Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кому «розчистка», кому — «зачистка»

Наскільки Росія є щирою в політиці «десталінізації»
8 грудня, 2010 - 00:00
ПІД ЧАС ВІЗИТУ ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ МЕДВЕДЄВА ДО ПОЛЬЩІ, У ЧОТИРЬОХ ПОЛЬСКИХ МІСТАХ — ВАРШАВІ, КРАКОВІ, ПОЗНАНІ І ГДАНСЬКУ, ВІДБУЛИСЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ. ГОЛОВНИМИ ЇХНІМИ ГАСЛАМИ БУЛИ: «ТАК — ЄВРОПІ ВІЛЬНИХ НАРОДІВ», «НІ — РОСІЙСЬКОМУ ІМПЕРІАЛІЗМУ», «СМОЛЕНСЬК, МИ ВИМАГАЄМО ПРАВДИ!» / ФОТО РЕЙТЕР

Дводенний офіційний візит російського президента Дмитра Медведєва до Польщі, що завершився учора, продемонстрував те, що Москва продовжує вести політику подвійних стандартів щодо своїх сусідів. З одними сусідами вона проводить одну політику: наприклад, у відносинах із Польщею вона визнає злочини, скоєні сталінським режимом, надає архівні дані. А з іншими сусідами, зокрема країнами Балтії та Україною, — ні. Нинішня російська влада не визнає Голодомору злочином сталінського режиму, не надає українській владі архівних документів і щодо інших злочинів, вчинених правлячим режимом в Україні в той період.

І тому не зовсім віриться в щирість слів російського президента, який позавчора після переговорів віч-на-віч із главою польської держави Броніславом Коморовським та підписання низки міждержавних угод закликав «чесно дивитися на історію» й заявив про необхідність «розчистити історичні завали», зокрема ті, що стосуються катинської трагедії. Оскільки у відносинах з Україною та трьома балтійськими країнами Москва не робила цього і не збирається робити, незважаючи на те, що лідери цих держав неодноразово зверталися до російського керівництва із запитами надати радянські архіви.

Тим часом, схоже, офіційна влада Речі Посполитої вірить словам президента РФ. Зокрема, польський президент заявив, що вірить у можливість спільного подолання, перш за все, важкої історичної спадщини й переходу до нормальних добросусідських відносин з Росією. «Почнемо нову главу, пліч-о-пліч, за підтримки ЄС і НАТО. Я впевнений, що ми не лише починаємо новий етап у наших відносинах, а й що цей етап буде вдалим», — сказав Коморовський. Дмитро Медведєв, у свою чергу, зазначив, що його візит до Варшави — це лише початок будівництва «сучасних відносин» між Польщею та Росією. Президент РФ наголосив, що у відносинах Росії й Польщі був важкий період через загибель в авіакатастрофі під Смоленськом президента Польщі Леха Качиньського. Але на нинішній момент двосторонні зв’язки знову перебувають на високому рівні, вважає російський президент, наводячи як аргумент повноцінні російсько-польські переговори у вузькому й широкому складі, що відбулися в понеділок уперше за тривалий час.

Медведєв також зазначив, що Росія останнім часом пішла на цілу низку безпрецедентних кроків з метою розчищання історичних завалів. Він нагадав про те, як нещодавно Росія передала Польщі чергову велику партію архівних матеріалів Катинської справи, а Держдума прийняла заяву, за якою цю подію визнано «злочином сталінського режиму». «Таку лінію буде продовжено. Ми не звернемо з цього шляху. Наша історія пронизана трагічними подіями, в яких постраждали люди. Постраждала величезна кількість людей, не лише поляків. Величезна кількість громадян нашої країни згинула в період репресій. Саме в цьому питанні ми повинні розібратися досконально й максимально серйозно. Ми продовжимо спілкування на цю тему. І я впевнений, що кінець кінцем це сприятиме остаточному усуненню різних труднощів, які існують у наших відносинах», — запевнив президент Росії.

