ЄС зберігає зацікавленість до проекту створення газотранспортного консорціуму на базі українських магістральних газопроводів. Це чітко дав зрозуміти комісар ЄС з енергетики Гюнтер Оттінгер. Більше того, Європа співпрацюватиме з Україною в питаннях модернізації газотранспортної системи. Про це днями йшлося в Одесі на Міжнародному форумі «Сприяння енергетичній безпеці й інвестиціям у Чорноморському регіоні», в якому взяли участь представники України, Болгарії, Росії, Грузії, Румунії, Туреччини, Євросоюзу, а також промисловці, працівники міжнародних установ і неурядових організацій. Учасники форуму протягом дня обговорювали можливості оптимальної реалізації енергетичного потенціалу Чорного моря з урахуванням істотних перешкод, що затримували розвиток енергетичних проектів упродовж останніх десятиліть.
Дискусія на конференції була зосереджена на енергетичній безпеці й іноземних інвестиціях у енергетичні проекти. Генеральний секретар Секретаріату енергетичної хартії Андре Мерньє підкреслив, що для прискорення розвитку енергетичних проектів регіону важливою є роль багатосторонніх організацій, таких як Енергетична хартія й Організація чорноморського економічного співробітництва. «Багатосторонні організації можуть запропонувати ефективні інструменти для надання допомоги країнам у процесі реалізації енергетичного потенціалу їхнього регіону», — заявив він.
За словами Андре Мерньє, подібна допомога полягає в забезпеченні загальної правової основи для енергетичних проектів, запровадженні загальних правил, організації політичного діалогу й співпраці, а також у фінансуванні й технічній допомозі в реалізації проектів.
Як заявив комісар ЄС з енергетики Гюнтер Оттінгер, розвиток взаємодії України та ЄС цілковито залежить від темпів реформування української газотранспортної системи й модернізації газової сфери. Саме прагнення України модернізувати свою газотранспортну галузь дасть поштовх до кредитування й інвестицій, вважає головний енергетик Європи.
«Модернізація газової сфери знаходить відгук у ЄС, і ми готові кредитувати ці проекти в Україні», — сказав Гюнтер Оттінгер. За його словами, в Чорноморському регіоні питання постачань газу й енергоносіїв є найважливішим чинником співпраці. Гюнтер Оттінгер повідомив, що ЄС хотів би розвивати південний коридор, що відповідає інтересам як постачальників, так і транзитерів і покупців. Як зазначив єврокомісар, у найближчі 20 років залежність ЄС в енергоносіях зросте до 70%. За його словами, найважливішим завданням у енергетичній сфері є розвиток нових шляхів імпорту енергоресурсів до країн ЄС з Чорноморського й Каспійського регіонів.
«Якщо ми не зможемо добитися будівництва нових газотрубопровідних шляхів з Чорноморсько-Каспійського регіону до Європи, це зробить Китай», — сказав Гюнтер Оттінгер.
В ЄС вважають, що трубопроводи — це майбутнє газової сфери Європи. На думку фахівців, до середини нинішнього століття Босфорська протока вже не зможе впоратися з газом і нафтою, яка піде через Туреччину з Каспію та Росії.
У той же час міністр палива та енергетики України Юрій Бойко підкреслив, що Україна зацікавлена в усіх енергетичних проектах спільно з ЄС і підтвердив готовність і надалі йти шляхом реформування ГТС.
Ще одне важливе питання, що розглядалося на форумі, — ресурсна складова самого Чорного моря. Чорноморський регіон має значний потенціал для видобутку енергетичних ресурсів; цей факт підтверджено відкриттям важливих енергетичних ресурсів і можливостями подальшої розвідки, наприклад, у галузі газових гідратів. Поновлюване й альтернативне джерела енергії, наявні в регіоні, також будуть використані в енергетиці регіону в майбутньому. Крім того, для відповідності сучасним вимогам у сфері енергетики в Чорноморському регіоні слід удосконалити енергетичну інфраструктуру, особливо системи передачі електроенергії.
