Про це журналіст газети повідомив під час інтерв’ю зі всесвітньо відомим музикантом, лідером ірландського рок-гурту «U2» Полом Девідом Хьюсоном, відомим під псевдонімом Боно. Наприкінці серпня група «U2» відвідала Росію в рамках світового туру. Концерт «U2» відбувся в Москві в «Лужниках».
Візит усесвітньо відомого гурту до Росії можна назвати цікавим і примітним не лише з музичного погляду.
Наприклад, лідер гурту Боно запросив виступити з ним на одній сцені в «Лужниках» відомого музиканта Юрія Шевчука, який у червні під час благодійного обіду ставив досить «незручні» запитання Володимиру Путіну. Спільний виступ Боно та легенди російського року справив враження бомби серед російських блогерів. Адже, виявляється, Боно, на відміну від Путіна, знає, хто такий Юрій Шевчук (в інтерв’ю газеті «КоммерсантЪ» прем’єр-міністр Росії заявив, що не знав, що Юрій Шевчук, з яким він нещодавно полемізував, — відомий музикант. — «День»).
Значною, хоча, можливо, поки що й не настільки поміченою, стала ініціатива «Новой газеты», про яку журналіст видання згадав під час свого інтерв’ю з лідером ірландського рок-гурту. Під час бесіди журналіст звернув увагу Боно, відомого своєю благодійною і суспільною діяльністю, на проблему корупції у світі. За його словами, «корупція — це новий різновид апартеїду, що позбавляє народ майбутнього, так само, як і геноцид». Також журналіст повідомив, що «Новая газета» перебуває на порозі створення організації із боротьби з корупцією. Це буде своєрідний «інформаційний Інтерпол», мета якого — спільні розслідування корупційних схем. Щодо цього газета вже вела переговори з лідерами багатьох держав, головними редакторами найбільших світових газет. Журналіст запросив і Боно приєднатися до ініціативи газети, на що останній відповів, що «серйозно думатиме про форму своєї участі в цьому проекті».
Як повідомила «Дню» керівник прес-служби «Новой газеты» Надія ПРУСЕНКОВА, йдеться про створення всесвітньої мережі журналістів різних країн, які ділитимуться інформацією і таким чином співробітничатимуть у сфері антикорупційних розслідувань. Оскільки, як зауважила Надія Прусенкова, дуже важко буває отримати інформацію, що стосується безпосередньо інших країн і їхніх бізнес-структур. Співробітничати в рамках проекту зі створення інформаційного Інтерполу вже погодилися італійські колеги. Разом із тим, ініціатива «Новой газеты» передбачає і функціонування наукового центру, що займається підготовкою кадрів, які могли б проводити професійні журналістські розслідування. Сьогодні завдання і мету журналістських розслідувань далеко не всі розуміють правильно, багато хто під розслідуваннями подає звичайний злив інформації, вважає керівник прес-служби «НГ». Поки що на факультеті журналістики Московського державного університету є спеціальні курси з журналістських розслідувань, де читають лекції і журналісти «Новой газеты».
Інтерв’ю з Боно, де йдеться про антикорупційну ініціативу, було опубліковане 30 серпня. До речі, саме цього дня народилася відома, навіть можна сказати знакова, російська журналістка, оглядач «Новой газеты» Анна Політковська, вбита чотири роки тому. Якби Анна була жива, вона б перша підтримала цю ініціативу, оскільки сама боролася проти несправедливості, бідності, страждань. «День» багато писав про цю журналістку, в першу чергу відому серією публікацій про жорстокі вбивства, здійснені в Чечні російськими військовими. Свою книгу «Друга чеченська», перекладену українською мовою, Анна Політковська презентувала в Києві. Нам ця журналістка особливо близька, адже Анна Політковська українського походження, її дівоче прізвище — Мазепа. Батько Анни, Степан Мазепа, родом із Чернігівської області, працював у представництві Української РСР при ООН, а мати родом із Криму. Тут слід згадати і про Настю Бабурову... У Росії 7 жовтня, в день убивства Анни Політковської, опозиція щорік проводить акції, присвячені її пам’яті. Українцям теж слід би не залишатися осторонь, адже це один із тих моментів, в яких ми і росіяни можемо бути абсолютно солідарними.
