Я знала про Ніжин два слова: «Гоголь» та «Чорна Рада». Їдучи до Ніжина, очікувала побачити невелике, тихе містечко. Звісно, зі слідами історичного минулого. У ніжинській Центральній бібліотеці ім. Миколи Гоголя минулого четверга відкрилася Фотовиставка «День-2010». Ми вже коротко розповіли своїм читачам, що кращі роботи учасників минулорічного фотоконкурсу відвідали Ніжин на запрошення Благодійного фонду «Ніжен» та його президента Миколи Шкурка. Саме зустрічні зусилля зацікавлених людей дозволяють Фотовиставці відвідувати якомога більше міст України, адже, як зазначає головний редактор «Дня» Лариса Івшина, бути вічним донором вільної преси не може ніхто.
Ніжин зумів мене здивувати. По-перше, живою енергетикою міста (хоча багато історичних споруд не відреставровані, Ніжин має яскраве обличчя — чого варті лише його 18 церков!), по-друге, енергетикою його мешканців, які люблять своє місто, розвивають його та не емігрують масово до столиці, що всього лише за дві години їзди.
Наявний інформаційний вакуум про важливі місця у самому центрі країни не є нормою. Як і те, що, після двадцяти років незалежності українці на кожному кроці відкривають для себе свою країну. У «Дні» є рубрика «Маршрут №1». Це перелік тих місць, які обов’язково повинен відвідати кожен ще під час навчання у школі. Зрештою, список міст можна сформувати самостійно, обравши, наприклад, ті, які володіли магдебурзьким правом. Адже неможливо осягнути масштаби культурних надбань нації лише з підручника історії. Недостатньо знати, що в Ніжині вчився Микола Гоголь (якого ніжинці вже називають власним брендом). Потрібно поїхати й побачити комплекс стародавніх церков, збудованих переселенцями з Греції в XVII столітті. Відвідати музей, де зберігаються стародавні грецькі рукописи, дізнатися про те, як за наказом Петра І з Ніжина вивозили багатющу бібліотеку, в якій були навіть рукописи Гомера, Платона, Сократа і яка лягла в основу відомої бібліотеки графа Румянцева. Це ж фантастична історія! Потрібно знати, що в Ніжині навчався товариш Шевченка Євген Гребінка та народився Микола Базілі, перший секретар посольства Російської імперії у Персії. Зрештою, треба побачити й сучасний Ніжин, де досі зберігаються театральні традиції Марії Заньковецької (вона народилася неподалік), де на вісімдесят тисяч населення діє кілька вищих навчальних закладів, у Будинку дітей та юнацтва навчається 1200 учнів, мирно проживають поруч поляки, євреї, греки, сирійці.
Ніжинці вважають, що відкриття в їхньому місті Фотовиставки «Дня», — великий шанс привернути увагу до свого міста.
— Сьогодні ми отримали від газети «День» омріяну інвестицію у вигляді Фотовиставки, Бібліотеки «Дня». Це потужна інтелектуальна інвестиція в наше місто. Сьогодні, коли телебачення та радіо деградують, якісна преса залишається єдиним джерелом інформації, поживою №1 для інтелекту. В інформаційному просторі Ніжина є вакуум, який потрібно заповнювати чимось якісним. І ми раді, що сьогодні в нас налагоджується співпраця з газетою «День». Але в природі існує закон — нічого не з’являється з нічого. Тому ця добра інвестиція може мати продовження лише тоді, коли отримає зворотну реакцію, — вважає президент Благодійного фонду «Ніжен» Микола ШКУРКО.
Про величезний шанс для ніжинців говорить і директор Будинку дітей та юнацтва Людмила ЛИСИЦЯ: «Ми не повинні втратити цю прекрасну можливість співпрацювати і з газетою «День», і з Фотовиставкою. У нас є багато людей, які займаються фотографією, при нашому Будинку дітей та юнацтва діє фотостудія. Але фото такого масштабу, як на Фотовиставці «Дня», ми ще не бачили».
