Україна за показником купівельної спроможності опинилася на передостанньому місці в Європі. Такі дані нещодавно оприлюднило німецьке представництво міжнародної соціологічної компанія Gfk в своєму щорічному дослідженні Gfk Purchasing Power Europe. Після вирахування податків та соціальних відрахувань середній заробіток в Європі, за вищезгаданими даними соціологів, становить 11 тисяч 945 євро на рік. Натомість середньостатистичний українець, підсумували німецькі дослідники, отримує менше третини від купівельної спроможності європейців.
Та коли, за підрахунками німецьких соціологів, середньостатистичний українець заробляє близько 300—330 євро на місяць, що в еквіваленті національній валюті дорівнює 3000—3500 гривень, то, за даними держкомстату, середній дохід українця у першому півріччі 2010 року склав і того менше — 2110 гривень.
За даними центрального органу статистики, найбільше українців — 48,6% — мають середній дохід від 840 до 1560 гривень на місяць. Лише 8% — від 1,5 до двох тисяч. А вище двох тисяч отримують лише 7,1% «щасливчиків». Третина ж українців, а сюди входять і пенсіонери, і діти, сьогодні перебуває фактично за межею бідності з доходами менше ніж 840 гривень на місяць.
Однак, як повідомила «Дню» завідувач відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Черенько, показник суб’єктивної бідності українців і того більший. За останніми даними Держкомстату, близько 95% українців вважають себе бідними. «Соціологи запитували у респондента: до кого ви себе відносите? До категорії «бідні» відповіло 56% українців, «не бідні, але ще не середній клас» — 40%», — розповідає Черенько.
Такий песимістичний настрій співвітчизників щодо рівня своєї заможності експерт пояснює особливістю менталітету. «Мабуть, натура така — порівнювати себе не з друзями, сусідами, а з Ахметовим, Коломойським, Фірташем... Чи — з колегами із США, ЄС, — говорить Черенько. — А однозначно зрозуміло, що у бідній країні, такій як наша, той же лікар чи вчитель не може заробляти більше, а чи навіть так само, як у заможній».
Утім нереалістичні порівняння — це ще не остаточний фактор, який мав важливу роль у песимістичній оцінці свого достатку українцями. Злий «жарт» зіграли... численні вибори. «Політики абсолютно усіх кольорів «працювали» на бідності. «Бачите як вам погано, а насправді вам ще гірше, ніж ви думаєте!» — такі гасла лунали звідусіль, — розповідає Черенько. — Тож людей просто зомбували, приводили до думки, що ми гірші у світі».
«Хтось вбив нашому населенню в голови, що не тільки в західних країнах, а й у Росії живуть набагато краще, ніж ми. Ця невідповідність високих, недосяжно для нас високих стандартів життя з власними можливостями генерує невдоволення», — погоджується з колегою директор Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
При цьому Лібанова наголошує, що середньостатистичний українець хоче забезпечити для себе рівень споживання, близький до стандартів західних демократій, але при цьому перекласти велику частину власних повсякденних проблем на державу. «Він хоче їздити до Європи, дивитися голівудські фільми, читати західну літературу, не мати цензури, і в той же час він хоче, щоб держава забезпечувала йому високий рівень життя. Приблизно третина населення України так вважає», — констатує соціолог.
Проте доля об’єктивності в оцінці українців своїх гаманців все ж таки є. Особливо помітно це стає на ринку, в магазині... Адже, за даними того ж таки Держкомстату, 50% своїх доходів українці витрачають на харчування. При цьому, згідно з європейськими нормами, забезпеченими можна вважати громадян, які витрачають на їжу менше 20% свого місячного бюджету.
Тож не дивно, чому у німецьких соціологів такі висновки про купівельну спроможність українців. «Наші доходи не відповідають рівню наших цін», — Людмила Черенько пояснює місце аутсайдера України у європейському рейтингу показника купівельної спроможності населення.
«У класичному розумінні, якщо українці мало заробляють, то й платити за товари вони мають не багато, — додає Черенько. — Але тут у нас — дисбаланс між рівнем зарплати й ціною на товар». Пояснити цей нонсенс, зауважує експерт, складно. Крім економічних факторів, таких як засилля імпортованої продукції, Черенько називає й традиційні корупцію, «відкати», хабарі.
Утім попри те, що Україна займає друге місце з кінця по показнику купівельної спроможності населення, з кількості продажів дорогих респектабельних автомобілів українці, за даними Business Analytics, — в першій європейській п’ятірці. А до щорічного списку найбагатших людей світу, який укладає американський журнал Forbes, цього року знову потрапили п’ять українських мільярдерів.
Втім, на респектабельних авто у нас їздять зовсім не середньостатистичні споживачі. І хоча рівень тінізації доходів в Україні, зауважила «Дню» експерт Київської школи економіки Ганна Вахітова, впливає на точність розрахунків міжнародної соціологічної компанії, проте суттєво рейтинг не змінює. «Якщо ми порівняємо середню купівельну спроможність українця, яка становить менше третини від 11,945 тисячі євро середньоєвропейської, стає зрозуміло, що стільки в тіні ми не заробляємо», — аргументує експерт.