На календарі березень, а на дворі доволі зимно (температура тримається на мінус 8—12). Щось забарилася «дівчина-весна»... У Національному ботанічному саду НАН України ім. Гришка під ногами скрипить сніг, а пташки дзвінко співають, відчуваючи, що десь тут поблизу тепло... По будням у саду небагато людей, і якщо приходять кияни та гості нашої столиці, то поспішють помилуватися «зимоцвітами» та кольоровим розмаїттям, представленим на виставці «Азалії та камелії» та «Орхідеї», які можна подивитись до 13 березня.
«ПРОФЕСОР ГУНТЕР» І КАМЕЛІЇ ДЛЯ ДАМ
— Цього року азалії трохи пізніше розквітли, — розказав «Дню» науковий співробітник Нацботсаду Володимир КВАША. — Для закладки квіткових бруньок потрібна температура в межах 4-6 градусів тепла, а тому цьогоріч цвітіння на дві неділі пізніше наступило. Наша колекція налічує трохи більше 80-ти сортів, а те, що демонструється — це сорти, отримані схрещуванням різних видів Рододендронів (селекційна робота індійських та японських сортів азалій). Основу колекції нашого ботсаду складає частина колекції, яку привіз із Німеччини до Києва ще Микола Миколайович Гришко (1901—1964 рр.) — академік, фундатор Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР (тепер — Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України). Гришко та його співробітники привозили рослини за два відрядження в 1946 р., і потім ще через кілька років — це були європейські сорти Rhododendron. Нині зберігся ветеран — сорт «Професор Гунтер». Це деревце має поважний вік — за 70 років! Азалії надзвичайно складно вирощувати. Кущ, якому 30—40 років, вважається великою цінністю. У домашніх умовах вирощувати азалії важко, бо у квартирах сухе повітря, а потрібна волога не нижче 70% (рясний полив нічого не дає); ще треба пам’ятати, що це рослини, які ростуть на кислих ґрунтах (pH 4—4,5).
В експозиції представлено 30 сортів азалії та 15 сортів камелії. Наша колекція за кількістю видів та сортів займає друге місце в Європі. Основу складають сорти азалії індійської, аналогів якої немає в інших ботанічних садах України. У колекції збереглись рослини 25 старих німецьких сортів селекції 20—30-х років минулого століття («Professor Walters», «Paul Schaeme», «Adventsglocken», «Concinna», «Apollo», «Celestina»), а також 29 сортів та гібридів, що були створені в Центральному ботанічному саду в 1960—1970-х роках.
Камелія представлена двома видами — камелією японською та камелією олійною. Загальна площа експозиції займає 424 м2. Азалії та камелії представлені в одному павільйоні, бо їм потрібні однакові умови вирощування (15—16 градусів тепла). Камелія — родина Чайних (деякі види використовуються для виготовлення запашних напоїв), а азалії представляють родину Вересових, які ростуть і в наших поліських лісах. Їх можна назвати близькими «родичами». Те, що представлено на виставці — результат схрещування і селекційної роботи. Це сорти, які вивела в нашому саду Світлана Миколаївна Приходько. Її вже немає в живих, а квіти, які вона створила, радують усіх, хто милується колекцією. В азалієводстві вона була віртуозом по часті укорінення, виведення нових сортів. Один з них — «Попелюшка» — розкішні білі квіти. Приходько була поетичною натурою, а тому своїм новинкам давала такі назви — «Подолянка», «Вогник», «Смуглянка»... Зараз азаліями й камеліями опікується Раїса Петрівна Головко.
Сорти бувають ранні, середні й пізні. Цвітіння продовжується 2—2,5 місяці (в залежності від умов). На кожному деревці декоративність тримається 20—25 днів, а кожна квіточка цвіте 5—7 днів. Зараз селекціонери працюють над схрещуванням їх з новими Рододендронами, щоб продовжити цвітіння кущів до 3-4 місяців. Велика колекція азалій є і в Ботанічному саду ім. Фоміна Київського національного університету, а якщо є бажання подивитися розмаїття цієї рослини, то треба поїхати до Ботсаду Единбурга. Там представлено практично все, що є у природі, — більше 400 видів.
Камелія (лат. Camellia) — вічнозелені дерева або кущі сімейства Чайних. Квіти схожі на троянди або півонії. У Китаї, батьківщині камелій, з листів виробляють ефірне масло. Популярні ці квіти і в Італії — там щорічно проводиться свято камелій у місті Веллетрі. Коли говорять про камелії, то пригадується героїня роману «Дама з камеліями» Дюма-молодшого, яка обожнювала ці квіти. Чомусь на театральній сцені й на кіноекрані режисери використовували лише білі квіти, а камелії в ботсаду представлені цілою веселкою: від рожевих до червоних (бо бувають не лише сніжно-білими, а з різними відтінками рожевого, червоно-вишневі). Тут можна побачити різні сорти й гібриди, виведені Світланою Приходько. А китайські ботаніки обіцяли передати до київської колекції навіть жовті камелії.
— Запаху наші азалії і камелії не мають, — продовжує екскурсію Володимир Васильович. — Хоча у природі Рододендроні мають дуже сильні запахи, які навіть можуть викликати запаморочення і впливати як снодійне на людей, що потрапляють у місця, де вони ростуть на дикій природі. Селекціонери для того, щоб вирощувати ці квіти у кімнаті, відбирали зразки, які не мають запахів. Рододендрон жовтий — азалія понтійська — росте на Орочському крязі. Коли вона цвіте, то в лісі довго не погуляєш, — відчувається сонливість, яка згодом проходить...
УСІ ОРХІДЕЇ — ОДНОЛЮБИ!