Зі свого боку, польський президент подякував Росії за резолюцію Держдуми, наголосивши, що ця заява «формує певний клімат у політиці». Разом із тим, Коморовський заявив, що розраховує на те, що розслідування Катинської трагедії буде доведено до кінця. «Ми сподіваємося на те, що всі питання, пов’язані з Катинським розстрілом, будуть задокументовані й що розслідування буде доведено до кінця», — сказав він. Коморовський також висловив сподівання на те, що Росія та Польща зможуть переступити через трагічні сторінки своєї історії, якої не «можна перекреслити, але можна жити в дусі правди».

Зауважимо, що за підсумками переговорів президентів Дмитра Медведєва і Броніслава Коморовського Росія та Польща уклали сім документів про співпрацю. Зокрема, міністерство економіки Польщі та Мінекономрозвитку Росії підписали Декларацію про співпрацю в цілях модернізації економіки. За словами Коморовського, Варшава «хотіла б брати участь у процесі модернізації в Росії». «Це важливо не лише з погляду двосторонніх відносин, а й з погляду відносин у межах ЄС», — відзначив Коморовський. На його думку, польсько-російські відносини є частиною ширшого процесу пошуку шляхів до співпраці й нормалізації відносин між Росією і НАТО, Росією та ЄС.

Характерно, що деякі польські політики вже висловили переконання, що візит російського президента принесе конкретні вигоди Польщі. Зокрема, в цьому переконаний голова комітету з міжнародних відносин Сейму Анджей Халіцкі. «Росія перебуває в стані «гравця, який тримає руку на прикупі». Їй треба продавати сировину. І ми можемо виторгувати для себе щось корисне. Наприклад, ідуть розмови про газ. Це виглядає оптимістично — й перед нами відкриваються такі можливості», — зазначив він в інтерв’ю радіостанції TOK FM.

Тим часом шеф польської дипломатії Радослав Сікорський не дав прямої відповіді, що було найважливішим у візиті російського президента. «Було багато питань, не лише символічних. Були питання, щодо яких ми маємо й матимемо різні думки, оскільки маємо інші інтереси, а також були питання, щодо яких ми співробітничаємо», — цитує радіостанція TOK FM слова польського міністра. При цьому він звернув увагу на той факт, що президент РФ зупинився в Польщі дорогою на саміт ЄС — Росія.

Польські газети скромно оцінюють результати візиту російського президента. Gazeta Wyborcza, зокрема, зазначила, що це був добрий візит, який не приніс конкретних результатів. Далі, як пише видання, російський президент, провівши переговори з польським керівництвом, може заявити на саміті в Брюсселі, що йому вдалося досягти взаєморозуміння з Польщею.

Тим часом газета Nasz Dziennik пише, що під час візиту президента РФ поляки не очекалися почути від нього, що означає деклароване ним спільне слідство у справі смоленської авіакатастрофи. «Не дочекалися від нього жесту, подібного до того, що його зробив у грудні 1970 року Віллі Брандт, який став на коліна перед жертвами варшавського гетто. Не був Медведєв біля жодного пам’ятника ні жертвам Катині, ні загиблим у Смоленській катастрофі» , — зазначає видання.

Чи не може призвести примирення між Росією і Польщею до погіршенні відносин між Варшавою і Києвом, як це часто мало місце в історії? Чи не піде нинішній уряд Польщі надто далеко у цьому відношенні заради добрих відносин з Росією?

