Учора Президент Віктор Янукович розпочав перший дводенний офіційний візит до Франції на посаді глави держави. Як повідомляється на сайті Президента, Янукович проведе зустрічі зі своїм французьким колегою, прем’єр-міністром і головою парламенту Франції. Також планується підписання низки двосторонніх документів, серед яких дорожня карта українсько-французьких відносин і урядова угода про громадянський захист населення. Тим часом, на сайті французького президента лише повідомляється, що президент Французької Республіки проведе робочий обід із Президентом України. Як у цілому ставляться у Франції до останніх подій в Україні, скасування конституційної реформи, яких тем торкнеться за обідом у Єлісейському палаці Ніколя Саркозі з Віктором Януковичем? Чи цікавляться в Парижі питанням, куди рухається Україна: в напрямку Європи чи Росії? Чи готові в Парижі розглянути членство Росії в НАТО? Про це — в інтерв’ю експерта Інституту досліджень безпеки ЄС Сабін ФІШЕР, яка є експертом із України, часто буває в нашій країні.
— Керівники держав говоритимуть про двосторонні відносини. Я передбачаю, що президент Саркозі завірить Януковича в тому, що Франція зацікавлена в тісних відносинах з Україною. У той же час, він виразить деяке занепокоєння щодо певних тенденцій у внутрішньополітичній ситуації в Україні, зокрема, поспішної зміни Конституції. Вони також обговорять відносини між ЄС та Україною.
— Пані Фішер, які очікування покладає Франція на Україну і що хотів би почути Саркозі від Януковича щодо свободи слова, свободи преси, бізнес-клімату в Україні?
— Франція зацікавлена в стабілізації демократії в Україні. Звісно, з французької перспективи останні події не є вельми позитивними. Це стосується й інвестиційного клімату, умов ведення бізнесу в Україні. Вочевидь, нова адміністрація не квапитиметься проводити реформи. І це матиме наслідки в боротьбі проти корупції й так далі. Як українські, так і французькі компанії зацікавлені в ефективній боротьбі проти корупції. Французький уряд неодмінно заохочуватиме Україну боротися проти цього зла й критикуватиме, якщо український уряд не буде цього робити.
— Останні події, різкий поворот нового уряду в бік Росії викликає в багатьох західних дипломатів сумніви, чи й справді теперішній курс України — інтеграція в ЄС. Що міркують із цього приводу в Парижі й французьких експертних колах? Є упевненість, що уряд Януковича рухається в бік ЄС?
— Загальна тенденція, зміна влади від президента Ющенка до Януковича однозначно призвела до зміни зовнішньої політики — зближення з Росією й менш активні відносини із Заходом. Новий уряд змістив фокус і в той же час також очевидно, що українська сторона продовжує виражати занепокоєння відносно зростання економічного впливу Росії в Україні, а також спроб росіян одержати доступ, наприклад, до українського енергетичного сектора тощо. Тому зараз, незважаючи на харківські угоди й інші сигнали, не зовсім ясно, чи рухається Україна остаточно в орбіту Росії. З боку політичної й ділової еліти залишається інтерес до Заходу. Я гадаю, що взаємини із Заходом напевно продовжуватимуться.
— Пані Фішер, хотілося б почути від вас позицію Франції відносно ініціативи Медведєва підписати новий договір про європейську систему безпеки. США чітко заявили, що вони — проти нових договорів і виступають за удосконалення існуючих механізмів та інструментів.
— У Франції ця ініціатива Медведєва була сприйнята не вельми добре, як у інших західноєвропейських країнах. Дискусії щодо цього договору не мають сенсу. Має сенс, як заявив минулої п’ятниці французький президент, дискусія про створення єдиної зони співробітництва в галузі економіки й безпеки, а не підписання договору.
— Наскільки я знаю, колишній міністр оборони Німеччини й деякі відставні німецькі генерали пропонують уключити Росію в НАТО. Що ви думаєте із цього приводу? Як у Франції можуть прореагувати на цю пропозицію?
— Це питання не вперше обговорюється в європейських дебатах. Я б не сказала, що це пропозиція на наступні п’ять років, а радше на тривалу перспективу. Принаймні, усе це говорить про те, що НАТО має бути відкритим, щоб Росія в якийсь момент могла приєднатися до Альянсу. І у Франції в експертних колах є люди, які поділяють цю думку. Я не можу казати про думку президента Саркозі, бо якщо він навіть і поділяє цю думку, я не певна, що він висловиться про це публічно.
— Яких тоді конкретних заходів має вжити Росія, щоб їй повірили в Європі, що вона насправді хоче бути надійним партнером і може в майбутньому стати членом НАТО?
— Існує декілька речей, які може зробити Росія. Партнерство по модернізації є одним з них. Необхідно досягти значного прогресу у відносинах між ЄС і Росією, а також од Росії ждуть внутрішніх реформ, розширення співробітництва у сфері безпеки. Існує спільний інтерес у конструктивному співробітництві Росії з НАТО. Загалом, є багато галузей для того, щоб Росія продемонструвала, що їй можна довіряти. Але це двосторонній процес. Росія й західні структури безпеки повинні довести готовність співробітничати.
— Пані Фішер, хто, на вашу думку, буде ліпшим партнером для поглиблення співробітництва Росії із Заходом, і зокрема НАТО: Медведєв чи Путін?
— Надзвичайно важко передбачати, що може статися на президентських виборах у Росії 2012 року. Ми не маємо забувати, що колишній президент Володимир Путін на початку минулого десятиліття почав програму модернізації з ідеєю поліпшити відносини із Заходом. Звісно, наразі програма модернізації президента Медведєва робить його дуже цікавим співрозмовником для Заходу. Це завжди залежить од політичних планів нового президента, якою мірою він буде цікавим партнером для Заходу.
