8 грудня
Зима потроху набирає обертів, а театральний сезон у розпалі. І ці дві обставини іноді «заважають» одна одній. Бажання відігріти душу бореться з небажанням відморозити носа. Хочу в театр, хочу вражень, але ж — холоднеча, слизота, «кахи» і «пчхи» у транспорті. Можливо, краще обгорнутися пледом і з горнятком чаю дивитися фільм... Втім, не все так складно. Якщо найбільше відлякує відстань, то нині в Києві не завжди до театру треба їхати в центр: можна піти кому куди ближче: і на Єреванську, і на Русанівську набережну, і на Амосова.
Перед походом варто з’ясувати кілька речей, про які, на жаль, не пишуть на афішах і сайтах закладів: чи опалюється глядацький зал і чи працює буфет (щоб зігрітися напоями в разі чого). Та насправді, якщо актори викрешують з вас іскру співпереживання, розуміння, катарсису врешті-решт, то температурний режим у приміщенні вже нікого не обходитиме. (Тим паче що гарні вистави проходять із повними залами, зігрітими диханням шанувальників мистецтва). А такі театри в Києві є. І від цього теплішає.
