Одне з ключових призначень проекту Податкового кодексу — спростити умови ведення бізнесу в Україні. Але добросовісні підприємці, з якими спілкувався «День», мають сумнів, що автори проекту дослухаються до їхньої думки. За останніх двадцять років вони вчилися виживати в умовах надскладної та ще й корумпованої системи оподаткування, отже, особливо сприятливого клімату від держави не чекають.
Підприємливість закладена в генах українців. Її не змогла повністю викорінити навіть всесильна радянська машина. Певна річ, цього не зможе зробити й недолугий Податковий кодекс. Але для чого ж душити українців податками, якщо потенціал бізнес-гена можна перетворити на українське економічне диво?
«День» звернувся до українських підприємців-практиків із запитанням: як на законодавчому рівні створити умови, щоб вивільнити енергію українців для розкутої бізнес-ініціативи? Як зробити так, щоб Податковий кодекс був вигідний підприємцям та ефективний для держави?
ВІД АВТОРА...
Сергій ТІГІПКО, віце-прем’єр-міністр України з економічних питань:
— Безумовно, проект Податкового кодексу потребує доопрацювання, адже це робочий документ, який сьогодні доопрацьовується за активної участі підприємців, влади та громадськості. Щодо критики цього документа, то всі конструктивні зауваження уряд розглядає як можливі варіанти для вдосконалення тих чи інших його положень. Щонеділі я провожу наради за участю представників Ради підприємців, працедавців, бізнес-асоціацій, представників податкової, митної служб і профільних міністерств. Вважаю, що такий відвертий діалог влади й бізнесу сприятиме підготовці якісного Податкового кодексу.
Ідеологія Податкового кодексу — це перш за все скорочення кількості податків і спрощення їх адміністрування. Нинішні розбіжності з бізнесом полягають перш за все в певному розширенні можливостей податкових органів. З одного боку, значна частина економіки зараз перебуває в тіні, поза оподаткуванням. З іншого — розширення повноважень податківців може призвести до зловживань з їхнього боку. Тут ми шукатимемо компромісів між бізнесом і владою. Розмова з бізнесом йде жорстка, але нерозв’язних питань я не бачу.
Можу запевнити всіх, що Податковий кодекс, не погоджений з бізнесом, ухвалено не буде. Цей документ створюється для підприємців, а не для податківців. Одне з його ключових призначень — спростити умови ведення бізнесу в Україні. Важливо, що розширення бази оподаткування зменшить навантаження на підприємства, що працюють сумлінно.
КОМЕНТАРI
Микола КУЛАГА, приватний підприємець, Дніпропетровськ:
— Для того щоб український бізнес процвітав, слід ліквідувати тіньову економіку й поставити всіх підприємців у рівні умови. Податки державі мають платити всі, незалежно від величини бізнесу, й точнісінько так само держава зобов'язана своєчасно повертати ПДВ, а не займатися обманом і маніпуляціями. Сьогодні багато підприємців використовують таку схему: вони розбивають свій бізнес на частини. Наприклад, кожна бензозаправка має свого фіктивного господаря. Це дає змогу оформитися «єдиноподатківцем» і платити державі податок усього лише 200 гривень на місяць. При цьому вони показують, що їхній прибуток нібито не перевищує визначених меж. Проте насправді мережами заправок володіє один монополіст-мільярдер, який у такий спосіб ухиляється від податків. Така сама схема використовується і в інших сферах торгівлі. Податківці та правоохоронні структури знають це, але заплющують очі. Зазвичай вони отримують мзду, але не обов'язково. Багато представників бізнесу працюють «під дахом». Їхні заступники сидять у державних структурах, і тому ці фірми стають «недоторканними» для перевірок. Європа та США тим і відрізняються від нас, що там усі працюють у рівних умовах. Звісно, й там підприємці намагаються приховувати доходи та ухиляються від сплати податків, але якщо їх упіймають на гарячому, то їм точно буде непереливки. Ухиляння від податків там — серйозний злочин, майже такий самий, як державна зрада. А в нас це практикується часто-густо. Тому тотальна корупція в Україні і є головною перешкодою для розвитку бізнесу. Коли одні офіційно процвітають у пільгових умовах, це позбавляє стимулу до нормальної роботи інших і практично відміняє конкуренцію, що, як відомо, є рушієм прогресу.