«ПОЛЬЩА ПОЧУВАЄТЬСЯ СИЛЬНОЮ ДЕРЖАВОЮ І ТОМУ ЇЙ ЛЕГШЕ БУДУВАТИ НОВІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ»

Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ, аналітик Інституту міжнародних відносин Варшавського університету:

— Я думаю, історичні паралелі у відносинах між нашими країнами не завжди є прийнятними, бо багато чого з того часу змінилося. Але це питання є дуже важливим. Ми зараз бачимо, що відносини між Польщею і Росією стають кращими. І тому я думаю, що питання полягає у тому, які цілі ставлять перед собою Польща і Росія. Перш за все, для поляків дуже важлива історія: Катинь і так далі. А для Росії дуже важлива співпраця з Європейським Союзом. Крім того, для Польщі дуже важливо, щоб її не сприймали в ЄС як таку собі антиросійську державу, тому що це негативно впливає на нашу зовнішню політику. Так є питання, чи добрі польсько-російські відносини не впливатимуть на східну політику Польщі. Минулого тижня я про це говорив з представниками президентської канцелярії Бронислава Коморовського. Вони мені сказали: «Ні, у січні до нас приїжджає президент Віктор Янукович, ми співпрацюємо». Сподіваюся, що так і буде. Але мене також, як і вас, бентежать щодо цього певні сумніви.

Щоправда, при цьому слід зазначити, що Президент Янукович сам хоче мати добрі відносини з Росією. А це в якомусь сенсі дозволяє польському уряду співпрацювати і з Росією, і з Україною. Якщо за п’ять років повернеться до влади не Ющенко, то Тимошенко чи хтось інший чи якщо за десять років буде якась друга помаранчева революція (я про це говорю дуже гіпотетично) і якщо будуть якісь проблеми між Україною і Росією, тоді й постане питання, якою буде у такій ситуації позиція Польщі. Шість років тому, коли була помаранчева революція, Польща дуже відкрито підтримала цей процес, і це вплинуло на польсько-російські відносини. Можливо, що так буде в майбутньому. Але я не знаю, чи так буде при сьогоднішніх дуже гарних відносинах із Росією.

Що стосується повного примирення між Польщею та Росією, я думаю, що цього ще не досягнуто. Щоправда, є така воля. У Польщі практично кожен президент і прем’єр-міністр при приході до влади говорив про необхідність установлення гарних відносин з Росією. І це майже ніколи не працювало так, як хотіли поляки. Зараз також з боку Росії є тактична воля покращити відносини з Польщею, бо це покращить співпрацю Москви з Європейським Союзом. Але як вчора говорив президент Коморовський, це лише початок, я кажу про історію. Адже ми ще не отримали від Росії всіх документів про Катинь. На кожну зустріч якийсь новий документ чи Медведєв, чи Путін, чи хтось інший привозять. Але всіх цих документів ще немає. І на символічному рівні для поляків це знак, що з цим треба щось робити. Інше символічне питання, яке є дуже важливим для нас — це Смоленська трагедія. Ми не знаємо, коли справа завершиться. Обидві сторони готують доповідь на тему цієї авіакатастрофи. А якщо у цих документах будуть відмінності, якщо поляки офіційно говоритимуть одне, а російська влада — інше, то це також буде проблемою у наших відносинах. Про це також, думаю, Коморовський відкрито говорив. Це лише початок, хоча й важливий момент, але про повне примирення ще рано говорити. Завжди дуже тяжко говорити про повне примирення між якимись країнами, наприклад примирення між Польщею і вашою країною, Польщею та Німеччиною. Сьогодні до Польщі прибув президент Німеччини, щоб відзначити 40-річчя історичного візиту в Польщу тодішнього німецького канцлера Віллі Брандта. Вже сорок років пройшло від польсько-німецького договору, але ще якісь не дуже великі проблеми трапляються. Примирення — це процес, над яким дуже довго треба працювати.

Яким чином Польщі вдалося домогтися того, що Росія пішла на примирення з нею? Тут є два моменти. З одного боку, справді Польща почувається сильною державою і тому їй легше в певному сенсі будувати нові відносини з Росією. Але з другого боку, Польща вважає, що добрі відносини з Росією впливатимуть позитивно на нашу позицію в Європі. Це два взаємопов’язані процеси. Сильна Польща може мати добрі відносини з Росією, а якщо Польща хоче бути сильною державою, то вона мусить мати добрі відносини з Росією.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: