На криворізькій шахті ім. Орджонікідзе, що входить у ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЦГЗК), сталася велика техногенна аварія. Під час планових вибухових робіт під землею на проммайданчику шахти провалився грунт і обвалився край відкритого кар’єру. В результаті, за офіційними даними, загинула одна людина, завдано значного матеріального збитку, а без води, електрики та газу залишилося 7,5 тисячі жителів гірницького селища ім. Горького. До зони обвалу потрапили чотири автомобілі, підстанція шахти, будівля механічної майстерні, чотири кілометри автомобільних доріг, а також підземний головний вентиляційний канал на території ЦГЗК. Була пошкоджена і газорозподільна труба діаметром 100 мм, яку невдовзі вдалося перекрити. Загальна площа обвалу склала 16 гектарів, а його глибина досягала 80 метрів. Потужність вибуху на глибині в півкілометра була такою, що жителі селища ім. Горького, звиклі до вибухових робіт, гадали, що стався землетрус. Від підземної ударної хвилі в багатьох житлових будинках гірників з’явилися тріщини.
Після обвалу посадові особи Дніпропетровської області поспішили запевнити ЗМІ, що під час проведення вибухових робіт жодного працівника в шахті не було. Самі роботи проводилися за проектом і під спостереженням співробітників Науково-дослідного гірничорудного інституту, які вели на шахті сейсмомоніторинг. За злою іронією долі, в зоні обвалу грунту опинився автомобіль «Газель», що належить згаданому інституту. Як повідомляється в інформації Дніпропетровської ОДА, «автомобіль перебував поза зоною, відведеною для безпечного паркування під час проведення вибухових робіт». Водій цього мікроавтобуса і став єдиною жертвою підземного вибуху — його машина звалилася в провалля. Тіло загиблого через кілька годин витягли з-під землі рятувальники.
Слід зауважити, що Центральний гірничо-збагачувальний комбінат входить до гірничорудного підрозділу ахметівської групи «Метінвест-холдинг», а шахта ім. Орджонікідзе поставляє на комбінат залізняк. Це єдине підприємство в Україні, що одночасно використовує відкритий і підземний способи видобування руди. Як відомо, раніше комбінатом керував нинішній дніпропетровський губернатор Олександр Вілкул, який, за даними ЗМІ, залишався потім «почесним» головою гірничорудного дивізіону групи «Метінвест». Уже через кілька годин після аварії губернатор провів у Кривому Розі нараду, на якій визначив «першочергові завдання з ліквідації наслідків осідання грунту». За його словами, в гірницькому селищі, в першу чергу, «необхідно гарантувати безпеку людей», а також відновити подачу електроенергії, газу та води «в найкоротші терміни». Ще в неділю в Кривому Розі чекали візиту прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Зараз на місці аварії працює комісія зі спеціального розслідування причин осідання грунту під головуванням начальника відділу організації державного нагляду в гірничорудній промисловості та з вибухових робіт Дергірпромнагляду Євгеном Захаренковим, а також експертна комісія з Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці. Криворізькі експерти від коментарів аварії утримуються, проте дивуються, що підземний вибух призвів до таких колосальних наслідків. За офіційними даними, в шахті на глибині близько половини кілометра було підірвано 45 тонн промислової вибухівки. Не виключено, що гірники прагнули «виконати й перевиконати» план із видобування залізняку, проте експерти стверджують, що раніше в Кривбасі проводилися й потужніші вибухи. Звертає на себе увагу хроніка НП на криворізьких копальнях, у тому числі й на шахті ім. Орджонікідзе. Торік, наприклад, тут загинув головний механік шахти, який... потрапив під приводні ремені дробильної установки. Проте нинішня аварія, за словами гірників, може означати чи не «загибель» самої шахти. В будь-якому випадку, видобування залізняку на ній, судячи з усього, зможуть відновити зовсім не скоро.
Тим часом прокуратура Терновського району міста Кривий Ріг порушила відносно посадових осіб шахти ім. Орджонікідзе кримінальну справу. Як повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області, в ході досудового слідства було встановлено, що на шахті допустили порушення правил охорони праці при проведенні робіт підвищеної небезпеки, внаслідок чого при обвалі породи загинула людина.
КОМЕНТАР
Віталій ГАСАНЕНКО, головний вчений секретар Міжнародної академії безпеки життєдіяльності, провідний науковий співробітник відділу теорії Інституту математики НАН України:
— Для того щоб оцінити ситуацію, необхідно знати, як велося будівництво на шахті. Якщо не було міцної конструкції — основи, на якій трималися всі перегородки, то тоді питання до будівельників. Звичайно, міг бути й такий варіант, що вибухівка потрапила в критичну точку. Знаєте, як у детективах: коли в суперміцну вітрину кинути монеткою і влучити в критичну точку, вона розсиплеться на дрібні осколки. Але я, швидше, схиляюся до думки, що це була слабкої міцності конструкція. За грантовою програмою НАТО кілька років тому ми досліджували вибух хмарочосів-близнюків (11 вересня 2001 року). Так ось, в усьому світі високоповерхівки будують таким чином: спочатку надміцна залізобетонна ліфтова шахта, а потім навколо неї поверхи і все інше. Американські хмарочоси були збудовані за іншим принципом, через те й склалися, як карточні будиночки. Думаю, це саме стосується й шахт. Основа мала бути міцною.
