Все починалося з безневинних розмов про погоду. Ах, спека, ах, спека. Втім, вже на початку липня, коли парило два тижні поспіль і за прогнозами швидкого спаду спеки не передбачалося, багато пересічних громадян почали себе просто і по-життєвому запитувати: а що буде, якщо торф спалахне чи спалахне ліс? Ці цілком природні запитання, які диктуються життєвим досвідом. Проте, коли природа, давши нам на роздум цілий місяць (!), все ж таки не витримала й підпалила ліси та торф, усі поважні бюрократи раптом заговорили про сюрприз і про небувалі температури.
З того часу, як почали гинути у вогні люди та вигоряти цілі селища і навіть військові бази, прогноз погоди став питанням політичним, а зведення професора Беляєва перетворилися на фронтові. Природним чином дискусія вийшла на найбільш масштабні вершини: хто ж буде в світлі нинішніх пожеж президентом країни на наступний термін? Питання обговорюється в нас, він активно обговорюється іноземними журналістами та політологами. Хоча саме собою це питання — пусте. Адже обирати доведеться між двома кандидатами, вірно? Але ж обоє себе як президенти вже проявили! І той був, і інший, наразі, є. І жодної фундаментальної, стратегічної різниці між ними не проявилося.
Різниця є за формою. Путін зараз виступає в образі супергероя. Він на передовій, він з мобільником з-під берези телефонує до Кремля, де йому відповідає з дубового кабінету телефоном радянського зразка Медведєв. Так от Путін на лінії вогню в прямому розумінні, він особисто керує прокладкою шлангів, хвалить пожежників, лає губернаторів, розмовляє з погорільцями. Цензурні частини цих бесід нам показують, нецензурні, як виявилося, вирізують. Путін на ходу, немовби йдеться про аукціон, підвищує розмір компенсацій і навіть обіцяє протягнути на попелища інтернет, щоб прямо з дому стежити за ходом відновних робіт у режимі он-лайн.
Медведєв же, поговоривши з Путіним із кабінету, покинув столицю, яка задихається в диму, і поїхав у відпустку. Ніщо його при цьому не збентежило. Він навіть обіцяв порибалити з прем’єром, коли той швиденько все загасить. Медведєв, вірний ідеям модернізації, спілкувався з народом, охопленим вогнем, через свій блог, і, в той момент, коли глава держави не може відбалакатися двома словами, саме цим і займався через Твітер, який не передбачає текстів обсягом понад два рядки.
Потім, звичайно, хтось похопився, риболовлю скасували, відпустку назвали певною робочою поїздкою на південь. Медведєв навіть повернувся в московський смог. І більше того, пішов рубати ліворуч-праворуч генеральсько-адміральські голови, які раніше залишалися на місці і після набагато менш приємних історій, аніж пожежа на базі в Коломні. Начебто виходить, що президент похопився і в боротьбі за піар на пожежі вирішив не відставати від Путіна.
Лише різниці ніякої немає. Коли населення поняття не має, що таке Твітер чи блог, то яка різниця, що там написано і чи написано взагалі? Коли селища продовжують горіти, люди гинути і навіть ядерний центр у Сарові ніяк не можуть убезпечити, то яка різниця — є Путін на позиціях чи ні? Вони могли вдвох бігати на пожежах або ж, за первісним планом, удвох ловити рибу — це не змінило б нічого.
У нас двоїста ситуація: з одного боку, жодне питання не можна нормально розв’язати без допомоги, як мінімум, прем’єр-міністра. А з іншого боку, навіть прем’єр чи президент не в силах врятувати нас у більшості ситуацій, які виникають. Це навіть не той випадок, коли ми створюємо проблеми, щоб героїчно їх долати. Ми створюємо проблеми, які намагаємося здолати напоказ, але не можемо. Залишається лише надувати щоки якнайбільше, хмурити брови якнайгустіше й додавати металу в голосі, щоб телеглядачі піддавалися магії харизми. Особливо ті мешканці, в яких не горить, і які не проводять безперервно цілу добу в диму.
Колега Латиніна вже написала днями на цих сторінках про те, як новий Лісовий Кодекс призвів до повного розвалу лісового господарства. І всі останні дні ми лише отримували все нові й нові підтвердження цього, аж до того, що за даними перевірки з’ясувалося, що до пожеж не було готове жодне лісництво столичного регіону — взагалі жодне! Зате тепер придумають новий закон і покладуть протипожежну безпеку садівництв на самі садівництва. А чи хтось ще, окрім садівників, повинен буде цим займатися? Чи порятунок тих, хто чадіє, справа рук їх самих?
І ні на які вибори президента ці пожежі не вплинуть, бо в нашій країні жодні катастрофи і жодна ганьба на зміну влади чи на політику влади вплинути не можуть. Вона по-іншому влаштована, вона від іншого залежить.
ДО РЕЧІ
Путін відповів обуреному пожежами блогерові
Російський прем’єр Володимир Путін відреагував на критику блогера, обуреного поляганням протипожежної безпеки в невеликих населених пунктах у регіонах Росії. Анонімний дачник із Калязінського району Тверської області в своєму блозі, який він веде під псевдонімом top_lap, не соромлячись у виразах і широко використовуючи ненормативну лексику, розповів про проблеми із забезпеченням пожежної безпеки на селі, в якому розташовано його будинок. Наприкінці звернення невдоволений дачник запитує, навіщо «нам якийсь інноваційний центр у Сколково, якщо в нас елементарних пожежних машин немає». Увагу Путіна на цей блог звернув головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов. Володимир Путін запевнив обуреного блогера, що «всі потрібні кошти на подолання наслідків стихійного лиха та розв’язання інших невідкладних проблем вже спрямовано з федерального бюджету на рахунки постраждалих суб’єктів РФ». У відповіді блогерові top_lap російський прем’єр також зазначив, що «таких високих температур у Росії впродовж 140 років, а значить, і за комуністів, не було», і не можна в усьому звинувачувати владу.
