Минулими вихідними в Кракові проходила 10-а ювілейна зустріч високого рівня країн-учасниць «Спільноти демократій». Цей захід відвідали делегації більш ніж 50 країн. Серед учасників зустрічі Державний секретар США Гілларі Клінтон, міністри закордонних справ Польщі, України, Швеції, Канади, Чорногорії, Уругваю, Монголії, Литви, Кенії, Грузії та інших країн із усіх континентів.
Хоча цей захід носив загалом святковий характер, але він може мати далекосяжні наслідки для розвитку демократії у світі. Як відзначив у першому виступі господар міністр закордонних справ Радослав Сікорський: «Демократія представляє універсальний людський проект і полягає в тому, щоб люди мали голос у правлінні власним життям. І це є таким же природним як і потреба дихати. Ось чому ми стурбовані, що останніми роками демократія втрачає грунт».
Він перефразував знаменитий вислів Льва Толстого і сказав, щасливі демократичні країни схожі одна на одну, але кожна недемократична країна є нещасливою у свій власний спосіб. На його думку, проблема демократії сьогодні полягає от у чому: ми бачимо юридичні й моральні обмеження державної влади як джерело сили, тим часом як будь-яка недемократична країна бачить обмеження як слабкість, а однопартійну систему вважає успіхом.
Польський міністр також зауважив, що суверенітет визначають «не королі, навіть не Бог, а прості люди — ви, я». Він підкреслив, що уряди отримують моральну й політичну підтримку на урядування з нашої згоди. За його словами, демократія зробила Польщу сильнішою й багатшою. Закони в країні поважаються, а медіа є вільними.
«Польща є сильною шанованою демократією. І поляки показали, що наша демократія може принести процвітання. Поляки знають, що демократія приносить самоповагу як для громадян, так і для їхніх лідерів. Я маю сигнал до борців за свободу в різних куточках світу: якщо ми в Польщі зробили це, теж саме можете й ви. Це означає, що треба мати сміливість аби боротися за демократію. І треба мати відвагу не дивитися в інший бік, коли хтось чекає вашої підтримки. Вашою присутністю тут ви показали, що ви не дивитесь у бік», — сказав Сікорський на завершення свого виступу.
Зі свого боку міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс відзначив, що не можна розглядати демократію як даність. «Демократія потребує узгоджених дій. Демократичні цінності мають бути рушійною силою зовнішньої політики. Ми повинні розуміти, що реалізм та ідеалізм у зовнішній політиці йдуть разом. Як сказала колись Олбрайт: «Реалізм означає те, що ви визнаєте реалії». Тим часом ідеалізм означає, що ми маємо вибрати шлях демократії», — сказав литовський міністр.
Тим часом державний секретар США Гілларі Клінтон у своєму виступі зазначила, що успіх Польщі не був випадковим чи неминучим, а став результатом праці покоління з метою поліпшити урядування, виростити приватний сектор і зміцнити громадянське суспільство. «Ці три основні елементи вільної країни — репрезентативний уряд, добре функціонуючий ринок і громадянське суспільство — працюють як три ніжки стільця. Вони піднімають і підтримують країни, які досягають вищих стандартів прогресу та процвітання», — підкреслила вона.
Загалом у своєму дуже ѓрунтовному виступі пані Клінтон зосередила увагу на важливості однієї ніжки цього стільця: громадянському суспільстві. За її словами, зараз ринки й політика зазвичай отримують більше уваги, але громадянське суспільство також є дуже важливим, оскільки є фундаментом і демократичного урядування, і широкого процвітання.
«Польща фактично є наочним прикладом того, як життєздатне громадянське суспільство може здійснювати поступ. Герої солідарності, такі люди як Броніслав Геремек, Лєх Валенса, Адам Міхнік, а також мільйони інших заклали основи Польщі, яку ми сьогодні бачимо. Вони знали, польський народ бажав і заслуговував більше від своєї країни. І вони трансформували це знання в один із найбільших в історії рухів за позитивні зміни», — наголосила держсекретар.
Як відомо, сама Клінтон працювала неурядовій організації Фонд на захист дітей, який допоміг поширити освітні можливості для бідних дітей тощо. Вона зізналася, що робота неурядових організацій за ніч не трансформує країну чи змінить уряд. Разом із тим вона наголосила, що її відданість зміцненню громадянського суспільства була постійною під час державної кар’єри. І цю відданість, — додала вона, — поділяє Обама, який був організатором громади в Чикаго.
Пані Клінтон сказала, що зараз у світі існує велика група країн, де закриваються стіни довкола громадянських організацій. За останні шість років 50 урядів видали нові обмеження на діяльність неурядових організацій. У цьому контексті серед Ірану, Зімбабве, Венесуели вона назвала Росію, відзначивши, що в Росії, в той час, коли «ми вітаємо заяви президента Медведєва на підтримку верховенства права, правозахисники і журналісти стають жертвами нападів і фактично ніхто не розкрив цих злочинів».
