Протягом червня в Києві та інших містах України пройшла низка акцій протесту, пов'язаних із свавіллям української міліції. Активісти вимагали розкриття справи, пов'язаної з убивством студента Ігоря Індила, яке сталося 18 травня в Шевченківському райвідділі міліції. Не отримавши відповіді від правоохоронних органів, організатори акції «Ні —поліцейській державі» продовжують протестувати і вимагати правосуддя. А тим часом одному з організаторів акції — Михайлу Каменєву —загрожує 15 діб арешту за начебто порушення правил проведення акції протесту. На такі дрібні правопорушення у суді зреагували швидко, а з розслідуванням справи Індила і далі затягують.
Михайло КАМЕНЄВ, член оргкомітету акції «Ні — поліцейській державі»:
— Мене судитимуть за співорганізацію акції «Ні — поліцейській державі» від 10 червня за статтею 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Звинувачують у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Для тих, хто подавав заявку на проведення акції, санкція — 15 діб адміністративного арешту. Щоб улаштувати цей суд, нас звинуватили в тому, чого ми не робили. Мене перестріли у переході, хоча, думаю, все-таки вислідили. Зробили вигляд, що ознайомили з протоколом, хоча я у нього не дивився. Не знаю, що у ньому написано, бо відмовився ознайомлюватися з протоколом без адвоката.
14 липня у нас має відбутися чергова акція протесту, спланована ще десь на початку червня, одразу після першої акції. Сьогодні люди об'єдналися, щоб діяти. І надалі, сподіваюся, будемо протестувати і добиватися свого. Я не думаю, що ми ось так легко зламаємо цей режим і відкинемо його бажання розбудовувати поліцейську державу. Можливо, наші дії приведуть до того, що у головах влади зрушиться й почнуться зміни. Протести звернені до багатьох владних структур — це ми винесли у нашій петиції — до Президента, прем'єр-міністра, голови Верховної Ради, міністра внутрішніх справ, генерального прокурора, уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Вбивство студента Ігоря Індила стало каталізатором для людей — вже вдалося провести великі акції у кількох містах одночасно. Після організованих акцій ми зрозуміли, що наразі не можемо мобілізувати багато людей, бо все-таки літо, всі у відпустках. А вже восени ми зможемо розгортати активну кампанію. Практика зараз показує, що ми матимемо що розказати. Ось, для прикладу, стрілянина судді Дарницького районного суду свідчить, що влада сьогодні втрачає контроль над ситуацією.
Олексій БРИТЮК, голова ради громадянського об'єднання «Луганська археологічна спілка», м. Луганськ:
— Нещодавно разом із студією Zinadesign наша організація виступила із суспільною ініціативою встановити пам'ятний знак шістьом першим козакам, що освоювали східноукраїнські простори у XVI столітті. Ми написали звернення до міського голови Луганська і тепер збираємо підписи на підтримку акції. З історії відомо, що саме українські козаки робили тут перші серйозні поселення, серед іншого — й на території нашого міста. Зараз ми працюємо над сайтом, сподіваюся, що він почне функціонувати вже за тиждень. Там описуватимуться всі події, які відбуватимуться і будуть пов'язані із вшануванням українського козацтва. Це, власне, і є те, що ми плануємо здійснити. Нещодавно ми брали участь в охоронних розкопках, які проводить Луганський краєзнавчий музей на території козацького поселення Трьохізбенка, яке зараз руйнується «чорними археологами». Це для нас знакова подія, тому що руйнація історичних пам'яток в такий спосіб набуває загрозливих масштабів. Цим розкопкам передували дуже довгі переговори між місцевим козацтвом, правоохоронцями та сільською радою. Насправді всі знали, що там копають «чорні археологи», але ніхто не міг дати цьому ради. Тільки завдяки тому, що наша організація та місцеве козацтво зініціювали розкопки, ми знайшли гроші на цю справу, техніку, щоб можна було поставити історичну пам'ятку на облік і почати працювати в напрямку її рятування, адже «чорні археологи» приїжджають не просто копати, а мають спеціальні прибори і дістають лише те, що їм потрібно. Для Луганщини це дуже серйозне питання, справжня напасть. Врятувати пам'ятки зможе лише співпраця місцевої влади, правоохоронців та науковців. Те, що робота в цьому напрямку розпочалася, — добре, тому що в наш час це велика рідкість. А 10 липня ми їдемо з експедицією Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля на охоронні розкопки кургану доби бронзи. Йому близько чотирьох тисяч років, а нині розпочався процес руйнації через низку природних причин.
Олена СМАГЛІЙ, менеджер проектів центру «Соціальне партнерство», м. Донецьк:
— У травні ми розпочали проект «Відкритий простір». Він був започаткований для художників та проведений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Проект триває три місяці і розрахований на привернення уваги населення до життя, проблем та інтересів інвалідів. Є багато організацій інвалідів, де ці люди спілкуються між собою, але це коло закрите та обмежене. І ми хотіли поєднати два світи — світ людей з обмеженими можливостями та світ здорових людей. Тоді ж був проведений ярмарок творчих робіт інвалідів. Ми запрошували студентів, жителів міста та різноманітні громадські організації.
Антон ФЕДОРОВ, координатор і відповідальний за проведення Фестивалю небесних ліхтарів у Бердянську:
— У суботу в нас у Бердянську відбудеться масовий запуск небесних ліхтариків. Це буде некомерційна акція, яку проведе студія Alan-smile. Ліхтарики запускатимуться масово, адже це багато важить для ефектності дійства. Акція пройде на набережній, а тому все має виглядати феєрично і красиво, особливо якщо ліхтарики відпускати синхронно. За нашими очікуваннями, до заходу долучаться близько 300—400 місцевих жителів, які вже зараз виявили бажання прийти. Але ми сподіваємося й на залучення відпочивальників, які у суботу, вихідний день, прогулюватимуться набережною і звернуть увагу на дійство. Такі акції вже успішно проводилися в інших містах країни. Для чого ми це робимо? Звісно, не для реклами якоїсь комерційної чи іншої організації, а просто для того, щоб люди змогли приємно проводити вільний час.