Знесуть чи не знесуть наметове містечко на Майдані? Увесь вчорашній день, протестуючи проти нового Податкового кодексу підприємці перебували в очікуванні. Як відомо, рішенням київського суду масові заходи 22 — 26 листопада в центрі Києва були заборонені. Тому вже у вівторок зранку учасники акції очікували приходу судових виконавців. Підприємці заявили, що не мають наміру залишати Майдан. Вони придумали оригінальне рішення — на наметах встановили таблички «Приймальня народного депутата». Зокрема, мова йде про народних депутатів Михайла Волинця та Юрія Гримчака. Відповідно до чинного законодавства, ніхто не може пошкодити або знищити майно, яке належить народному депутату.
Після десятитисячного мітингу в понеділок безстрокову акцію протесту, розкинувши наметове містечко, вирішили продовжити близько ста чоловік. Інші поки роз’їхалися по домівках. Акцію протесту українських підприємців підтримали і в Росії. Щоправда, пікет навпроти українського посольства був із однієї людини, але в російських реаліях будь-який протест — сміливий вчинок. Активіст стояв із плакатами «Янукович, Україна — не колонія Москви», «Підприємці, разом переможемо».
Уряд уже заявив, що готовий попрацювати над пропозиціями підприємців. «Ми домовилися про те, що ми відпрацюємо всі їхні пропозиції. І ми також домовилися про те, що розумні пропозиції ми підтримаємо», — зазначив перший віце-прем’єр Андрій Клюєв.
Незважаючи на це, після невиконання умов протестувальників, як і було заявлено раніше, підприємці прийняли рішення про ініціювання референдуму про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Говоримо з керівником Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності Олександром Данилюком:
— Ми розуміємо, що цей шлях забере досить багато часу, тому паралельно ми збираємо підписи до Президента з вимогою ініціювати референдум на вимогу громадян, без ЦВК, користуючись правом Президента. Стосовно самого Президента: ми подали заявку про зібрання аналогічної ініціативної групи, яка збереться в день підписання кодексу. Зараз нами сформована розширена Національна координаційна рада щодо дострокового припинення повноважень Президента і Верховної Ради. У четвер відбудеться засідання, де будуть присутні не тільки підприємці, а й інші групи населення, організації, які поділяють нашу думку.
— Весь цей час ви плануєте постійно перебувати на Майдані?
— Ми розраховуємо на те, що все-таки підписи зберемо досить швидко. Поки у нас проходитиме організаційна кампанія, у влади є можливість переглянути своє ставлення до громадян. Я маю на увазі не цю конкретну владу, а владу взагалі. Для ствердження української демократії треба мати досвід відкликання політиків, які не виконують свої обіцянки. Навіть у Партії регіонів є розумні й перспективні люди. Але це справа Банкової, яку позицію вона обере, — із суспільством чи проти нього. Сьогодні, якщо говорити реально, то ця акція на 60—70% є акцією південно-східної України. Там люди обурені значно більше, ніж в західній і центральній Україні. Тому що на заході чи в центрі нічого хорошого від цієї влади й не чекали. А от як говорить Донецьк, Одеса, Крим, свідчить про те, що ці речі важко загнати в пляшку.
— Ваша кінцева мета?
— Ми намагаємося зупинити і спрямувати в конструктивне русло ту стихію, яка після прийняття Податкового кодексу обов’язково призведе до непередбачуваних соціальних вибухів. Ми не працюємо на дестабілізацію ситуації, навпаки — ми намагаємося впорядкувати ситуацію, яка вийшла з-під контролю високопосадовців. Ми хочемо знайти той суспільний компроміс, який не допустить позаправових методів вирішення проблем.
Враховуючи те, що на наші вулиці сьогодні повертаються методи стягнення неофіційних податків у вигляді рекету, то можете не сумніватися, що люди розуміють — це питання їхнього виживання. Вони добре пам’ятають 90-ті, тому не хочуть повертатися в ті роки — будуть стояти до кінця.
