Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» Агропромислового комплексу України є лідером спортивного руху на селі, й у цьому році воно відзначатиме 60 років від дня свого заснування. Пріоритетним напрямом роботи товариства було і є створення в сільській місцевості територіальних фізкультурно-спортивних клубів, забезпечення їхньої адміністративної та господарської самостійності, впровадження різних форм, методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності з урахуванням регіональних особливостей, традицій і економічних чинників. Саме на 2010 рік припало проведення п’ятого з’їзду «колосівців», яке відбулось 19 червня в Києві.
Голова товариства Анатолій Усенко розказав учасникам про діяльність товариства. До його складу входять майже 14 тисяч первинних осередків, 497 районних і п’ять міських організацій, п’ять міжгосподарських фізкультурно-оздоровчих клубів, 4192 фізкультурно-спортивних клубів «Колос» створені на території сільських і селищних рад. У прямому підпорядкуванні товариства «Колос» знаходяться спортивно-оздоровчі бази: «Скадовськ» (Херсонська область), «Україна» (Івано-Франківська область), «Тиса» (с. Ясиня Закарпатської області), «Переяславль» (Київської області), база олімпійської підготовки «Закарпаття» (м. Берегово Закарпатської області). До речі, саме на базі «Закарпаття» зараз ідуть «бої місцевого значення» в судах: товариство намагається відстояти базу для своїх спортсменів, але в декого з бізнесменів інші думки з цього приводу. Але це ще не все господарство «колосівців». Створено й функціонує більше шістнадцяти тисяч різних спортивних споруд, у тому числі 449 стадіонів, 6631 футбольних полів, 1488 майданчиків для фізично-оздоровчих занять, 34 плавальних басейни, 1053 спортивних зали, 159 стрілецьких тирів, 12 лижних баз та інше.
Щороку в змаганнях, які організуються товариством «Колос», бере участь понад два мільйона мешканців села. Це (якщо згадати, що у сільській місцевості проживає більше 30% населення України) виходить, що кожен сьомий мешканець села займається активним спортом завдяки товариству «Колос». Для дітей працює 263 детячо-юнацькі спортивні школи, де займається 72 тисячі школярів із 1074 сіл та 172 селищ міського типу.
Є в товариства й високі спортивні досягнення. За останні п’ять років спортсмени-«колосівці» брали участь у Олімпійських іграх, чемпіонатах і Кубках світу та Європи. 16 спортсменів брали участь у XX зимових іграх (2006 рік, Італія), 14 спортсменів товариства були в складі Національної олімпійської команди України на XXI Олімпіаді у Ванкувері (2010 рік, Канада). Головною ж подією в спортивному житті товариства її керівництво вважає XXIX літні Олімпійські ігри (2008 рік, Китай). Тоді, на Олімпіаду товариство делегувало 26 кращих своїх вихованців із 12 видів спорту, які завоювали три золоті, дві срібні й одну бронзову медалі. Практично кожен четвертий спортсмен приніс нагороди для України. А на чемпіонатах світу та Європи завойовано 801 медаль, із яких 272 золотих, 237 срібні й 292 бронзові нагороди.
Ось така потужна в Україні спортивна організація — «Колос». Щоб керувати таким великим організмом, необхідна міцна команда однодумців...
Але саме цього я не побачив на з’їзді. Відчувалось, що захід якийсь штучний, неприродний, для «галочки», в дусі радянського «одобрямс». Усі питання, що розглядалися, голосувалися делегатами тільки одностайно практично без обговорення. Наприклад, близько шістдесяти змін до статуту товариства були прийняті списком протягом хвилини. Хоча там були дуже принципові зміни. А під час виборів голови Товариства навіть не висунули альтернативну кандидатуру, хоча б для імітації демократії. Звісно, можна сказати, що це їхні справи і вони як хочуть, так і працюють. Але, думаю, авторитаризм навіть у громадській організації не є позитивом.
І тут, на мою думку, відбулось те, ради чого взагалі проводили цей захід. Голова товариства Анатолій Усенко подякував міністру Агропромислового комплексу Миколі Присяжнюку, що він знайшов час і прийшов на захід. Після цього пообіцяв, що «ми тепер ваші помічники в усіх ваших справах і ми вас не підведемо. Передайте Миколі Яновичу і Вікторові Федоровичу, що ми — той загін на який можна покластися в будь яких випадках». Інтонацію важко передати через газетні рядки, хоча наголос був зроблений саме на словах «в будь яких випадках». Може це збіг обставин, але після цих висловів частина делегатів у залі почала вимагати провести перерву на п’ятнадцять хвилин, і після цієї перерви третина делегатів до залу не повернулася, як і частина президіума.
Через деякий час один із виступаючих почав розповідати, як в такий-то області депутати, які зараз знаходяться в опозиції, але в тій області мають більшість, роблять певні перешкоди у роботі товариства. Голова «колосівців» не витримав і назвав цих депутатів хижаками, а потім додав: «Ми готуємо найкращих стрілків, кращих спортсменів силових видів спорту, та якщо ми розкрутимо все це, то ми цих хижаків і відстріляємо, і задушимо і та інше, і та інше. А чого ми повинні мовчати? Так що треба іноді й зуби показувати «кое-кому». У нас є фізична сила і розум у нас є. Але терпіння колись лопне».
Агресивні вислови керівника громадської організації, яка дійсно має великі людські, матеріально-технічні ресурси не можуть не турбувати. Особливо, якщо фрази звучать у присутності представників влади, які ніяк не реагують на дуже небезпечні виклики.
Після цих закликів і поведінки стало зрозумілим, що керівництво «колосівців» вже почало активну участь у виборчій кампанії певної політичної сили. Підтвердженням цього є те, що повноваження делегатів з’їзду продовжено на п’ять років. Саме для того, за словами Анатолія Усенко, щоб «як тільки я свисну — ви тут же зібралися і прийняли необхідні рішення...».
Жаль. Хотілось би вірити, що більшість людей, що працюють в товаристві «Колос», не поділяють думки свого керівника. Краще щоб діяльність фізкультурно-спортивного товариства «Колос» залишалось засобом підвищення соціальної та трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних і творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між людьми.