Михайло ПУХТАЄВИЧ, директор малого підприємства «Проспект», Житомир:
— В будь-якому випадку тепер влада має піти на непопулярні кроки. Зараз працювати стало важче, але думаю, якщо б президентом України стала Юлія Тимошенко, було б теж складно. Бюджет з дефіцитом, наповнювати його треба, і влада хоче зробити це якомога швидше. Думаю, що над новим Податковим кодексом її аналітичний відділ в цьому напрямі добре попрацював, а бізнес-структури були виключені. І маємо пресинг. А податкова система повинна мати такі речі, які б рухали бізнес, бути простішою. Бо в на вона одна з найскладніших в Європі. Там великі податки, але чіткі та зрозумілі правила. Нашу систему податків слід спростити. І не смикатися туди-сюди. Можливо, варто, щоб були привілеї для нового бізнесу, але тоді почнуть ними користуватися, відкриваючи нібито нові підприємства. Потрібна спрощена система реєстрації, ліцензування, дозволів. Ми, підприємці, про це давно говоримо: нібито створені єдині дозвільні центри, але хай спробує хтось почати бізнес і мати справу з міськвиконкомом, іншими інстанціями. Вони, як і раніше, корумповані. Боротьба з корупцією має полягати не в ліквідуванні хабарів, бо вони є і в розвинених країнах, але не в таких масштабах. Повторюю, потрібні чіткі та зрозумілі правила. У нас є закон, але крім нього — багато інших документів, тієї ж податкової адміністрації. Не приймають, наприклад, звіти, якщо менше ніж 1% відрахувань від обігу. Це ніде не прописано, але не беруть — і все. Інакше, кажуть, задовбаємо перевірками. Якщо б підприємці знали — ось ми повинні сплатити за законом до бюджетів 10 грн. зі 100 грн. прибутку (умовно) — або 8 грн. зі 100 грн., які роздати по кишенях різних посадовців, то ми б погодилися на перший варіант.
Ми не Арабські Емірати чи Росія з їхніми ресурсами. Нам потрібно самим заробляти, мати інвестиції з-за кордону. Тому необхідна чітка програма залучення коштів, в тому числі іноземних. Наша держава може виступити серйозним замовником на будівництво доріг, в тому числі для Євро-2012, житлових будинків, інших подібних проектів. А навколо підрядників на ці замовленнях заробляло б багато інших галузей, люди отримували б зарплату, ці гроші оберталися би в державі.
Дмитро ЛИСУН, директор приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані», село Плешкані, Золотоніський район Черкаської області:
— Судячи з усього, уряд хоче підсилити податковий тиск на підприємців. Я думаю, що це дуже велика помилка. Насправді темпи розвитку підприємництва сьогодні в нас невеликі. Власного виробника як такого обмаль. Замість того, щоб посилювати фіскальний тиск, повноваження та впливи податківців, державі потрібно, навпаки, зменшувати податкове навантаження. В податківців і так багато прав. Перевірки роблять постійно, ніяких проблем чи перешкод немає. Підсилення податкового тиску може тільки налякати власного виробника.
Ми всі обговорюємо проект Податкового кодексу, однак практично ніхто його не читав. Тому підприємцям складно дати якісь пропозиції. На мою думку, уряду потрібно там, де працює виробник і реально виробляється продукція, мінімізувати податки. Це буде стимулювати збільшення виробництва. Коли вже істотно збільшиться виробництво, тоді можна й вводити податки. А коли виробництва немає — ми просто знищуємо власного виробника. Це сьогодні відбувається скрізь, за всіма правилами й законами.
Якщо говорити конкретно про моє виробництво, то мені потрібно, щоб принаймні не чіпали ті податки, що є, — земельний і прибутковий. В принципі сьогодні в Україні нормальна податкова база в агропромисловому комплексі, і тому АПК більш-менш динамічно розвивається, на відміну від інших галузей. Тому, якщо вже не можуть повернути державні дотації й підтримку сільськогосподарського виробника, то принаймні бажано не збільшувати податковий тиск. Хоча загалом стимулювати тут приплив молодих підприємців важко. Уже фактично немає вільної землі для обробітку. Можна лише якось розвивати тваринництво, переробні підприємства. Тобто можна створити якісь податкові пільги (вже не будемо говорити про дотації, бо їх немає, і навряд чи будуть, зважаючи на наш бюджет).
Сьогодні дуже потрібно розвивати тваринництво. Це дає і робочі місця, і наповнення місцевого бюджету. Чим більше продукції випускається, чим більше людей в це залучені, тим краще буде жити регіон. Про це треба думати, а не про збільшення податків.