«День» любить всіх своїх читачів, але все ж передплатники — це, як зазначає Лариса Івшина, «наш золотий фонд». І, здається, ніжинці справді вирішили докласти всіх зусиль, щоб не «втратити свій шанс». Вони не лише відвідали відкриття Фотовиставки та придбали книги з Бібліотеки «Дня», а й взяли участь в акції «Подарунок рідній школі».
Книги та передплати навчальним закладам і бібліотекам міста подарували президент БФ «Ніжен» Микола Шкурко, директор ТОВ «Фірма «Лакс» Анатолій Литвин, директор ТОВ «Ніжинський хлібобулочний комбінат» Сергій Кот, депутат Міської ради Анатолій Лінник, генеральний директор Товариства «Виробничо-комерційна фірма «Агронафтопродукт» Володимир Вощевський, підприємець Володимир Стрілко, завідувач мережі аптек «Аптека нашого міста» Марина Козирєва.
Утім, як запевнив Микола Шкурко, на цьому співпраця Ніжина з газетою «День» не завершиться. Під час відкриття Фотовиставки Благодійний фонд «Ніжен» та Асоціація підприємств Ніжинщини підписали з газетою «День» угоду про співпрацю і здійснили благодійний внесок у розвиток видання. А ніжинські фотографи зазначили, що обов’язково намагатимуться стати учасниками фотоконкурсу, адже, як сказав член Національної спілки фотохудожників України Ігор Волосянкін, «більшим досягненням за участь у Фотовиставці «Дня» може бути лише участь у виставці від World Press Photo».
Можна сміливо сказати, що ми знайшли в Ніжині і відданих читачів, і однодумців, і тих, хто готовий активно працювати на розвиток міста та країни. Бажаючі дізнатися, як надалі розвиватиметься співпраця «Дня» з Ніжином, мають слідкувати за публікаціями на шпальтах газети. А поки — враження тих, хто відвідав Фотовиставку «День-2010» під час її відкриття.
Катерина ШКАРУПIНА, студентка факультету психології і соціальної роботи Ніжинського державного університету ім. Гоголя:
— Фотовиставка «День-2010» водночас і дуже сучасна, і повертає в минуле. Переглядаючи ці світлини, відчуваєш зв’язок між старшим і молодшим поколіннями. Це ніби подорож у часопросторі. Адже більшість ніжинців не знають, яким є життя українців поза нашим регіоном. А з представлених тут фоторобіт, наче з окремих пазлів, складаєш картину життя всієї України. Я ніколи не була на Заході. А тут можу побачити та осягнути ту самобутність, культуру, носіями якої є жителі Західної України. З побаченого розумієш, що українці по той бік Дніпра віддані своїй землі, своєму роду. Наприклад, герой роботи Юрія Черневого «Буковинець» — його погляд без будь-яких слів є найкращим свідченням гордості за свою приналежність до цієї землі. І ось ця українськість є наскрізним мотивом практично всіх робіт учасників Фотовиставки «День-2010». І я, в свою чергу, горда за Ніжин, що він став частиною цього масштабного проекту.
Валерій КУЗЬМЕНКО, бібліотекар-консультант:
— Фотовиставка «Дня» — це для ніжинців прекрасна можливість спілкування з мистецтвом. А тут, на мою думку, ми бачимо справді високе мистецтво. Також важливо те, що в учасників фотоконкурсу є бажання вглядатися у свою країну. Це помітно майже у кожній представленій роботі. Україна має надзвичайну специфіку — ми знаходимося на зламі історії. Ми ще звільняємося від тягаря пострадянськості — а це надзвичайно важкий та болісний процес, і водночас ми намацуємо власне майбутнє. Ми вчимося. І Фотовиставка «Дня» показує це, показує шлях, який ми долаємо. Найбільше мені сподобалася робота Руслана Канюки «Ліна Костенко» — фото передає внутрішню силу особистості поетеси, відчутні напруження, внутрішня боротьба, яка шукає виходу й можливості передати власну внутрішню енергетику глядачам. Також не залишає байдужим чистий, добрий, мрійливий погляд героїні в роботі Олександра Приймака «Мрії дівочі».
