Мистецький проект «Чехов» об’єднав усі музеї письменника
Театрально-мистецький проект «Чехов», в організації якого взяли участь усі музеї письменника в світі, відкрилась у залах московського Музею сучасної історії Росії, повідомили в прес-службі одного з організаторів Театрального музею ім. Бахрушина. У створенні цього потужного театрально-художнього проекту взяли участь усі чеховські музеї світу, зокрема музеї Чехова в Ялті та Сумах, багато театральних музеї та театрів, а також посольства Ізраїлю, Румунії, ФРН, Словенії, Чеської Республіки, Японії та Угорщини в Москві, повідомляє litAkcent.com з посиланням на РІА «Новини». «У нашому експозиційному просторі немає жодного реального предмета, меморіальних речей Чехова та сімейних реліквій. Ми хотіли представити світ Чехова через чорно-білу фотографію. Ми спробували проїхати місцями, де жив, творив, бував Антон Павлович, і через фотографії цих місць дати відчути глядачеві, що вони могли означати для Чехова, як він міг себе відчувати в цих будинках, інтер’єрах, пейзажах, серед цих речей. Це погляд із сьогоднішнього часу, прагнення зрозуміти Чехова з допомогою самого Чехова», — розповів сценограф проекту Олександр Боровський. У театральному залі протягом всієї роботи виставки, а вона триватиме до 25 грудня, відбудуться тематичні вечори та дні чеховських музеїв.
Знайдено невідому роботу Чарлі Чапліна
Організатори кінофестивалю комедійного кіно в американському місті Арлінгтон (штат Вірджинія) після перегляду короткометражного комедійного фільму 1914 року під назвою «Мисливець на грабіжників» установили, що це один із перших фільмів з участю короля німого кіно Чарлі Чапліна, повідомляє «РИА Новости» з посиланням на AP. Картина виробництва Keystone Studios протягом багатьох років вважалася загубленою. Вона знайшлася лише торік, коли американський історик кіно Пол Герукі викупив плівку на розпродажі предметів антикваріату в Мічигані. Тоді історик думав, що придбав чергову стрічку Keystone Studios, і не знав, що купує картину з Чарлі Чапліном. Протягом декількох місяців, поки фільм перебував у його розпорядженні, Герукі так і не знайшов вільного часу додивитися його до кінця. Проте, переглянувши стрічку до кінця в березні цього року, історик виявив, що в ній знімався сам Чарлі Чаплін і що це, ймовірно, одна з перших акторських робіт знаменитого коміка. Чаплін виконав у цьому фільмі епізодичну роль поліцейського. При цьому його ім’я не вказано в титрах, повідомляє NEWSru.com.
Відновлено первинне звучання сюїти Баха
Американський гобоїст та історик музики Гонсало зумів відновити первинне звучання Оркестрової сюїти номер 2 Йоганна Себастьяна Баха, повідомляє Lenta.ru із посиланням на Wall Street Journal. Згідно з партитурою, сольний інструмент у цій сюїті Баха — флейта. Руїс замінив її на гобой — таким чином музикант мав намір розширити власний репертуар. Партії інших інструментів він адаптував з огляду на тональність гобоя. Як наслідок, тональність усієї сюїти змінилася із сі мінор (тієї, до якої звикли сучасні слухачі) на ля мінор. Таке виконання показало, що спочатку Бах міг написати свій твір саме в ля-мінорній тональності. Зокрема, на це вказує те, що партію флейти в сучасній версії надмірно занижено. «Під суто музичним кутом зору гобой тут значно більше пасує, аніж флейта чи скрипка», — сказав Руїс. Музичні теоретики раніше вже висували припущення, що оркестрові сюїти Баха дійшли до нас не у своєму первинному звучанні. Передбачається, що з чотирьох сюїт лише перша збереглася в оригінальній версії. Думку про те, що другу сюїту Бах спочатку задумував у тональності ля мінор, також було вже озвучено. «За тих часів гобой вважався чимось на зразок електрогітари XVIII століття, справжнім інструментом віртуозів», — заявив Руїс. Зазначимо, що сьома і завершальна частина Оркестрової сюїти номер 2 — «Жарт» — є одним із найвідоміших творів Баха і взагалі класичної музики.
«Сонячний живопис»
Так відомий художник Олесь Семерня назвав свою персональну виставку, яка відкрилася у галереї «Грифон». Світ майстра — простір легенди і міфу, пісні й казки, старовинних звичаїв та сільської повсякденності, яка зберігає всі ці магічні скарби, і по вінця сповненої ними («Пейзаж-Буковина»). Життя персонажів Олеся Семерні монументальне і причетне до Вічності, але водночас — повне якоїсь зворушливої довірливості («Легенда», «День народження», «Материнська пісня»). Його пастухи й ангели, матері та воїни, Єва («Єва і кобзар») та Європа («Викрадення Європи») живуть за одвічними і гармонійними законами Всесвіту, тим самим зберігаючи й оберігаючи його, але самі видаються — і виявляться? — зовсім беззахисними перед тим, що дисгармонійне — але, на щастя, скороминуще («Чабанське свято», «Ангел», «Степовий скрипаль»). Оксана ЛАМОНОВА.
