Велика Британія побоюється припливу молдавських мігрантів
Тисячі молдаван можуть вимагати соціальних благ у Великій Британії, «навантаживши» ще дужче падаючу англійську економіку. Такі побоювання висловлюють британські ЗМІ, повідомляє видання The Daily Telegraph. Газета пише, що Румунія, надаючи своє громадянство жителям Республіки Молдова, відкрила «чорний хід» у ЄС сотням тисяч емігрантів із Молдови — колишньої Радянської республіки, які не лише працюватимуть у Великій Британії, але й вимагатимуть для себе усіх соціальних благ Королівства. Видання нагадує, що близько 900 тис. жителів РМ уже вимагають від Бухаресту румунських паспортів, які дозволять вільно подорожувати Туманним Альбіоном. Усе це може призвести до масової міграції молдаван до Великої Британії, зазначають британські журналісти. «Важливо, аби Велика Британія відреагувала разом із партнерами по ЄС на цей процес. Інакше, нам доведеться протистояти новій хвилі дешевої робочої сили, що було би найбільш неприємною справою за часів рецесії економіки», — заявив англійський лідер неурядової організації Migration Watch UK сер Ендрю Грін.
У Сирії заборонили носити паранджу в університетах
Студенток, які носять паранджу, не пускатимуть на територію університетських кампусів у Сирії, повідомив міністр у справах вищої освіти країни. Як повідомляється, Гіяс Баракат заявив, що носіння паранджі не відповідає академічним цінностям і традиціям університетів у Сирії. Ситуація довкола носіння паранджі викликає запеклі суперечки і в інших державах. У 2009 році ісламський духовний лідер Єгипту шейх Мохаммед Сайєд Тантаві заборонив студенткам у паранджі з’являтися в університеті Аль-Азхар — одному із провідних освітніх центрів ісламу. Він також прикро вразив інших мусульманських вчених, заявивши, що мусульмани у Франції повинні підкорятися французькому законодавству про заборону паранджі. Минулого тижня нижня палата французького парламенту переважною більшістю голосів схвалила заборону на носіння паранджі у громадських місцях. Щоб рішення Національної асамблеї стало законом, його повинен підтвердити сенат на своїй вересневій сесії. Нижня палата парламенту Бельгії також схвалила законопроект, що забороняє носіння одягу, який приховує зовнішність людини у громадських місцях, хоча конкретно паранджа у документі і не згадується.
Кабул бере відповідальність за безпеку в Афганістані
Афганський президент Хамід Карзай заявив про готовність влади Афганістану нести відповідальність за безпеку у країні до 2014 року. Про це Карзай заявив на відкритті кабульської міжнародної конференції щодо Афганістану, звернувшись із промовою до представників більше 70 держав і міжнародних організацій. Окрім того, він закликав надати уряду країни більший контроль над багатомільярдним бюджетом. Учасникам кабульської конференції було представлено масштабний план, який включає, зокрема, конкретні кроки щодо поліпшення методів управління, зміцнення прав людини і ефективнішого використання фінансових потоків. Було також оголошено про збільшення кількісного складу армії і поліції та інтеграцію у їх лави колишніх бойовиків. В обмін на це афганська влада вимагає від міжнародного співтовариства надати їм контроль над 50% усіх донорських коштів, які надходять у державу, — замість нинішніх 20%. Ці вимоги Кабулу було сприйнято без особливого ентузіазму, особливо враховуючи постійні звинувачення у корупції адміністрації Карзая. Держсекретар США Хіларі Клінтон, яка бере участь у конференції, підкреслила, що Вашингтон «чинить тиск на афганський уряд для того, аби він був більш підзвітним і боровся із корупцією». Вона також застерегла афганську владу від спроб укласти перемир’я із талібами, «Аль-Каїдою» або іншими збройними угрупуваннями.
Єлизавета II продає свої володіння через кризу
Криза змусила королеву Великобританії Єлизавету II продати один із заміських маєтків у графстві Чешир. Сума операції становить майже 1 млн. фунтів стерлінгів (1,5 млн. доларів). Як повідомляє газета The Independent, маєток Hadley Hall із сільським будинком XVI століття, розташований на 20 гектарах землі, було продано на аукціоні. Видання зазначає, що ця операція здатна збільшити занепокоєння британців стосовно масштабів економічної кризи, «котра розкидає королівські інвестиції і нищить палаци». Раніше повідомлялося, що британський уряд заморозив на колишньому рівні розмір держкоштів, які виділяються на утримання королівського двору. При цьому за останні 20 років ця сума не змінювалася — 7,9 млрд. фунтів стерлінгів. У 2009 році утримання Єлизавети II обійшлося британцям у 58 млн. доларів, що на 8% менше, ніж у 2008-му.