Володимир ДРУГАКОВ, голова Ніжинської районної адміністрації:
— Фотовиставка «День-2010» переконала мене, що фотографія — це мистецтво. А головне завдання мистецтва — викликати у людини емоції, змусити її замислитися, стати добрішою. Переглядаючи роботи учасників Фотовиставки «Дня», я відчував найрізноманітніші емоції, внутрішньо переживав життєві ситуації героїв цих світлин. Адже хіба може залишити будь-кого байдужим робота «Дві правди» Бориса Корпусенка, яка стала володарем Гран-прі 2006 року, або фото «Букініст» Олександра Каднікова? А особливо мене зворушила робота Вероніки Борковської «Терплячий». Відвідавши Фотовиставку «Дня», я зрозумів, що фотографія — це мистецтво витончене, яке потребує багато зусиль, а учасники Фотоконкурсу «Дня» надзвичайно талановиті, адже їм вдається шукати захоплюючі сюжети, відкривати нам свою країну і змушувати людей бути добрішими.
Лілія РУДЕНКО, головний зберігач фондів Ніжинського краєзнавчого музею:
— Роботи учасників Фотовиставки «Дня» динамічні, у них відчувається сучасність, дія, рух. З одного боку, ніжинців фотографією вразити нелегко, тому що в місті працює кілька визнаних майстрів фото, але побачене сьогодні на Фотовиставці «Дня» справді вражає. Мене особисто найбільше захопила робота «Спогади» Ірини Сільвестрової. Перш за все, це чуттєве фото. Коли бачиш людину в інвалідному візку, яка спостерігає за рухливою та радісною молоддю на березі моря, не можеш залишитися байдужим. Але, разом з тим, представлені фотороботи виконані у репортажному газетному стилі, тому автор повинен і майстерно вихопити момент, і пережити його особисто, а для цього потрібен власний глибокий внутрішній світ... Сподіваюся, приїзд до Ніжина Фотовиставки «Дня» мобілізує місцевих фотографів і вони долучаться до цього явища в українській фотографії. Адже Ніжин специфічне, рухливе місто, а його старовинна історія не дає ніжинцям бути пасивними.
Володимир КРУТИВУС, пенсіонер, колишній викладач філологічного факультету НДУ ім. Гоголя:
— На щастя, я в цьому році виписав повний комплект газети «День». І тепер кожного дня чекаю на це задоволення. Я з великою насолодою читав статтю Юрія Райхеля «Великий реформатор-революціонер. Кемаль Ататюрк — батько турків». Коли матеріал майстерно зроблений, він приносить не тільки пізнавальну, але й естетичну насолоду, щось пробуджується у свідомості. Не кажучи вже про опубліковані в газеті «День» матеріали про Тараса Шевченка — надзвичайно талановита стаття Івана Дзюби. Страшно, що в Олеся Бузини було стільки «чорносотенних» попередників. Є газети, які потакають найпримітивнішим смакам, публікують вони й відповідні фото. А є такі газети, які вчать мислити, піднімають особистий рівень своїх читачів — до таких належить і газета «День», яку я б назвав розумною газетою для розумних людей.
Марина КОЗИРЄВА, завідувач мережі аптек «Аптека нашого міста»:
— Представлені фотороботи найбільше мене вразили тим (і в цьому також їхня важливість для кожного з нас), що українців ми бачимо не лише в побуті, зайнятих повсякденною працею, турботами про добробут своєї сім’ї. Перед нами на цих світлинах постають мрійники, творчі люди, ті люди, які радіють кожному дню і в душі прагнуть до світлого, до кращого, до мрій своїх. У тій складній ситуації, в якій ще перебуває країна, побачити на фото таких людей — це водночас і несподіванка, і великий бонус, який дає надію.
Микола НАУМЕНКО, співробітник Благодійного фонду «Ніжен»:
— Найбільш цікаве й важливе для мене те, що Фотовиставка «Дня» є також дзеркалом життя простих людей. Не президентів чи депутатів. На цих роботах дуже багато різних, яскравих облич простих українців. Адже ми часто популяризуємо та знаємо наших, так би мовити, лідерів, і при цьому забуваємо про Громадянина, про його цінність. Для Ніжина, який є культурним центром, це знакова подія. Я впевнений, що упродовж десяти днів шансом відвідати Фотовиставку «Дня» скористається чи не все місто.