Держсекретар також відзначила, що «ідея плюралізму є інтегральною складовою розуміння того, що означає бути демократією. Демократії визнають, що ніхто — ні держава, ні політична партія, ні лідер — не спроможні дати відповіді на виклики, що постають перед нами. І залежно від обставин і традицій, люди потребують свободу, щоб виробляти й приймати власні рішення. Наші демократії не є і не повинні бути однаковими. Уряди народу, для народу і від народу будуть схожими на народ, який вони представляють. Але ми всі визнаємо реальність і важливість цих відмінностей. Плюралізм виходить із цих відмінностей. І оскільки придушення неурядових організацій є прямою загрозою для плюралізму, то воно також загрожує демократії».
За її словами, Спільнота демократій має з пересторогою ставитися до «стальних лещат», якими багато урядів у всьому світі повільно придушують громадянське суспільство і людський дух. «Сьогодні, наша відповідальність як Спільноти демократій полягає в тому, щоб вирішити цю проблему. Деякі країни, які займаються подібним, заявляють, що вони є демократичними, бо проводять вибори. Але як я відзначала раніше, демократія вимагає більшого, ніж вибори. Це має бути щоденне зобов’язання уряду та громадян жити відповідно до фундаментальних цінностей демократії й брати на себе відповідальність самоврядування. Демократії не бояться свого народу. Вони визнають, що громадяни повинні мати можливість збиратися разом, щоб пропагувати й агітувати», — підкреслила вона.
Клінтон висловила сподівання, що 20-а річниця заснування Спільноти демократії стане приводом для святкування зміцнення громадянського суспільства і справжньою інституціоналізацією «звичаїв серця», які є основою демократії. А для того, щоб це сталося, наші зусилля мають включати щонайменше чотири елементи:
— по-перше, Спільнота демократій повинна заснувати об’єктивний незалежний механізм моніторингу репресивних заходів проти неурядових організацій;
— по-друге, Рада з прав людини ООН має робити більше щодо захисту громадянського суспільства;
— по-третє, ми будемо працювати з регіональними та іншими організаціями, щоб зробити більше на захист свободи асоціацій;
— по-четверте, ми повинні координувати наш дипломатичний тиск.
За словами Клінтон, хоча громадянське суспільство важливе саме собою, але воно також допомагає підтримувати і стабілізувати інші ніжки стільця, уряди й ринки. Без роботи громадянських активістів і плюралістичного політичного дискурсу, уряди стають нестійкими й можуть навіть бути повалені. А без захисників прав споживачів, профспілок, громадських організацій, які дбають про потреби найслабших членів суспільств, ринки можуть «здичавіти» і стати неспроможними генерувати процвітання для широких верств населення.
«Ми вважаємо всі три ніжки стільця важливими для прогресу в ХХІ столітті. Тому ми продовжуватимемо порушувати питання демократії і прав людини на найвищому рівні в наших контактах із іноземними урядами, і продовжуватимемо пропагувати економічну відкритість і конкуренцію як засіб поширення загального процвітання й підтримувати представницькі уряди, які знають, що вони мають принести результати для демократії», — підкреслила Клінтон.
Треба віддати належне Євросоюзу. Там також поділяють думки Клінтон щодо важливості просування демократії у світі. Зокрема, міністр закордонних справ Іспанії, яка щойно завершила головування в ЄС, Мануель Моратинос відзначив на прес-конференції, що Євросоюз хоче посилити дії зі зміцнення демократії й зробити це ключовим елементом зовнішньої політики євроспільноти.
Слід відзначити, що на цьому форумі вперше була присутня Індонезія. Ця країна з населенням 255 млн. уміло поєднує іслам із демократією. Індонезійський міністр закордонних справ Марта Неталегава також підкреслив важливість просування демократії, ведення діалогу не лише з тими, у кого однакові цінності, а й із тими, у кого цінності різняться. «Зусилля з розвитку демократії мають у першу чергу виходити зсередини і ставати нормою», — підкреслив пан Неталегава.
Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який під час форуму сидів у першому ряду неподалік пані Клінтон, зазначив у своєму виступі, що зараз в українському суспільстві відбувається процес закріплення громадянських свобод як пріоритетної цінності для більшості громадян. За його словами, цей тренд буде тим стійкішим, чим більше в політиці та інших сферах суспільного життя буде молоді, що є головним носієм відповідних цінностей.
Він також запевнив присутніх, що в Україні немає жодних проблем із свободою слова, а політики, як з числа причетних до влади, так і з опозиційного табору, частіше, ніж в інших розвинених демократичних країнах, беруть участь у ток-шоу в прямому ефірі, які за популярністю переважають інші телевізійні програми.
