Фільм Кари все ж таки побачать глядачі
Екранізація найбільш містичного роману ХХ сторіччя «Майстер і Маргарита» М. Булгакова, яка пролежала 17 років на полиці, виходить у широкий прокат у березні 2011 року, повідомив на прес-конференції генеральний директор компанії «Майстер Дистриб’юшн» Ігор Добровольський — голова компанії, яка займатиметься долею проката стрічки. Вихід картини приурочено до святкування 120-річчя Михайла Опанасовича Булгакова. За словами Добровольського, в прокат вийде трохи менше тисячі копій, повідомляють rian.ru. До цього фільм було показано лише 2006 року в рамках 28-го Московського кінофестивалю і оцінено пресою як головну подію всього огляду. Проте за рядом ідеологічних, фінансових і юридичних причин широкий глядач побачить фільм Юрія Кари лише наступного року. «Незабаром ви побачите роботу чудових майстрів. У березні майбутнього року буде 20 років, як Юрій Кара і Володимир Скорий приступили до цієї ідеї і почали її здійснювати, спочатку в рамках Ялтинської кіностудії, потім студії ім.. Горького. У найважчі роки вдалося (1992 року) здійснити зйомку, коли все розвалювалося. Може, в цьому теж є якась булгаковська містика. Може, ці 90-і були схожі на 30-і. Нагадаю, 1994 рік — повний розвал прокату. І на акторів погляд був замилений», — додала продюсер Ірина Мінеєва, зазначивши, що доля картини в чомусь повторює складну долю книги. Юрію Карі вдалося зібрати в картині справді зоряний склад. Роль Маргарити виконала Анастасія Вертинська, Майстра — Віктор Раков, Воланда — Валентин Гафт, Коров’єва-Фагота — Олександр Філіпенко, Івана Бездомного — Сергій Гармаш, Стьопи Лиходєєва — Сергій Ніконенко, Ієшуа Га-Ноцрі — Микола Бурляєв, Гелли — Олександра Захарова, Азазелло — Володимир Стєклов, Никанора Босого — Леонід Куравльов, Іуди — Ігор Вєрнік, Левія Матвія — Лев Дуров, Йосифа Каїфи — В’ячеслав Шалевич. Не дожили, на жаль, до цього дня Михайло Ульянов, який зіграв роль прокуратора Іудеї Понтія Пілата, Віктор Павлов, який виконав роль кота Бегемота, Борислав Брондуков, який втілив образ Варенухи, Спартак Мішулін, який зіграв Арчибальда Арчибальдовича.
Знайдено дзеркальний рукопис Леонардо да Вінчі
Фрагмент манускрипту, що належить руці Леонардо да Вінчі, знайдений у французькому місті Нант. Документ входить до обширної колекції, залишену місту близько 130 років тому багатим меценатом П’єром-Антуаном Лабушером, повідомляє euronews. Що конкретно написав геній епохи Відродження, поки незрозуміло — текст написаний у дзеркальному відображенні. Про це заявила глава міської бібліотеки. «Скоріше за все, він написав цей текст італійською мовою XV століття і, можливо, іншими мовами. Розшифровка — справа вчених, вони нам потім все розкажуть», — сказала вона. Два роки тому в цій же колекції, що налічує близько 5 тис. документів, був знайдений рукопис із нотами авторства Моцарта. Великий музикант зробив начерк мелодії, яку надалі з якихось причин не доопрацював.
Пам’яті Шопена
У Львові музику всесвітньо відомого польського композитора та піаніста виконували понад сорок молодих виконавців (віком від вісімнадцяти до тридцяти двох років) з України та Польщі, які брали участь у І Всеукраїнському конкурсі піаністів імені Фридеріка Шопена, присвяченому 200-річчю від дня його народження. Організаторами конкурсу є Львівська музична академія ім. Лисенка, управління культури Львівської облдержадміністрації та генеральне консульство Республіки Польща у Львові. Мета заходу — популяризація творчості Шопена, виявлення та підтримка найбільш обдарованих молодих піаністів та обмін найкращим педагогічним досвідом з методики викладання гри на фортепіано. Гран-прі виборов польський виконавець Кшиштоф Ксьонжик, який також отримав спеціальний приз за найкраще виконання ноктюрна Шопена. Вітаючи учасників конкурсу, перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків зазначив, що конкурс є надзвичайно важливим для розбудови українсько-польських стосунків. Своєю чергою генеральний консул Польщі у Львові Гжегож Опаліньскі наголосив, що впродовж року в місті Лева відбулося багато зустрічей, концертів та конференцій, присвячених видатному польському композиторові, відтак відзначення ювілею класика стало однією з найважливіших подій року. За словами ректора Львівської музичної академії професора Ігоря Пилатюка, конкурс ім. Шопена розвиватиметься, наступного року його учасники вже виконуватимуть не лише твори великого поляка, а й сучасну українську та польську музику, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Опера про... Клінтона
Життя екс-президента Америки Білла Клінтона надихнуло двох його землячок на написання опери, пише lenta.ru, посилаючись на The Daily Telegraph. Твір під назвою «Біллі Блайт» (саме таке прізвище було дане Клінтону при народженні) створили Бонні Монтгомері та Бріттані Барбер, що народилися, як і Клінтон, в Арканзасі. За їх словами, до ідеї написання опери вони прийшли, прочитавши автобіографію Клінтона «Моє життя», опубліковану 2004 року. Як розповіла Монтгомері, автор музики до опери, джерелом натхнення послужив шостий розділ книги, в якому даний яскравий опис матері Клінтона. Дія одноактної опери розвертається протягом одного дня 1959 року, коли Клінтону виповнилося 13 років, в місті Хот-Спрінгс. Прем’єра постановки відбулася в Арканзасі в листопаді 2010 року і пройшла з великим успіхом перед аудиторією в 60 чоловік. За словами авторів, надалі вони планують розширити оперу з вже написаних чотирьох сцен до семи і зіграти її за межами штату. До речі, автобіографія Білла Клінтона вийшла 2004 року і користувалася величезним успіхом. Було продано понад два мільйони екземплярів книги, об’єм якої перевищує тисячу сторінок.