Надзвичайно важливим питанням для прискорення розвитку енергетичних проектів регіону є роль багатосторонніх структур, таких як Договір до Енергетичної хартії й Організація чорноморського економічного співробітництва. Багатосторонні організації можуть запропонувати ефективні інструменти для надання допомоги країнам у процесі реалізації енергетичного потенціалу їхнього регіону. Така допомога включає забезпечення загальної правової основи для енергетичних проектів, встановлення загальних правил, проведення форумів для політичного діалогу й співпраці, а також забезпечення фінансування, технічної допомоги та реалізації проектів.
Як стало відомо на форумі, Організація чорноморського економічного співробітництва має намір створити Фонд регіональної енергетичної інфраструктури. Можливість участі в ньому вивчають Чорноморський банк реконструкції та розвитку та інші фінансові інститути. Про це повідомив генеральний секретар Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) Леонідас Хрізантопулос. Він розповів, що головна мета ОЧЕС — розвивати енергетичну інфраструктуру Чорноморського регіону з упором на альтернативні джерела енергії, «закільцювати» енергосистеми причорноморських країн, а також гармонізувати національні законодавства в галузі енергетики. «Наше завдання — перетворити Чорноморський регіон на «зелений» регіон, забезпечити безпеку постачань енергоресурсів і захист довкілля», — зазначив генеральний секретар ОЧЕС.
Директор з енергетичної ефективності й інвестицій Секретаріату енергетичної хартії Даріо Келло зауважив, що Чорноморський регіон — не просто транзитний регіон. Тут також можна налагодити видобуток енергоресурсів, зокрема природного газу. У той же час, у короткостроковій перспективі це буде складно зробити, оскільки цей напрямок потребує великих фінансових і технологічних вкладень. Тому сьогодні Євросоюз має диверсифікувати коридори постачання енергії з Росії й реалізовувати проекти з будівництва трубопроводів, упевнений фахівець. За його словами, завдання Секретаріату енергетичної хартії — проаналізувати ситуацію в регіоні й запропонувати великим інвестиційним групам участь у цих проектах.
Ще один учасник форуму — керівник програм щодо Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин (Велика Британія) Джеймс Шелл — висловив думку, що Євросоюзу слід проаналізувати перспективи модернізації та підвищення ефективності енергетичного сектора, визначити свій фінансовий внесок у розвиток цього напрямку, а також скласти «список очікувань» від України щодо реформ у країні.
Він також прогнозує, що відносини між Україною та Росією в галузі енергетики залишатимуться напруженими, й без участі Євросоюзу ситуація не вирішиться. Джеймс Шелл вважає, що нове керівництво України недооцінює «російський чинник», зокрема зростання тиску з боку північного сусіда в галузі енергетики. Також він зазначив, що найближчим часом Україні складно буде залучати інвестиції в енергетичну галузь через внутрішню боротьбу, що ведеться між елітами, — як українськими й російськими, так і в самій країні.
Українські політологи також вважають, що Київ може запропонувати альтернативу російському проекту «Південний потік». «Україна цілком спроможна постачати ту саму кількість газу до болгарського Бургаса, але вже через свою газотранспортну систему. Проте цей проект перебуває у стадії технічної пропозиції, — вважає політолог Дмитро Бржестовський. — Як заявляв Азаров, контакти з цього питання відбуваються постійно. За його словами, за місяць відбувається декілька зустрічей із цього питання на найвищому рівні. Проте заяви керівництва уряду можуть залишитися на риторичному рівні, оскільки російська сторона також має неабиякий інтерес до української ГТС і розуміє його конкурентну важливість. І тут головну роль відіграє те, як Кремль зможе ангажувати українську сторону й що в результаті переважить — євроінтереси чи пропозиції, від яких не можна відмовитися».
На спільну думку фахівців, енергетичний, а саме газовий чинник, гратиме дедалі більшу роль у процесах у Чорноморському регіоні.