Залишається сподіватися, що в української влади вистачить терпіння й мудрості вести діалог із опозицією, неурядовими організаціями і не виникне спокуси, подібно до деяких інших країн, вдатися до «стальних лещат». А випадок із керівником фонду Аденауера в Україні залишиться в історії справді як непорозуміння.
КОМЕНТАРI
Павол ДЕМЕШ, директор Трансатлантичного центру для країн Центральної та Східної Європи у Німецькому фонді Маршалла:
— Важливо відзначити декілька моментів. По-перше, це була спільна зустріч політиків і представників громадянського суспільства. По-друге, на мою думку, доповідь Гілларі Клінтон була найкраще підготовлена, вона включала зобов’язання стосовно громадянського суспільства. Це була дуже сильна доповідь, у якій відкрито роз’яснено позицію США щодо неурядових організацій. Учасники зустрічі також відзначили, що Євросоюзу також потрібно чітко висловити подібний підхід.
Оскільки Гілларі Клінтон приїхала до Кракова з Києва, то в доповіді позначила декілька пунктів, які стосуються країн Східного партнерства. Тим самим вона показала, що для американської адміністрації ці країни є важливими і що демократія має бути частиною зовнішньої політики країн —учасниць «Спільноти демократії», а не додатком до неї.
Я був би радий, якби леді Ештон зробила таку ж зрозумілу доповідь, як Гілларі Клінтон. Нині ЄС після вступу в дію Лісабонського договору розробляє свої підходи і розподіл ролей. Для Європи демократія є основою функціонування Євросоюзу, розширення ЄС і визначення відносин щодо інших країн.
На мою думку, ця зустріч була добрим імпульсом для Євросоюзу виробити нову політику і в зовнішніх відносинах. А присутність прихильників демократії не лише з Європи, а й із інших континентів означає, що питання прав людини та громадянського суспільства мають глобальне значення.
Для мене доповіді міністра закордонних справ Індонезії та Південної Кореї та Кенії є підтвердженням того, що демократія є не лише європейським феноменом, на неї треба дивитися з глобальної точки зору.
Що стосується Росії та Білорусі, то для цього треба знайти відповідний момент, бо це було святкування заснування «Спільноти демократії». Крім того, це була спроба знайти новий імпульс для розвитку основи, яку десять років тому заклали Геремек і Олбрайт. Майбутнє покаже, чи буде цей формат життєздатним.
Я був би радий, якби офіційні представники Росії брали участь у цьому форумі. Треба втягувати Росію до цих діалогів, щоб вона не відчувала, що «Спільнота демократії» спрямована проти неї. Бо без Росії, країн колишнього Радянського Союзу не можна обговорювати модернізацію. А це значить, що діалог між Євросоюзом, США і Росією дуже важливий для того, щоб поняття вільного розвитку країн, таких як Україна, продовжувалося.
Що стосується дій української влади, то є декілька моментів, які знервували багатьох. Це політика щодо медіа, неурядових організацій. Це маленькі сигнали стосовно цінностей: свобода слова, громадянської діяльності, які в Україні були нормально сприйняті і стали частиною політичної культури. Нова влада має зберігати та зміцнювати ці цінності, адже без ініціативи, активності громадянських організацій, мас-медіа неможливо досягти модернізації України.
Вітеніс АНДРІУКСИТІН, член Сейму Литовської Республіки, заступник голови комітету у європейських справах:
— Зараз кризу демократичних понять, цінностей переживають і країни Європи та Північної Америки. Втрачається інтерес до політичного життя та до участі в політичних дебатах на рівні суспільства. Партії стають партіями без членства. І це відбувається скрізь у Європі. Нове покоління стає більш індивідуальним.
Що стосується висновків, до яких дійшли учасники форуму, то за моєю пропозицією було внесено поправки до деяких документів, адже я вважаю, що потрібно говорити не лише про нові країни ЄС, проблеми з демократією існують і у старих країнах.
Але найголовніша аксіома — демократію треба захищати, пропагувати, її не можна експортувати. Захищаючи права людини, треба звертати увагу на те, що громадянське суспільство має само по собі дуже багато інструментів, через які можна робити вплив з одного континенту на інший, а не за допомогою сили, як раніше експортували соціалістичні революції. Потрібно розвивати дебати, обмінюватися думками, добрим досвідом, брати участь та залучати, і, звісно, виступати на захист цінностей.
На мій погляд, на цьому форумі дуже поверхнево торкалися проблематики Росії, України та Білорусі. Ці країни дуже складні, у них різні можливості розвитку демократичних альтернатив. Треба звернути увагу, що в Росії і Білорусі немає ѓрунту чи демократичної освіти, яка б сприяла залученню суспільства до вирішення проблем.
Нав’язування демократії цим країнам неможливо. Потрібно спілкуватися, розмовляти, організовувати спільні круглі столи, дискутувати, розвивати і відкривати. Електронний світ, світ інтернету, контактів, спілкування дає для цього великі можливості.
