Вироби з кераміки — чи не найдревніший спосіб творчої самореалізації людини. Сьогодні вони значно модернізувалися, ввібрали в себе нові стилі й технології виготовлення. Особливо це помітно в творчості відомої керамістки Неллі Ісупової, яка поєднує сучасні мотиви та образи з давніми традиціями українського кераморозпису. Неллі Ісупова вже протягом 40 років дивує українців своїми керамічними шедеврами. Здобувши фах кераміста, вона ще за радянських часів довгий час працювала на одному із майолікових заводів. Зараз свій фах Неллі розцінює як звичайну формальність. Проте саме він дозволив їй займатися улюбленою справою. Неллі Ісупова — одна з небагатьох, кому вдалося зберегти в своїх витворах національні традиції українського кераморозпису й разом з тим відкрити нові чудернацькі форми, вкласти в них філософські поняття, абстрактні образи та власне бачення світу.
7 липня в київській галереї «Дукат» відкрилася виставка «Фантазії Неллі Ісупової», де представлено 40 робіт художниці, виконаних у техніці майоліки. Як зазначає сама авторка, майоліка дозволяє їй втілювати в життя свої ідеї такими, якими вони є в її фантазії, адже ця техніка не знає жодних обмежень і заборон. Неллі довго експериментувала зі своїми виробами, але тільки майоліка дозволила їй відчути свободу самовираження. «Майоліка дає необмежені можливості. А це саме те, що мені потрібно, — говорить Неллі ІСУПОВА. — Мої образи не приходять до мене цілісними, а вимальовуються поступово, з кожним мазком пензля. Таке можливе лише в стилі майоліки, бо вона не забороняє помилки, а навпаки — образно їх переосмислює.» Але й майоліка може бути різною. Авторка обрала найяскравіші кольори для своїх робіт. Цікаво, що вона ніколи не змішує фарби: «Для мене існують тільки сім природних кольорів, які знають і використовують усі. Але чому не всім вдається створити гарний ефект? Гадаю, справа у вмінні поєднувати їх, знаходити контрасти».
Виставка представила химерні квіти, дерева, що, за словами авторки, в філософському переосмисленні могли б символізувати життя з його несподіваними формами й змінами. Куратори виставки склали такі вироби в цілі чарівні сади. Поруч із садами — риби та пташки.
З посмішкою Неллі говорить про недолік своєї роботи: «У мене ніколи немає і не може бути таємниць, бо всі вони втілюються у моїх роботах».
Юлія ЯРУЧИК, Літня школа журналістики «Дня»