Потрібно також відроджувати виробництво великої рогатої худоби. Якщо подивитися на Росію чи Білорусь — там сьогодні дають божевільні дотації в тваринництві. А в нас — є інформація — планують замість дотації на молоко ввести дотацію на корову. У такому випадку стане вигідним просто тримати хвости, а не виробляти продукцію. Тому побажання тільки одне — хоча б не чіпайте те, що є.
Вардкес АРЗУМАНЯН, львівський ресторатор:
— Я пропоную зазирнути в історію. Коли люди сумлінно виконували свої фінансові обов'язки? Тоді, коли заробляли, платили десятину, ходили до церкви, молилися і дякували Богові. На мою думку, у новому Податковому кодексі все має бути дуже просто і чітко прописано. Тоді люди віритимуть, що все буде добре. Тобто тільки тоді народ чесно віддаватиме десятину — за впевненість і віру в стабільність.
Олексій СКРИПНИК, генеральний директор Eleks Software:
— У новому Податковому кодексі дуже багато позитивних моментів, але величезна проблема в тому, що він не збалансований. Я думаю, що причина цього — бажання прийняти кодекс до 1 січня, тобто він зроблений поспіхом. З другого боку, новий Податковий кодекс готують для того, щоб позбавити людей можливості робити порушення — замість того, щоби зробити його таким, щоби люди розвивалися. Тобто ідеологія нового кодексу побудована на противагу податковим кодексам інших країн, де людям дають повноцінну можливість і, головне, зацікавленість розвивати бізнес. На мою думку, новий Податковий кодекс, з одного боку, закриває дуже багато лазівок. З другого боку, за нових умов у тінь переводитимуться інтелектуальні види діяльності, і дуже складно буде працювати юристам, програмістам, фінансистам, тобто тим, хто заробляє головою. Резюмуючи, скажу, що у новий кодекс, на жаль, не закладено інноваційний момент. Що зараз являє собою Україна? Це металургія і трошки сільського господарства. Отож у новому кодексі немає філософії розвитку — у ньому не закладено майбутнє. А без цієї ідеї втрачається позитивний момент цього дуже важливого документа.
Леонід КОЗЯРЧУК, підприємець, майстер з ремонту дельтапланів, село Єлизаветин Рожищенського району Волинської області:
— Працювати і сплачувати податки треба — це однозначно. Але вони мають бути у розмірах, які посильні. Тоді їх усі сплачуватимуть, і від цього буде ефект як людині, так і державі. Нині ж кожна нова влада починає з податками мудрувати. Як зареєстрований підприємець, я працюю уже 10 років, ніколи не мав, бо не було потреби, найманих робітників. Мені вигідно працювати на єдиному податку, на рахунок місцевої сільради я сплачую у місяць 85 гривень. Було взагалі 50, але трохи підвищили, це терпимо. Якщо затримаєш виплати хоч на день, тобі вже надходить лист із податкової і відразу нараховується пеня. Хто ж проти? Як кажуть, заплати вчасно і спи спокійно. Але у якийсь час значно зросли виплати для таких підприємців, як я, у Пенсійний фонд. У місяць я мусив сплачувати до тисячі гривень. Як порядний і чесний підприємець, я частину цієї суми сплатив, хоча нікого не цікавило, як це мені дається. А потім ці виплати припинили. Такі шарахання до добра не приводять. І в нашому Єлизаветині, і в навколишніх селах немало підприємців середньої, скажемо так, руки просто припинили свою діяльність. Хтось постачав у села продукти та інші речі повсякденного попиту, моя однокласниця надавала ветеринарні послуги, а якби ви знали, які вони потрібні сьогодні у селі! Проект урядового Податкового кодексу справляє враження, що ні малий, ні середній бізнес цю державу просто не цікавлять, як не цікавими були і для попередніх влад. Нас рівняють до олігархів, і ми просто зникнемо як клас. У проекті я не знайшов того, на що очікують малі бізнесмени: мова про податкові канікули для малого і середнього бізнесу велася, але тепер мовчок. Дивує, що податківці, згідно з новими вимогами, матимуть право зайти в моє — як суб'єкта господарювання — помешкання. Це просто порушує Конституцію і права людини і недопустимо.
Влада має зрозуміти, що підприємці у своїй переважній масі люди чесні, люблять свою державу і готові сплачувати податки, але в розумних межах. Ефективним підприємництво буде лише тоді, коли його ефективність зрозуміють законодавці, бо ми на місцях це давно зрозуміли.
