Нещодавні візити до України чиновника Європейського Союзу — єврокомісара Штефана Фюле, та помічника держсекретаря США Томаса Мелія, з одного боку продемонстрували заклопотаність Заходу станом свободи слова, а також «вибірковістю» українського правосуддя. З іншого боку, в українському суспільстві, яке зацікавлене в інтеграції країни до європейських структур та впровадженні європейських стандартів, з’явилося побоювання, що Європа може віддалитися від України.
«Чим сильніше в Європі складатиметься враження, що процеси в Україні носять політичний характер, то й відповідно змінюватиметься ставлення Брюсселя до Києва». Так у розмові з українськими журналістами-міжнародниками в режимі off the record відверто схарактеризував нинішню ситуацію в нашій країні високопоставлений дипломат однієї з ключових країн Євросоюзу.
У той же час він запевнив: «Європа не віддаляється від Януковича. Але я не беруся судити, чи не віддаляється Україна від Європи. Поки що не існує виразних сигналів, що Україна наближається до Європи. І 2011 рік буде дуже важливим щодо цього. ЄС не віддаляється від України, це дуже неповоротка організація. ЄС не може стрімголов рухатися в бік України і це пережили всі країни, які вели переговори з Євросоюзом».
Співбесідник звернув увагу на те, що кількість зустрічей Януковича із західними політиками менша, ніж із главою російської держави. «Інше питання, яким є результат цих зустрічей», — додав він.
У той же час, високопоставлений дипломат вважає дуже важливим усвідомленням Україною того, що її наближення до ЄС матиме величезний вплив на РФ. «Той факт, що українське керівництво із самого початку заявило про те, що Україна не збирається вступати в Митний Союз Росії, Білорусі та Казахстану, вплинув на зусилля РФ щодо приєднання до СОТ. Якщо Україна чітко демонструватиме інтеграцію в ЄС, то це матиме вплив на Росію», — підкреслив співбесідник.
При цьому він сказав, що «в стосунках із Україною для нас вирішальне значення має укладення договору про зону вільної торгівлі та угоди про асоціацію, а також демократичні досягнення України, завойовані за декілька останніх років».
Як відомо, раніше український Президент не виключав приєднання України до Митного союзу з трьома колишніми республіками Радянського Союзу. Зокрема, 26 листопада на спільній із президентом РФ Дмитром Медведєвим прес-конференції за підсумками засідання російсько-української міждержавної комісії, він заявив: «Ми хотіли б бачити Україну в складі Митного союзу і ЄЕП, ми бачимо в цьому великий економічний сенс». Утім, наприкінці минулого року, 24 грудня, в інтерв’ю українським телеканалам Янукович заявив, що вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану наразі неможливий через недостатню підтримку такого рішення у Верховній Раді.
При цьому високопоставлений дипломат однієї з ключових країн Євросоюзу ще раз нагадав: «позиція ЄС однозначна: Митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном не сумісний із Зоною вільної торгівлі з ЄС. Я сподіваюся, що Янукович на зустрічі з прем’єром Ердоганом говорив про успіхи розвитку Туреччини за останніх 30—40 років. Адже саме угода про Зону вільної торгівлі та Митний союз із ЄС були потужною стимул-реакцією розвитку Туреччини».
Співбесідник вважає малоймовірним скасування візового режиму для України наприкінці цього року. Як відомо, в Давосі український президент заявив, що Україна виконає всі вимоги до кінця 2011 року та розраховує на скасування візового режиму з ЄС. На думку дипломата, для реалізації Плану дій потрібно більше часу. У той же час він висловив упевненість: що Євро-2012 від цього не постраждає. Все залежатиме від того, наскільки швидко Україна реалізовуватиме правові вимоги ЄС. Важливо також, щоб ЄС міг переконатися в тому, що норми та вимоги ефективно впроваджуються в життя». Дипломат признався, що не може сказати, як буде оцінено підсумки виконання плану лібералізації візового режиму. А взагалі оцінку поки що давати рано, оскільки це питання залежатиме від великої кількості внутрішньополітичних чинників у державах Шенгенської зони. Тоді ж співбесідник додав, що було б неправильним вважати, що зі сторони його країни існує упереджене ставлення до України. У той же час він згадав, що його країні не можна не зважати на такий чинник, як міграційний тиск, і органи безпеки вимагають від політиків дотримання запобіжних заходів.
Співбесідник також звернув увагу на те, що в українських ЗМІ дуже слабко було висвітлено листопадову резолюцію Європарламенту щодо України, а також фактично не було обговорень і дискусій з приводу скасування Конституції 2004 року. На його думку, повернення до Конституції 1996 року фактично стало формальною галочкою, яку поставили й забули.
«В Україні висвітлення деяких речей чи подій відрізняється від того, що існує в нас. Іншими словами існує прірва між сприйманням тут і в ЄС. Було б добре, щоб цей розрив не ставав глибшим. Небезпечно, коли самооцінка відрізняється від того, як тебе оцінюють інші», — сказав дипломат. При цьому він звернув увагу на те, що в Україні новинна картина на телебаченні все ще залишається відносно однобокою, на відміну від газет, де картина є більш різноманітною.
Коментуючи події в Білорусі, високопоставлений дипломат однієї з ключових країн Євросоюзу зазначив, що розправа над демонстрантами ввечері 19 грудня, а також штурм будівлі парламенту були заздалегідь сплановані владою. У той же час, додав він, ЄС підтримуватиме громадянське суспільство в Білорусі. У цьому контексті дипломат вважає важливим те, якою буде політика України щодо Білорусі та якою мірою Україна приєднається до політики ЄС або займе якусь іншу позицію.