«Важкі часи закінчилися. Будуватимемо, будуватимемо і будуватимемо...», — саме так висловився 15 грудня під час відкриття трьох нових станцій столичного метрополітену прем’єр-міністр України Микола Азаров. Він також пообіцяв, що будівництво важливих об’єктів проводитиметься не лише в Києві, але й у всій Україні. Багато хто з його підлеглих підхопив цей «клич» і зрозумів його як пряме керівництво до дії. Що ж будувати, так будувати.
Першим виконувати вказівки начальства почав Борис Колесніков. Віце-прем’єр під час зустрічі з президентом Міжнародного олімпійського комітету Жаком Рогге заявив, що Україна організує найкращу зимову Олімпіаду в історії (природно в разі надання їй такого права 2022 року). «Якщо наша країна удостоїться величезної честі прийняти Олімпійські ігри, немає сумніву, що це будуть найкращі зимові Олімпійські ігри в сучасній історії Олімпійських ігор», — підкреслив Борис Вікторович.
Презентуючи делегації МОК стратегію перебудови спортивної інфраструктури, Колесніков повідомив про плани України побудувати у Львові нове летовище до Євро-2012 з перспективою розширення його можливостей до Олімпіади-2022, про плани побудувати льодові стадіони, інші об’єкти у Львові, Славському та деяких інших містах Західної України, необхідні для проведення зимових Олімпійських ігор.
За його словами, для подачі заявки на проведення ігор планується підготувати великий льодовий палац на 6900 глядачів, де пройдуть змагання з ковзанярського спорту. Льодова арена для керлінгу, як зазначив Колесников, вміщуватиме 6 тис. глядачів. Вона буде готова до 2019 року. Льодова арена, на якій буде зіграно фінальний матч хокейного турніру, а також пройдуть основні змагання та показові виступи з фігурного катання, вміщуватиме 4,5 тис. глядачів. Вона буде готова до 2016 року, санно-бобслейна траса — вже за два з половиною роки — 2014 року, фристайл-центр планується здати в експлуатацію 2015 року.
Що стосується гірських видів спорту, то віце-прем’єр заявив, що колишню базу олімпійської збірної команди Радянського Союзу в Тисівці буде повністю модернізовано і за два роки здано в експлуатацію. Там же планується підготувати комплекс для стрибків з трампліну. Колесніков запевнив, що основні об’єкти гірськолижної інфраструктури буде здано 2013 року. Також, за його словами, змагання зі сноуборду планується провести в Славському. Цей об’єкт планується здати в експлуатацію 2015 року.
Ідея, безперечно, непогана. Модернізація інфраструктури, залучення іноземних туристів у регіон і так далі. Але, погляньмо правді в очі — непогано було б спершу гідно провести домашній Євро-2012. Безперечно, потрібно брати до уваги й економічну ситуацію в країні. Так, зазирнути у 2022 рік, мабуть, складно, але нинішня картина оптимізму не вселяє. Чи витримає наша економіка? Адже не потрібно забувати, що все це за наші з вами гроші готуватимуть. Частина грошей піде на будівництво, а інша... За прикладами далеко ходити непотрібно, варто пригадати, у скільки разів збільшувався кошторис реконструкції київського НСК «Олімпійський».
Ще один нюанс. Всі зимові Олімпійські ігри (ну, хіба що, за винятком Нагано-98) проводилися в країнах, які мають певні традиції та досягли чималих успіхів у зимових видах спорту. Що в цьому плані має Україна? За винятком біатлону, всі ці види спорту, м’яко кажучи, перебувають у жалюгідному стані. А деякі з них, такі, як, наприклад, керлінг, взагалі залишаються загадкою для вболівальників. Логічне запитання: на що і на кого піде дивитися наш глядач за кругленьку для нього суму? Адже для окупності Ігор потрібна максимальна присутність глядачів на аренах, а зробити це за рахунок лише іноземців доволі проблематично і, мабуть, неможливо.
Вирішив не відставати від Колеснікова і голова Київської обладміністрації Анатолій Присяжнюк, який повідомив, що за два роки в Київській області, в Поліському та Іванківському районі буде побудовано трасу для проведення автоперегонів Формули-1. За словами урядовця, вже прийнято ухвалу про виділення під проект траси близько 100 гектарів землі. Загальний кошторис робіт — близько одного млрд. грн. «Я поставив умови реалізувати проект не пізніше, ніж за два роки», — сказав Присяжнюк. Голова облдержадміністрації повідомив, що вже створено робочу групу для реалізації проекту. При цьому Присяжнюк відмовився назвати інвестора, але сказав, що бачив проект, який уже пройшов експертне узгодження в Данії з фахівцями, які свого часу будували аналогічні траси в Об’єднаних Арабських Еміратах та Сінгапурі. Як підкреслив Присяжнюк, йдеться не лише про будівництво автотраси, але й комплексну інфраструктуру, в тому числі — готелі.
Це ще цікавіше... Ну й навіщо воно нам треба, гроші нікуди дівати? Чи в нашій країні кожен другий — фанат Формули-1? Можливо, вирішили не відставати від Росії? І взагалі, чи босам Ф-1 повідомив хто-небудь про плани пана Присяжнюка? Росіяни поки не отримали підтвердження, що траса використовуватиметься, і не збиралися починати будівництво, а у нас з’явився інвестор — давай будувати.
Загалом, на 95% можна сказати, що в найближчі років 20 етапу Формули-1 в Україні не буде. І причин цього — багато, починаючи з інвестора, готового заплатити таку нечувану суму, а потім ще й щорік платити по 30—40 млн. євро, і закінчуючи тим, що вже зараз дійшли до того, що у Формулі-1 надлишок автодромів, які приймають чемпіонат і бажають його прийняти найближчим часом. Навіщо ФІА гран-прі «Прип’ять», якщо під боком є Росія?
Навіть якщо все ж таки зіграють ті, що залишилися 5%, і ми отримаємо етап Формули, виникає чергове запитання: а чому під Києвом? А чи не краще б побудувати трасу в Криму — додатковий приплив туристів на півострів, готелі там вже є, траса краще зберігатиме свої властивості. А морози в Києві уб’ють будь-яку трасу. Незрозуміло також, що робитимуть готелі під Києвом 52 тижні в році. Загалом, питань, як завжди, більше, аніж відповідей.
Олімпіада... Формула... Що далі? Можливо — космодром? Якщо не Байконур, то, як мінімум, Плесецький... Не перестає створюватися враження, що наші державні мужі живуть окремо від народу, в якомусь рівнобіжному світі, лише зрідка (напередодні чергових виборів) навідуючись до нас у гості. Про те, що творитися в дитячих спортивних школах у всій країні їм навряд чи відомо. Борги за комунальні послуги, ремонт, зроблений у кращому разі років із 10 тому, відсутність інвентарю — ось неповна картина існування спортивних шкіл, басейнів, ковзанок у сьогоднішніх реаліях. Чи не краще було б скерувати державні мільярди сюди? Ось тоді, за 10—15 років можна було б задуматися про Олімпіаду.
