Історія та Я», «Гість «Дня» й «Актуальне інтерв’ю».
Очевидно, за ці 15 років газета змінювалася. Та вона не змінилася в головному — у відстоюванні українських інтересів. В одних це викликає супротив, в інших — підтримку. Навіть у свої найгірші часи газета тримала «високу планку». Це як жінка, яка не має можливості купити нове вбрання, вправно перелицьовує старе і в ньому теж гарно виглядає. Пригадуєте, так робила Скарлет О’Хара у фільмі «Віднесені вітром» — зі штор пошила сукню от кутюр.
Добре, що газета не піддалася моді комерціалізації. Зробити успішний комерційний проект — найпростіше. Набагато складніше працювати із суспільством. До того ж, «День» став розсадником хороших журналістів. Тепер вони скрізь. Вилучи їх із ЗМІ, де зараз працюють, і тим буде сутужно.
Щиро зичу, нехай день буде для «Дня» і ніколи іншої пори!