У казковий світ ми потрапили з фотокором, коли зайшли до павільйону з орхідеями. Особливо популярні види родів Катлея, Дендробіум та Фаленопсіс. У наш час орхідейні можна знайти на всіх континентах, крім Антарктиди. Та найбільше видів росте у тропічних широтах. Розміри орхідей бувають від кількох міліметрів до 35метрів (Vanilla planifolia). Бувають довгожителі — до семи десятків років. Найпершими з орхідей Phalaenopsis (Фаленопсіс) знайшов на острові Амбон (Молуккскі острови) німецький мандрівник і натураліст Георг Румпфиус. Назва походить від грецького phalaina — нічний метелик, opsis — квітка, схожа на метелика. Фаленопсіс вважається невибагливою рослиною із сімейства орхідейних. Якщо ви хоче розводити орхідеї дома, то найкраще починати з цього виду.
«Орхідаріум» — єдина експозиція в Україні. Загальна площа експозиції — 123,5 м2. В оранжереї «Орхідаріум» представлені квіти з Південно-Східної Азії, Південної та Центральної Америки, Африки та Австралії. Усього в експозиції представлено біля 80 видів та сортів орхідей. Найбільшою кількістю видів представлені Dendrobium (15 видів), Oncidium (5видів), Calogyne (5 видів). Одночасно в квітуючому стані перебувають 15-20 видів орхідей протягом року.
Усі орхідеї — однолюби, і у кожного свій запилювач. Їх запилюють нічні метелики, а тому кольори і форма розраховані на приваблення метеликів. А щоб ботанікам отримати насіння, приходиться штучно опилювати квіти. Коріння любить багато світла, бо воно фотосинтезується. Орхідеї не контактують із землею, а більшість тропічних видів ростуть на розщілинах кори дерев.
Вважається, що королевою орхідей є катлея. Вона цвіте з листопада до середини грудня. В експозиції виставлено близько 20 сортів катлей, названих ім’ям колекціонера лорда Катлея. Нині на виставці буяють фаленопсиси. Вони цвітуть до трьох місяців, а деякі любителі добиваються того, що їхні орхідею цвітуть ще довше.
«Венерин черевичок» — один з видів орхідей, представлених в експозиції (усього є 50 різних видів, розповсюджених у Південній та Північній Америці). Він схожий на глечик, і туди потрапляють різні комахи. Як тільки комашка влетіла, то «глечик» відразу закривається. Комаха прилипає — і це стає джерелом органіки для цих рослин. Є такий міф: під час грози селянин знайшов чобіток богині Венери, і як тільки взяв його в руки, — чобіток перетворився на квітку... Цю орхідею інколи називають «Панянкою в капелюху», «Квіткою-мокасином», «Черевичком леді», «Зозулею» і навіть «Адамовою головкою». Як кажуть ботаніки, ці назви народилися тому, що досить дивна форма квітки — один пелюсток має форму черевичка. До речі, цей вид орхідеї був улюбленою квіткою легендарного нишпорку Ніро Вульфа — персонажа детективних романів Рекса Стаута. Ці «Венерині черевички» герой вирощував у своїй оранжереї, розгадуючи таємниці шахраїв та убивць. Ці квіти цвітуть двічі на рік, люблять високу вологість повітря Цього роду орхідеї є не тільки в ботсаду, а й у «Флорі України».
Експозиція, яка представлена — це рослини, якими опікується Тетяна Михайлівна Черевченко. Вона ботанік, фахівець у галузі нового розділу експериментальної ботаніки — орхідеології, член-кореспондент Національної академії наук України (17 років була директором Національного ботсаду, а зараз почесний директор). Наразі колекція налічує близько 600 видів та різновидів, тут представлено цілу низку ендемічних видів флори орхідних Південно-Східної Азії, Південної Америки, Африки, які в межах природного ареалу перебувають під загрозою зникнення. Завдяки співпраці з Інститутом тропічної біології (м. Хошимін) Національного центру природничих наук і технології В’єтнаму та експедиційним дослідженням Тетяни Михайлівни та її учнів у цій країні було створено унікальну колекцію орхідних, у якій представлено майже половину (!) родового і понад чверть видового складу Orchidaceae флори В’єтнаму. Черевченко створила власну школу, виховала багатьох висококваліфікованих спеціалістів у різних галузях біологічної науки...
РОСЛИНИ У ТВОРЧОСТІ ШЕВЧЕНКА
Нині Голландія вважається першою країною-експортером квітів. Мають ботаніки з цієї країни свої секрети. Рослини, завезені з Польщі та Голландії, дійсно дуже гарні, але милують око не так довго і скоро гинуть. Ми не знаємо їхніх тонкощів по вирощуванню і селекції. Можливо, для рослин робляться занадто штучні умови... А у нас більш стійкі рослини. Може, не так по-королівські виглядають, але звичні до нашого клімату...
— Зараз ми готуємо нові виставки, зокрема «Рослини у творчості Тараса Шевченка», — говорить Володимир Кваша. — У тих, хто цікавиться творчістю Кобзаря, вона викличе великий інтерес. Уважно були вивчені твори поета й художника. На картинах менше, а у своїх творах Тарас Григорович згадує майже 150 видів рослин, квітів, поетичних описів. А наступна виставка буде присвячена Пасхальним дням — «Рослини у Святому письмі, або Біблійні рослини». Ми знайшли у джерелах більше 130 різних рослин, які згадуються у Біблії і Євангелії. Ці експозиції викликають велику увагу відвідувачів. Адже рослини підготовили грунт, на якому пізніше змогли існувати тварини й люди...
