250 тисяч для онкохворих дітей
Стільки було зібрано під час благодійного вечора «З любов’ю до вас», ініціатором та організатором котрого була соціальний діяч, меценат та дизайнер Ольга Радченко. Ще до початку та по завершенні дійства на спеціальний рахунок надійшло близько 150 тис. грн. Значну суму отримано від реалізації запрошень. Решту ж удалося зібрати під час заходу, що пройшов за сприяння очільників краю Миколи Джиги та Сергія Татусяка, мера обласного центру Володимира Гройсмана, архієпископа Вінницького та Могилів-Подільського УПЦ МП Симеона. Активну участь взяв у акції та безкоштовно співав народний артист України, легендарний тенор Володимир Гришко. Під час вечора, що зібрав повну залу Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. М. Садовського, відбувся аукціон. На ньому, приміром, лот, що включав два диски маестро Гришка, купили за 1000 грн, ексклюзивні диски з записами Фредеріка Шопена, запропоновані генеральним консулом Республіки Польща у Вінниці паном Кшиштофом Свідереком, пішли за 3500 грн. Генеральний директор ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» Роман Мазур 2000 грн віддав за м’яку іграшку-верблюда, зроблену руками талановитої дівчинки Галини Крюк, якій вдалося перемогти онкологічну хворобу. Реалізовувалися також картини, фотороботи та ін. Усі присутні на благодійному вечорі мали змогу побачити показ колекції верхнього одягу осінь-зима дизайнера Ольги Радченко. Зібрані ж кошти як цільову допомогу буде спрямовано на закупівлю дорогих хіміопрепаратів для зцілення маленьких онкохворих пацієнтів Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
На Рівненщині з’явиться етнопарк «Волинський майдан»
Традиційні для регіону хатинки періоду ХІХ століття, криниці, плетені з лози клуні, млин, вітряк... А неподалік — виставкові зали, ресторан, готель, співочий майдан — саме так виглядатиме парк. Він являтиме собою не музей, а саме майданчик для етноподій, який сконцентрує навколо себе фестивалі, ярмарки, виставки, пленери, майстер-класи. Окрім того, завітавши сюди, можна буде побачити Волинь у мініатюрі, її традиції, побут, національний колорит, коментує автор етноідеї, заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов. Символом і центральним місцем «Волинського майдану» стане десятиметрова конструкція у формі дерева. Згодом біля нього на згадку чи задля здійснення бажань можна буде залишати сувеніри. «Завдяки немузейного формату проект потребуватиме мінімальних затрат на першому етапі, — коментує Олексій Губанов. — Наразі розглядаємо варіанти розташування етнопарку». «Волинський майдан» розташується неподалік Рівного, біля основних магістралей, щоб усі охочі могли туди легко дістатися. За планами організаторів, етнопарк стане відправною точкою для усіх туристичних маршрутів, які розробляють в області у рамках концепції сталого розвитку регіону «Західна брама». Нині презентовано перші три маршрути зі ста запланованих. До їхньої розробки долучилися викладачі та студенти Національного університету «Острозька академія». Результатом тримісячної роботи став сакральний, сімейний маршрут, а також маршрут активного відпочинку. Загалом у рамках проекту охоплено шість областей Західної України, які й об’єднує історична Волинь, повідомляє Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.
У Чернівцях навчатимуть гідрометеорологів
Зважаючи на затребуваність інформації про погоду та необхідність передбачення чимраз частіших природних катаклізмів, потреба у фахівцях-прогнозистах дедалі зростає. Особливо — для Західної України, позаяк у регіоні їх наразі не готують. «Останніми роками відчуваємо гострий брак фахівців. Випускники профільних спеціальностей вишів із інших регіонів не хочуть їхати на роботу до Чернівців та сусідніх обласних центрів через відсутність житла. Виходимо із ситуації, перенавчаючи математиків, фізиків, хіміків, адже гідрометеоролог мусить мати великий обсяг знань із точних наук, аналітичне мислення. Втім це, звісно, гірше, ніж одержати навченого спеціаліста, адже на перенавчання потрібні роки», — каже начальник Чернівецького гідрометеоцентру Тетяна Негадайлова. Тому з нового навчального року на географічному факультеті Чернівецького національного університету відродять кафедру гідрології та кліматології, яка діяла у виші з кінця 1940-х років. Наприкінці 1980-х кафедру ліквідували, і відтоді ЧНУ готує лише гідрологів, а цього наразі замало, каже завкафедрою гідрології ЧНУ, яку реорганізують у нову-стару кафедру, Юрій Ющенко. За його словами, потреба у фахівцях дедалі зростатиме, позаяк в області та регіоні почали відроджувати розгалужену колись мережу гідрометеопостів. Їх обладнують сучасною технікою, яка потребує спеціальних знань. Спочатку набір на нову спеціальність буде невеликим. На перший курс наберуть лише одну групу з двох десятків студентів. Навчатимуть їх випускники колишньої кафедри гідрології та кліматології, які наразі працюють на факультеті. Не буде проблем у студентів і з практичною базою. У складі університетської обсерваторії є діюча метеорологічна станція, яка входить до мережі метеопостів Буковини, повідомляє Анна ГАРГАЛЯ, Чернівці.
Російський культурний центр у Луцьку назвали на честь Черномирдіна
На Волині відомий політик, екс-посол Росії в Україні Віктор Черномирдін, бував не раз. Уперше його сюди ще 1996 року запросила Ольга Саган, керівник Російського культурного центру. Як вона пригадує, це було зроблено з нагоди 90-річчя Брусиловського прориву у Першій світовій війні: на межі Волині й Рівненщини, за селом Ромашківка знаходяться братські могили воїнів, які брали участь у прориві. Члени культурного центру доглядали і доглядають могили, у яких поховані й росіяни, й українці, на той час громадяни однієї держави. Відтоді пані Ольга спілкувалася з російським політиком не один раз, бувала у його резиденції в Києві. На 70-річний ювілей Віктора Черномирдіна вона подарувала вишиту власноруч українським візерунком сорочку, бо хотілося вручити річ, в яку вкладено частинку душі. Називає його своїм учителем по життю. Торік, у вересні, відбувся останній виїзд за межі столиці Віктора Черномирдіна, і був він у відомому далеко за межами України Святогорському Зимненському жіночому монастирі. Приїжджав він із обома своїми синами, й краса та намоленість Святої Гори біля древнього Володимир-Волинського була одним із приємних спогадів для Віктора Степановича. Про цю зустріч на вечорі вшанування його пам’яті, який провів у Луцьку Російський культурний центр, говорила настоятелька монастиря матушка Стефана. У Луцьк приїхав і його молодший син Андрій. Рішення назвати Російський культурний центр іменем Віктора Черномирдіна, яке погодили з його рідними, має стати прикладом того, як треба шанувати пам’ять людини, котра шанувала українську культуру. Ольга Саган каже, що очолюваний нею центр — перший в Україні, який носитиме ім’я Віктора Черномирдіна, повідомляє Наталя МАЛІМОН, «День», Луцьк.
