Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Володимир РИБАК: Націоналісти, в хорошому значенні слова, — це нормально

3 листопада, 2010 - 00:00

Не встигла Україна дізнатися переможців виборів до місцевих органів влади, як країні, схоже, треба готуватися до нових виборів... найвищого законодавчого органу країни. Відповідно до чинної Конституції редакції 1996 року, чергові вибори Верховної Ради України мають пройти останньої неділі березня 2011 року. Ні, це не заява опозиції. Про це нагадав регіонал, представник Президента у Верховній Раді України Юрій Мірошниченко. «У нас поки що немає підстав говорити про вибори 2012 року. Конституція передбачає термін повноважень Верховної Ради України чотири роки, і якщо не будуть внесені зміни в Конституцію, подобається нам це чи не подобається, ми повинні йти на вибори (2011 року. — Ред.)», — пояснив Юрій Мірошниченко в ефірі ICTV. Щоправда, представник Президента підкреслив, що це його особиста думка як юриста, додавши, що політики мають навчитися грати за правилами.

Утім, перший заступник голови Партії регіонів Володимир Рибак, судячи з усього, дотримується іншої думки. У кулуарах Верховної Ради Володимир Васильович розповів кореспондентові «Дня», з ким Партія регіонів працюватиме на місцях, як ставиться до перемоги Тягнибока на Західній Україні й чому Президент не звільнить міністра освіти Табачника.

— Володимире Васильовичу, для Партії регіонів ці вибори дуже вдалі. Ви отримали добрий результат. Можливо, доки у вас хороший рейтинг, є сенс провести парламентські вибори 2011 року, як того вимагає Конституція в редакції 1996 року?

— Давайте почекаємо рішення Конституційного Суду. Є єдиний орган, що розглядає це питання. Яким буде рішення Конституційного Суду, так і вчинимо.

— Але вже кваплять терміни. ЦВК має оголосити про початок виборчого процесу за 125 днів до дня голосування. Якщо порахувати, то виходить — 27 листопада має бути початок виборчого процесу...

— Напевно, до цього часу вже буде якесь рішення Конституційного Суду. Моя особиста думка, що це має бути осінь 2012 року. Вже всі ці вибори набридли. А 2012 року в людей саме буде можливість оцінити дії опозиції й оцінити дії влади. А ви хочете кожного місяця проводити вибори? Навіщо вам кожного місяця вибори? Я не знаю. Або щороку. Вже всім вибори набридли. Підіть у людей запитаєте.

— Що з того, що комусь щось набридло. Є Конституція і є закон. Виходить, повноваження — за однією Конституцією, а терміни — за іншою. Як в анекдоті: тут читаємо, тут не читаємо...

— Наберіться терпіння і почекайте рішення Конституційного Суду. І я разом із вами почекаю.

— Ваш головний опонент «Батьківщина» фактично провалила вибори на Західній Україні, однак переконливу перемогу отримав Тягнибок. Як вам такий результат?

— Націоналісти, в хорошому значенні слова, — це нормально. Вони відстоюють інтереси держави. Аби це не граничило з націонал-фашизмом. Ось за цим потрібно стежити.

— А як ви розцінюєте вислів пана Добкіна, що «Свобода» є «політичним сміттям, від якого потрібно позбутися»?

— Так не можна. Я не можу підтримати таке спілкування серед політичних лідерів.

— А що для Партії регіонів краще: аби до наступного парламенту пройшла одна велика фракція «Батьківщини» чи щоб пройшла маленька «Батьківщина» і «Свобода»?

— Я вважаю, що у всіх політичних сил, які здатні змінити ситуацію, сьогодні є можливість стати під прапори Президента. І всім разом, усім світом упродовж двох років змінити ситуацію. А люди все зрозуміють. Ви самі бачите, якщо «Батьківщину» два роки тому підтримували більше людей, то зараз її рейтинг впав. Бо піна. Треба зупинятися і, може, лідера змінювати, може, ще щось робити. Я не знаю. Це їхня справа. Єдине, я знаю точно, ми маємо оцінювати так: якщо ви не в Партії регіонів, а, скажімо, в «Батьківщині», то ви мені не ворог. А я вам не ворог. І ми не повинні ображати одне одного і тим більше — лаяти, якщо ми нормальні люди та нормальні політики.

— Із якими силами плануєте працювати на місцях, блокуватися?

— Зі всіма організаціями, які готові підтримати програму Президента й її виконувати. У кожній області є свої особливості, й області самі мають дивитися, хто готовий підтримати програму і об’єднати зусилля, аби вирішувати конкретні питання. Наші основні партнери — це блок Литвина і комуністи. «Батьківщину» ми не розглядаємо, бо вони не готові. І ми сьогодні чуємо заяви «Фронту змін», які сказали, що повиганяють своїх людей, якщо ті з нами працюватимуть. Це їхнє право.

— А наскільки взагалі доречні в місцевих радах такі поняття, як «опозиція» та «більшість». Адже каналізація або ліфтове господарство не мають партійності?

— Правильно. Ось про це я й кажу, аби вони об’єднувалися в областях, позначали проблему області й вирішували. А політикою хай займаються політики, ось тут (вказує на двері до сесійної зали). Хай лобами одне одного б’ють і знаходять істину. Не треба зіштовхувати людей там. Люди не винні ні в чому.

— Останнє запитання не на тему виборів. Ми бачимо, які хвилі невдоволеності в суспільстві викликає фігура міністра Табачника. Чому Президент так за нього тримається?

— Якщо проаналізувати роботу Табачника, він найпідготовленіша людина в Україні для роботи міністром в цьому напрямі. Немає сильнішого за нього і немає грамотнішого за нього. (Німа сцена! — Ред.) Я його знаю давно, ми працюємо разом. Я не знаю його сім’ю, він не знає мою сім’ю, але він один із найграмотніших людей. Інша річ, що, може, комусь не подобаються його окремі вислови, це — так. Але в кожного свій характер.

Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: