Жителям Севастополя постійно нав’язують думку, що Чорноморський флот Російської Федерації «годує» місто: приносить «левову» частку до міського бюджету та бюджету Пенсійного фонду України в місті Севастополь. Нібито флот дає велику кількість робочих місць і без нього Севастополь не виживе. Але чомусь багато хто забуває слова першого заступника голови Севастопольської міської державної адміністрації Володимира Казаріна, який сказав: «Найголовнішою проблемою Севастополя на сьогодні, на жаль, є Чорноморський флот».
Справді, Чорноморський флот Російської Федерації багато років є найбільшим боржником перед Пенсійним фондом України в Севастополі. До початку 2010 року цей борг склав понад 15 млн. гривень. Згідно з українським законодавством, Чорноморський флот РФ зобов’язаний перераховувати виплати до Пенсійного фонду України, оскільки він працює на території України. Серед найбільших боржників пенсійного фонду: будівельне управління Чорноморського флоту Росії, що не внесло відрахувань на суму 10 млн. 789 тисяч гривень, ВАТ «Севастопольський морський завод» — 1 млн. 485 тисяч гривень (основний власник акцій підприємства — російський бізнесмен Костянтин Григоришин), Державне підприємство «КБ радіозв’язку» — 699,8 тис. гривень, ВАТ СП «ЕРА» — 571,1 тис. гривень. Опосередковано, за допомогою росіян мають борги перед українським бюджетом і приватні підприємства. Наприклад, міністерство оборони Росії заборгувало понад 400 мільйонів рублів севастопольському комерційному підприємству «Лазаревське адміралтейство» за ремонт протичовнового корабля «Очаков», підводного човна «Б-380», тепер це підприємство має заборгованість перед українським бюджетом (понад 20 мільйонів гривень) у зв’язку із застосуванням до нього фінансових санкцій з боку податкової адміністрації за грубі порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
На підприємствах ЧФ існує заборгованість із виплат заробітної плати. Так, наприклад, Будівельне управління Чорноморського флоту Росії з листопада 2008 року не ліквідувало заборгованості із заробітної плати своїм працівникам — жителям Севастополя. Люди неодноразово пікетували будівлю Будівельного управління, писали листи до різних інстанцій (у тому числі й президентові Росії), але на них ніхто не реагує. Хоча торік була отримана відповідь від президента РФ, який запевнив, що будуть ужиті заходи щодо погашення заборгованості. Але проблема так і не вирішена.
Коментуючи акцію протесту, проведену співробітниками Будівельного управління російського флоту, голова Кримської організації Української народної партії Олег Фомушкін запропонував Вікторові Януковичу особисто погасити перед жителями Севастополя борги Чорноморського флоту Російської Федерації. Адже саме за ініціативою Януковича українська сторона погодилася самостійно оплачувати базування ЧФ РФ на території Севастополя. «Якщо Президент України вважає вигідною для держави підписану угоду про продовження базування російського флоту в Криму, він має пояснити цю «вигоду» жителям Севастополя — працівникам будуправління ЧФ РФ, які вже два роки не отримують зарплату, пенсіонерам, яким несвоєчасно виплачують пенсії через російський борг перед Пенсійним фондом України, та мільйонам жителів Севастополя, Криму й України; чому їхні податки йдуть на утримання іноземної військової бази», — заявив Фомушкін.
Другий рік на Чорноморському флоті тривають скорочення працівників, переважно це жителі Севастополя. З 12,5 тис. працівників, скорочених у Севастополі торік і зареєстрованих у центрі зайнятості, близько 10 тисяч осіб були скорочені з підприємств ЧФ Російської Федерації. За прогнозом севастопольської адміністрації, 2010 року ця цифра може зрости ще на 1,5—2 тис. осіб. Якщо згадати офіційно озвучену торік інформацію, що на Чорноморському флоті працює близько 17 тисяч севастопольців, то легко підрахувати, що цього року їх залишиться близько п’яти тисяч осіб. Уже розформоване Управління капітального будівництва ЧФ РФ, планується скорочення більш ніж удвічі кількості працівників 91-го і 13-го Судоремонтних заводів.
Найбільш проросійсько налаштовані громадяни Севастополя, які виправдовували будь-які дії російської сторони, були шоковані, коли було оголошено про скорочення працівників творчих колективів і культурних установ флоту, в тому числі — Театру ім. Лаврєнєва, який працював навіть під час війни, ансамблю пісні й танцю «Подворье», Музею історії Чорноморського флоту, Морської бібліотеки ім. Лазарєва тощо. На всіх звільнених працівників-севастопольців будуть потрібні соціальні виплати з місцевої казни, в тому числі — з безробіття. Хоча командування ЧФ РФ, порушуючи законодавство України, відмовило керівництву Центру зайнятості провести перевірку стану виконання Трудового законодавства України під час скорочення та звільнення цивільного персоналу.
До загальної картини взаємної любові росіян і севастопольців приєднався скандал довкола будівництва будинків, що здійснювало Будівельне управління Чорноморського флоту. Ситуація дуже нагадує історію з Еліта-центром у Києві. Близько 200 севастопольських сімей чотири роки тому віддали гроші на будівництво цих будинків і досі не можуть вселитися в них через якісь незрозумілі причини. Знову жителям міста доводиться проводити мітинги біля Будівельного управління ЧФ, писати листи до різних інстанцій і залишатися ні з чим. Що цікаво, подібне ставлення з боку керівництва БУ ЧФ РФ спостерігається лише щодо будівництва об’єктів для продажу громадянам України. Будівництво ж житлових містечок для військовослужбовців флоту (головний спонсор цих будівництв — мер Москви Юрій Лужков) у бухті Козача і на вулиці Степаненка, попри фінансову кризу, інфляцію, «замороження» об’єктів будівництва, не припинялося. Багато хто вважає, що будинки для військовослужбовців флоту будуються за рахунок коштів, які повинні були йти на будівництво будинків для простих жителів Севастополя. Обурені таким обманом жителі Севастополя в інтерв’ю інтернет-виданню «ФЛОТ 2017» розповіли: «Судячи із зухвалої і безвідповідальної поведінки керівництва Будівельного управління ЧФ РФ, Лужков більше піклується про громадян Росії. А ми, прості громадяни України, які проживають у Севастополі, маємо для Лужкова інтерес лише на День ЧФ РФ, коли йому потрібна публіка, перед якою він знову розповість про щоденну турботу про всіх колишніх російськомовних співвітчизників в Україні. Настільки разючий контраст у підходах до вирішення житлових питань для «своїх» і для «чужих» змушує засумніватися в істинності заяв головного спонсора цих будівельних програм — мера Москви Юрія Лужкова, який нібито піклується про севастопольців».
Ще 2009 року виконуючий обов’язки голови СБУ Валентин Наливайченко охарактеризував діяльність мера Москви та його оточення: «...Близькі до уряду Москви та пана Лужкова структури причетні до незаконних фінансових операцій у Севастополі. Йдеться про певні операції з будівництвом, відкоти. Потім ці злочинні гроші, зароблені на нашій території, вкладаються в антиукраїнські проекти». Втрата довіри до Росії з боку якихось 500—800 осіб — це справжня дрібниця. Адже в Криму є ще «тисячі росіян», які продовжують бездумно вірити й любити Росію-матінку та Чорноморський флот-батечка, яких Росія може кинути не лише на гроші...»
Важливий чинник: основна маса кадрових військовослужбовців, які звільняються з ЧФ РФ, залишаються в Україні й отримують українську пенсію. Начальник головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополь Тетяна Кравцова повідомила: «Всі ті російські військовослужбовці, які мають тут квартиру (а таких більшість), звільняючись у запас, ідуть за пенсією все-таки до нас. До того ж у Російській Федерації пенсія у військових менша, ніж українська. А знаєте, скільки до нас їде росіян? Ми щодня отримуємо секретною поштою 10—15 пенсійних справ із Росії, з Казахстану, Прибалтики. І ми їм, після припинення російської пенсії, призначаємо українську пенсію». Що ж це виходить? Вони все життя працювали на благо Росії, а їм за рахунок українських платників податків довічно пенсію платитимуть.
Ось такі в нас є благодійники в особі Чорноморського флоту Російської Федерації: за оренду землі не платять; зарплату своїм працівникам по 1,5 р. не платять; проводять скорочення на своїх підприємствах тисяч севастопольців, а виплата соціального пакету з безробіття лягає на плечі севастопольського бюджету; займаються шахрайством — беруть гроші, а будинки не будують; а ось як на пенсію час іти, то Україна для них стає ближчою і ріднішою.
Як бачимо, ніякої зацікавленості Севастополя в присутності Чорноморського флоту Росії немає. Правильніше було б сказати, що деякі бізнес-структури в Росії дуже зацікавлені в подальшому перебуванні Чорноморського флоту в Севастополі для продовження своєї «діяльності». Шкода, що нинішнє керівництво України пішло на повідку в них. А питання безпеки й геополітики тут ні до чого, вони потрібні лише як димова завіса.
