Саме про це йшлося у відкритому листі голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка до Президента України Віктора Януковича, голови Верховної Ради України Володимира Литвина та прем’єр-Міністра України Миколи Азарова. Ситуація із освоєнням родовища «Хотиславське» турбує волинську владу й громадськість уже давно. Сусіди-білоруси мали намір розробляти його ще у 80-х —90-х роках минулого століття, але рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій із обох боків, який досліджувався на державних рівнях як України, так і Білорусі, не дав з’явитися цій «будові століття».
Нині ж білоруси активно видобувають пісок у родовищі, проте небезпечною для довкілля, яке не знає кордонів, є саме друга черга Хотиславського кар’єру, яка передбачає видобуток крейди із заглибленням до 45 метрів, а за деякими неофіційними даними — і до 60-ти й більше метрів. У своєму відкритому листі голова Волинської облради писав: «Українські науковці вважають, що роботи такого обсягу не можуть не позначитися на зміні в природних комплексах прилеглих земель. У зоні впливу опинилися населені пункти, лісові масиви, сільськогосподарські угіддя, водні джерела України. Зокрема, за 1 кілометр від згаданого об’єкта розташований заказник місцевого значення «Липин»; на відстані 5,2 кілометра — гідрологічна пам’ятника природи загальнодержавного значення «Озеро Святе»; за 7,1 кілометра — гідрологічний заказник місцевого значення «Озеро Турське»; і, найголовніше, за 17 кілометрів проходить кордон Шацького національного природного парку, до якого входять унікальні реліктові озера карстового походження, серед яких і найглибше озеро України — Світязь. Завдяки унікальним природним ландшафтам ця територія отримала міжнародний природоохоронний статус водно-болотних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією як світова природна спадщина. За висновками українських науковців, освоєння та експлуатація другої черги родовища «Хотиславське» призведе до утворення депресивної лійки з невизначеними властивостями, що зумовлює розвиток низки незворотних процесів у навколишньому природному середовищі на прилеглих територіях, наслідки яких передбачити неможливо... Існує реальна загроза обміління, скорочення площ водного плеса і навіть загибелі унікальних природних водойм...
І один із найголовніших пунктів листа: «Видобування і транспортування крейди спровокує техногенне забруднення навколишнього середовища повітряним шляхом».
Проблему Хотислава не один раз порушувала й газета «День» (11 липня і 15 липня, 19 грудня 2009 р., 3 березня 2010 р.). Проте наразі продовжує складатися враження, що проблема, яка має не волинське чи українське, а навіть світове значення, замикається на місцевих органах влади і засобах масової інформації, які час від часу подають черговий сигнал «Sos!». На своє звернення очільник Волиньоблради отримав відповідь із Мінохорони природи, якому це доручили вищі органи влади. Знову йдеться про те ж саме: про те, як говорить в інтерв’ю одному з волинських інтернет-сайтів заступник голови Волинської ОДА Віталій Карпюк, «це складне питання і стосується воно сфери міжнародних відносин. На регіональному рівні ми його не вирішимо».
Наразі Шацький національний природний парк, територію котрого безпосередньо зачіпає розробка Хотиславського кар’єру, готує звернення до міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, під егідою котрого перебувають транскордонні біосферні резервати Західного Полісся. Так природою визначено, що на межі трьох кордонів, трьох держав — України, Польщі й Білорусі — знаходяться унікальна флора та фауна. Як повідомив директор Шацького Національного парку Петро Юрчук, потрібно створити групу з українських, білоруських, польських експертів для розробки спільної програми термінового широкомасштабного цільового комплексного моніторингу територій, які потенційно можуть потрапити під техногенний вплив, у тому числі і Національних біорезерватів ЮНЕСКО «Шацький» (Шацький НПП, Україна), «Прибужський» (Республіканський заказник «Прібужскоє Полєсьє», Білорусь) і «Західне Полісся» (Полєський парк народовий, Польща), на основі яких ЮНЕСКО і створює Транскордонний біосферний резерват «Західне Полісся». А кошти на цей моніторинг збираються отримати, якщо проект, щодо його проведення, підготовлений науковцями Шацького парку, отримає схвалення у міжнародних організацій.
