У Тунісі протести придушує армія
У столицю Тунісу, де вже декілька днів проходять демонстрації проти безробіття, браку житла та зростання цін на продовольство, введено армійські частини. Військова техніка патрулює вулиці, а озброєні солдати взяли під контроль центральні райони міста. Напередодні, у вівторок увечері, сотні підлітків грабували крамниці, підпалили будівлю банку й намагалися штурмувати урядову будівлю в передмісті столиці. За офіційними даними, у заворушеннях загинуло 23 особи, проте правозахисники впевнені, що влада Тунісу спеціально занизила цю цифру, і насправді загиблих щонайменше півсотні. У той же час, президент країни звільнив міністра внутрішніх справ країни і розпорядився звільнити всіх затриманих у ході декількох днів заворушень і зіткнень поліції та протестувальників. Напередодні в Еттадхамуні — робочому передмісті в 15 км від центру столиці — поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ і стріляла в повітря. Як передає Рейтер, молодь закидала поліцейських камінням, громила крамниці, урядові установи та підпалювала автомобілі. Протести в Тунісі розпочалися після акту самоспалення, здійсненого 26-річним Мохаммедом Буазізі 17 грудня, якому напередодні влада заборонила продавати овочі без ліцензії. Примітно, що Буазізі був випускником університету, який не зміг знайти роботу за фахом. Надзвичайна масовість мітингів пояснюється високим рівнем безробіття, загальною невдоволеністю людей і розчаруванням у політичній системі. Це найсерйозніші заворушення в країні за останні десятиріччя.
Бузек: «Білоруська влада не має демократичної легітимності»
Уряд Лукашенка не має демократичної легітимності, заявив учора голова Європарламенту Єжи Бузек, відкриваючи в Брюсселі надзвичайне засідання комітету Європарламенту із закордонних справ, присвячене ситуації у Білорусі. «Необхідно переглянути політику ЄС щодо Мінська. І ми хотіли б почати з сьогоднішнього дня обмірковування цього», — зауважив Бузек, назвавши сьогоднішнє засідання своєрідним мозковим штурмом. В обговоренні беруть участь представники білоруської опозиції та громадянського суспільства на чолі з Олександром Мілінкевичем і екс-главою Білорусі Станіславом Шушкевичем, а також члени парламентського підкомітету з прав людини, делегації зі зв’язків із Білоруссю й делегації Європарламенту в «Євронест» — парламентської асамблеї країн-учасниць програми ЄС «Східне партнерство», що охоплює й Білорусь. Крім того, на засіданні представлені Єврокомісія та ОБСЄ. Нагадаємо, білоруська опозиція влаштувала в Мінську несанкціоновану акцію протесту після того, як було оголошено про перемогу на грудневих президентських виборах діючого лідера країни Олександра Лукашенка. Влада затримала сотні учасників акції, включаючи опозиційних кандидатів у президенти. Голова Європарламенту закликав білоруську владу негайно звільнити всіх затриманих опозиціонерів, зняти пред’явлені їм звинувачення і забезпечити надання медичної допомоги тим, хто цього потребує. Виступаючи на засіданні в Європарламенті, Мілінкевич висловив думку, що реакція ЄС «має бути жорсткою» і закликав використовувати методи «політичного та економічного тиску на режим».
Качиньський назвав доповідь МАК знущанням із Польщі
Лідер опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качиньський назвав знущанням з Польщі остаточну доповідь технічної комісії Міждержавного авіаційного комітету щодо Смоленської авіакатастрофи, в якій загинув його брат Лех Качиньський. Своєю чергою міністр оборони країни назвав неправдою те, що екіпаж літака Ту-154, отримавши відповідну команду, зміг би безпечно піти на запасне летовище. Він стверджує, що команду було подано занадто пізно. У зв’язку з оприлюдненням доповіді в Росії прем’єр Польщі Дональд Туск перервав свою відпустку й повертається до Варшави. Вчора в Москві оголошено, що причиною трагедії під Смоленськом стало неприйняття екіпажем літака своєчасного рішення про відліт на запасне летовище, причому на екіпаж чинився сильний психологічний тиск.
Греція зажадає від ФРН додаткових репарацій за Другу світову
Греція висуне нові вимоги до Німеччини щодо репарацій за окупацію в ході Другої світової війни, повідомила вчора Афінська агенція новин із посиланням на ухвалу прем’єр-міністра Йоргоса Папандреу. Греція приєднається до аналогічних судових вимог, поданих італійськими позивачами проти Німеччини до Міжнародного суду ООН у Гаазі, уточнює агенція. Питання про репарації, яке, на думку Греції, не було врегульоване протягом десятиріч, виникло навесні 2010 року, коли важке фінансове становище Греції змусило країни-партнери з єврозони прийти їй на допомогу. Греція отримала безпрецедентні 110-мільярдні кредити ЄС і МВФ у обмін на круті заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту. Німеччина вносить найбільший внесок до цих кредитів серед усіх країн єврозони. «Порятунок» Греції супроводився жорсткою критикою цієї країни за неощадливу витрату коштів, а також образливими публікаціями в німецькій пресі, де грекам пропонували продати за борги острови або Акрополь. Як наслідок, деякі члени грецького уряду заявляли, що Німеччина ще винна Греції за окупацію 1941—1944 років, коли загинули сотні тисяч осіб. Німеччина вважає, що виплачені в 1960-і роки 115 млн. марок репарацій повністю закрили її зобов’язання перед Грецією. Ряд грецьких позивачів, у тому числі родичі убитих військами СС мешканців села Дістомо, приєдналися до позову італійських громадян, які мають намір відсудити у Німеччини компенсації за злочини нацистів у Італії в 1943—1945 роках. Подання позову до Міжнародного суду ООН у Гаазі передбачає, що заява подається від імені держави. Таким чином грецька влада вирішила підтримати вимоги мешканців Дістомо, уточнює агенція.
