У вівторок, 1 лютого, Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону «Про органічне виробництво». Коментуючи ухвалення законопроекту, один із його авторів, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко, підкреслив, що до сьогодні Україна залишається ледь не єдиною на Європейському просторі країною, в якій ще не узаконено органічне виробництво та відсутня державна програма його підтримки.
Підсумовуючи, Томенко підкреслив, що сьогодні мова йде про підтримку стратегії й концепції сфери органічного виробництва, над якими ще дуже багато треба працювати. Однак, за його словами, «Україна має прагнути стати лідером на світовому продовольчому ринку загалом і зокрема у сфері органічного натурального виробництва».
Тим часом експерти нагадують про ще не використаний потенціал традиційного сільського господарства. «Україна має значні можливості виробництва сільськогосподарської продукції через сприятливі природнокліматичні умови та потужний людський потенціал», — зауважила у своєму виступі під час учорашньої презентації дослідження «Ризики світової продовольчої кризи та виклики для України» Національного інституту стратегічних досліджень на однойменному круглому столі завідувач відділу секторальної економіки інституту Оксана Собкевич.
На підтримку слів колеги директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Петро Саблук наводить декілька простих прикладів: «Бельгія — це одна сорокова України, а вона годує себе чотири рази. 10,5 мільйона бельгійців забезпечують харчами 40 мільйонів людей. Помножте 40 наших мільйонів на чотири — от вам і наш потенціал. Бєлгород, сусід нашої Харківщини, виготовляє 1 мільйон тонн м’яса. А Бєлгородщина за розміром — це середня область України. Уявіть собі наш потенціал у 25 таких «бєлгородщин». Ми повинні виробляти близько 25 мільйонів тонн м’яса щороку, а не ті 2,5, що даємо сьогодні».
Однак, зауважують науковці, Україні не слід сподіватись на овації, компліменти та обійми при здійсненні спроби нагодувати світ. «Вже сьогодні ми стикаємося з гострою конкуренцією та небажанням наших економічних партнерів посилювати український потенціал на свої ринках. Крім того, відчуваємо спроби перерозподілу наших ресурсів між декількома впливовими політико-економічними центрами. Україна сьогодні фактично перетворилася на арену змагань за її потенціал», — зауважує директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв.
Аби належним чином відреагувати на виклики світової продовольчої кризи та сповна скористатися шансом показати свій агроекономічний потенціал, Україні, переконані експерти, потрібна чітка довгострокова стратегія реформування агросектору, до якої «ніяк руки не доходили останніх 20 років».
Детальніше про потреби реформування аграрного сектору та можливі небезпеки для України від світової продовольчої кризи читайте у наступних номерах «Дня».
