Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Зніяковіли б хоч на мить,

або Невже не соромно?
15 жовтня, 2010 - 00:00

Вже 19 років ми у своїй незалежній державі не можемо домогтися, щоб на сході та півдні України українських та російських шкіл було відповідно до кількості етнічних українців та росіян. Мабуть, нова влада поставила собі за мету всіх зробити російськомовними. Ось і телебачення та преса у нашому місті — в основному російськомовні.

Може, це тому, що в нашій владі багато людей, які живуть в Україні менше 25 років, не вивчали у школі українську мову і не звикли поважати корінне населення України. А керувати українцями хочуть, навіть не володіючи державною мовою і порушуючи закон про державну мову, навіть потрапивши до самої Верховної Ради!

Партія, яка масово не дотримується законів, на мою думку, не має морального права бути при владі, бо буде створювати у країні хаос, подаючи негарний приклад іншим. Такий хаос ми вже бачимо у Верховній Раді в голосуванні одного депутата за декілька відсутніх, у виступах депутатів не державною мовою (а що було б, якби кожен депутат виступав мовою своєї нації?), у виході депутатів зі своїх партій, залишаючись при цьому в складі Верховної Ради. Але ж народ голосував за партії з певною ідеологією, й перехід депутатів до співробітництва з партією іншої ідеології вважає за зраду.

Це настільки проти поняття моралі, честі, совісті, що навіть законом не передбачена така поведінка депутатів. Гадаю, їх треба просто виключати з Верховної Ради і заміняти іншими представниками цієї партії.

Недавно по Одеському телебаченню виступали Табачник, Костусєв, Марков та губернатор Матвійчук; ділилися своїми думками щодо подальшого обрусіння українців. Та, мабуть, у світі нема такої країни, де високопосадові чиновники виступали б по телебаченню та розмовляли з журналістами і народом недержавною мовою! А у нас Партія регіонів дозволяє це собі.

Я пам’ятаю, як Костусєв, агітуючи людей голосувати за Януковича, зібрав біля пам’ятника Дюку кілька десятків людей, весь час викрикував: «Мы — русские!» А навколо нього розгублено стояли громадяни, серед яких не всі були росіянами. А це неповага до всіх націй, які не є етнічними росіянами. Та на це не звертають уваги ні Костусєв, ні новий губернатор Матвійчук, який ніколи не розмовляє з народом державною мовою.

Ми стомилися від засилля українофобів на керівних постах, що їх зараз висуває Партія регіонів. Навіть їхні антидержавні дії не бентежать Президента. Табачник явно працює на користь Росії, а не України. Бо вчити наших та іноземних студентів російською мовою — це не просто обрусіння українців. Навчаючись українською мовою п’ять років, студенти не забудуть свою рідну мову, але з них вийдуть грамотні управлінці. А іноземні студенти будуть після закінчення вузів сприяти діловим відносинам із нашою країною.

Кожен день рекламний ролик Партії регіонів лає попередній уряд, а самі, якщо не такі самі, то ще гірші, бо всі бачать, як порушується Конституція, як не виконуються передвиборні обіцянки.

Я думала, що їхні реформи почнуться з того, що передивляться зарплати і пенсії можновладців та простого народу і зроблять справедливий розподіл. Я ще при Тимошенко писала, що треба подивитись, яка в розвинутих країнах різниця між зарплатами управлінців та інших професій і в середньому встановити таке співвідношення й у нас. А наша влада навіть в кризовій ситуації отримує непомірно великі оклади, в той час як прості люди не в змозі інколи отримати навіть свою мізерну зарплату. А які пенсії обіцяв нам Янукович, щоб його вибрали Президентом! І зараз його ідейний побратим Костусєв обіцяє лікарям зарплату 4000 грн., якщо його виберуть мером Одеси. Так чому це не зробити зараз, до виборів? В Україні лікарі, вчителі, пенсіонери та весь народ чекає підвищення добробуту. А Костусєв навіть із підвищенням цін впоратися не може, хоч це — першочергове завдання антимонопольного комітету, який він очолює. Як же він професійно буде будувати дороги, каналізації, підтримувати в належному стані наші будинки, яким вже 216 років?

Хочу звернутися до виборців, щоб добре подумали, за кого голосувати на виборах. А всім етнічним українцям сходу та півдня хочу порадити: не бійтеся боротися за свої права у своїй країні! Вимагайте українських шкіл, продажу україномовної преси від своєї влади. Я теж навчалася російською мовою і у школі, і в інституті, та україномовна преса повернула мене до рідної мови моїх батьків. І не лише я, а й багато одеситів вважають, що в електротранспорті, наприклад, повинні оголошувати зупинки українською мовою. А у нас це роблять тільки тоді, коли приїздить хтось із влади, або проходить якийсь український форум із приїздом українців з усього світу. Отаке лицемірство нашої місцевої влади...

Людмила НАДІЄВА, Одеса
Газета: 
Рубрика: