Україна поліпшила свої позиції в рейтингу ведення бізнесу, піднявшись на дві сходинки до 145-го місця серед 183-х країн-учасниць. Про це під час презентації щорічного восьмого звіту Doing Business 2011 повідомив директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Мартін Райзер. Оприлюднене дослідження цього разу проводилося за оновленою методологією обрахунку: з переліку десяти основних показників виключили показник безробіття, оскільки, за словами розробників звіту, виникли складнощі з отриманням даних. Однак його обіцяють повернути до оцінної шкали Doing Business у подальших дослідженнях.
Україна провела три регуляторні реформи, які загалом дозволити дещо поліпшити рейтинг, говориться у звіті. Так, покращилася ситуація з відкриттям нового бізнесу (розмір статутного капіталу підприємства зменшили в 100 разів). «Минулого року ми були на 134-му місці за цим показником, а піднялися на 118-те», — говорить у ході презентації звіту голова представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Олена Волошина. Друга реформа — отримання дозволів на будівництво — підняла Україну за цим показником зі 181-го на 179-те місце. І третя стосувалася переходу бізнесу на здачу електронних декларацій з ПДВ. При цьому, за словами Волошиної, витрати на відкриття бізнесу та отримання дозволів на будівництво, навпаки, збільшилися.
Жодних змін не зафіксовано в системі оподаткування: Україна зберегла за собою 181-ше місце. За даними Світового банку, сьогодні в державі передбачено 135 податкових платежів на рік, тоді як в інших країнах Східної Європи і Середньої Азії — в середньому близько 41,7, а в розвинених країнах — 14,2.
За словами Волошиної, погано й те, що в своєму регіоні Україна просунулася з третього на друге місце з кінця. Хоча, за її словами, Україна може і має всі можливості для радикального ривка в спрощенні ведення бізнесу.
«Програма реформ добре відома, але її впровадження слід пришвидшити, а стратегічні дії повинні бути більш послідовними. Заходи, спрямовані на поглиблене перегулювання, реформа з полегшення процедури започаткування і закриття бізнесу, спрощення сплати податків та скасування зайвих регулювань і нормативів могли б стати потужним сигналом для вітчизняних та іноземних інвесторів», — доповнює Волошину Райзер.
Плюс дві позиції в рейтингу — хоч і не багато, але краще, ніж мінус, вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. «Подивіться, скільки за рік правил ведення бізнесу лібералізовано, скільки ліквідовано різноманітних ліцензій та прийнято рішень про дерегуляцію, — заявив він у коментарі «Дню». — Я думаю, що об’єктивно має бути більше (просування вгору рейтингом. — Авт.)».
Натомість голова парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська вважає, що темпи просування цілком виправдані. На її думку, підняття на два щаблі вгору забезпечили абсолютно технічні моменти: «латання» парламентом недосконалого законодавчого бізнес-поля (наприклад, введення принципу «мовчазної згоди» тощо). Справжнього ж ривка в рейтингу ведення бізнесу, на думку Королевської, варто чекати 2011 року, адже тоді очікується введення в дію всіх прийнятих депутатами документів. Виконання законодавчих новацій дозволить Україні як мінімум увійти в сотню країн за простотою ведення бізнесу, а в перспективі — і до тридцятки, вважає вона.
Потрапити в першу сотню рейтингу Doing Business — це цілком реально вже за два роки, говорить «Дню» Райзер. Адже Грузія, активно взявшись за проведення реформи, взагалі вийшла у 12 країн цього рейтингу, а Білорусь за два роки піднялася на 40 пунктів! Щоб наслідувати успішний приклад сусідів, на думку Мартіна Райзера, Україні потрібна політична воля у проведенні економічних та соціальних реформ.
Тим часом українські підприємці не такі оптимістичні в оцінках легкості ведення бізнесу, відмічаючи полегшення тільки на папері. На думку голови Координаційної ради Асамблеї малого та середнього бізнесу України Ігоря Гурняка, присвоєне Україні 145 місце в рейтингу Doing Business є «формальним». «Якби оцінку робив власне український бізнес, то він би відразу відзначив різке погіршення роботи на митниці при визначенні митної вартості. У нас склалася жорстка ситуація, коли в 5—10 разів зросла митна вартість за рахунок особливих підходів митниці. Імпортери по суті опинилися в критичній ситуації», — розповідає «Дню» Гурняк.
«Ніякого спрощення ми не відчули, а навпаки — бачимо ряд заходів, які ускладнюють умови ведення бізнесу. Те, що Михайло Бродський намагається подавати, що (Держкомпідприємництво.— Авт.) щось відміняє, цього реально бізнес ще не побачив і не отримав», — дає свою оцінку простити ведення бізнесу голова Всеукраїнського профсоюзу малого та середнього бізнесу «Єднання» Наталія Кожевіна. Вона розповіла «Дню», що реєструючи, або ж закриваючи бізнес, підприємці стикаються з новими документами, які вимагають значних додаткових витрат на нотаріальні послуги тощо. Податкова ж служба, за її словами, погіршила ставлення до тих, хто робить реальну економіку. «Диктують і вимагають дотримуватися жорстких регламентацій за обов’язковим платежами податків, не враховуючи при цьому ситуацію з бізнесом. Часто в багатьох регіонах не приймають податкові декларації. Дозвільна система стає більш витонченою в питанні корупції», — перелічує Кожевіна головні, на думку бізнесу, «спрощення» за рік.
Не працює так як треба і, наприклад, затверджене законом єдине дозвільне вікно. А розрекламований владою принцип «мовчазної згоди» бізнес хвалить по-своєму. «Він є виключно декларацією про наміри, бо зараз не діє в Україні», — пояснює голова Координаційної ради Асамблеї малого та середнього бізнесу України.
Не очікують спрощення умов своєї роботи підприємці й від Податкового кодексу. За словами Гурняка, завдяки теперішньому варіанту кодексу над ввезенням давальницької сировини, на якій працюють більшість машинобудівних підприємств та вся текстильна промисловість на західній Україні, завис «дамоклів меч». «Якщо на все це подивитися загалом, то спостерігається абсолютно чітка тенденція до погіршення законодавчого поля для бізнесу», — підсумовує він.
Тож підприємці пропонують свій рецепт підняття вгору сходинками рейтингу Doing Business. Гурняк пропонує робити як у Грузії реальні, а не формальні реформи зі спрощення дозвільної системи, сертифікації походження і якості товарів та викорінення корупції. Кожевіна ж додає до цього переліку здійснення справедливої податкової реформи, яка дозволить малому та середньому бізнесу легально жити і працювати поруч з великим бізнесом.