— Не секрет, що цей кодекс здебільшого захищає великий капітал. Чи не виступаєте ви таким чином проти олігархів?
— Ми не виступаємо проти якихось інших соціальних груп. Ми хочемо прозорих правил, коли всі будуть сплачувати податки. На сьогодні ми не бачимо протестів великого бізнесу, а це означає, що всі їхні інтереси в новому кодексі враховані. Тому, безперечно, це є олігархічний Податковий кодекс. Ми виступаємо проти безвідповідальної, цинічної влади, яка не знайшла можливості прислухатися до простих і логічних запитів їхніх громадян. Ми виступаємо проти знищення економіки України, тому що будь-який експерт із макроекономіки пояснить, що може відбутися після ліквідації звичайних спрощенців. На їхнє місце не прийде ніхто. Це означатиме, що ми матимемо тотальну тінь, на що і розраховує нинішня влада. У гіршому випадку ми матимемо економічний колапс.
КОМЕНТАР
Євгеній ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України:
— Ситуація неоднозначна. Державу теж можна зрозуміти. Внесок дрібного й середнього бізнесу в бюджетну базу дуже малий. Колосальна загроза незанятості населення спонукала попередню владу до введення найпростішої процедури розвитку дрібного бізнесу — «єдиного податку». Вона ж мала і негативні наслідки, пов’язані з недостатнім контролем за їхньою діяльністю й мінімальними податковими відрахуваннями до бюджету. Тому сама по собі реформа назрівала.
Але суть цих протестів — це недовіра владі. Підприємці не довіряють владі, тому що вони упевнені, що всі ці правила в новому Податковому кодексі направлені не на поліпшення механізмів регуляції підприємництва в Україні, а на остаточне підпорядкування дрібного й середнього бізнесу на користь крупного економічного капіталу. А крупний капітал не зацікавлений, аби розвивався дрібний бізнес. Це його реальний конкурент, особливо в такій країні, як наша, де йде боротьба за досить бідного споживача. А оскільки крупний капітал має вирішальний вплив на владу, то, природно, влада може піти на поводу в крупного капіталу і проігнорувати нинішні протести, ризикуючи в перспективі отримати ще серйозніші протести. Зокрема, це виллється й у електоральних симпатіях.
Самі акції протесту повинні стати дуже важливим сигналом для влади. Такі речі завжди повинні вирішуватися шляхом прилюдної дискусії з організаціями, які представляють інтереси дрібного й середнього бізнесу. Навіть Український союз промисловців і підприємців, який очолює Анатолій Кінах (лояльний до влади), виступає з критикою цього Кодексу.
Всі ці організовані виступи є формою суспільної діяльності, цивілізованого суспільства. Тому що стихійні протести мало що означають у ситуації, коли потрібно не просто висловити своє обурення, а переглянути державні закони, правила регуляції життя. Тут потрібні конкретні дії недержавних організацій, що представляють інтереси протестуючих груп. Те, що ці групи формуються, це хороший наслідок із нинішньої ситуації. Це може бути хорошим прикладом і для інших соціальних прошарків суспільства. Я думаю, що їхні інтереси теж ущемляються тими або іншими державними рішеннями. Владі потрібно навчитися шукати консенсус з цими організаціями, що є постійною практикою в розвинених країнах.
Для того, щоб прогнозувати ситуацію, потрібно проаналізувати, які мотиви спонукали владу приймати подібні рішення. Про перший сценарій я вже сказав — ігнорування інтересів дрібного й середнього бізнесу і, відповідно, наростання протестів. Другий сценарій, якщо влада спробує знайти компроміс, де будуть враховані інтереси державного бюджету, перспективи економічних реформ, інтереси представників дрібного і середнього бізнесу. Тоді, я думаю, істотних соціально-політичних наслідків для влади не буде. Адже ситуація ще загострюється і тим, що поставлено завдання сформувати бюджет наступного року з врахуванням нового Податкового кодексу. Таким чином, влада знаходиться в цейтноті, куди сама себе й загнала. Тому зараз поки важко сказати, яке з рішень прийме влада.
