Шановна Ларисо Олексіївно!
До вас звертаються по допомогу пенсіонери міста Гайсин Вінницької області. На сторінках вашої газети правдиво висвітлюються дії влади та опозиції. Звичайно, влада «піклується» про народ, і щоб ми про це не забували, депутати з трибуни Верховної Ради нам про це нагадують.
Як же конкретно відбувається це «піклування» в нашому Гайсинському районі, а можливо, і на території всієї Вінницької області? З 28 червня 2010 року припинено трансляцію радіопрограм українською мовою з Києва! Три рази по півгодини на день веде передачу місцеве радіомовлення, є якийсь графік радіомовлення з Вінниці, але ми його не знаємо. Натомість цілий день веде передачу радіостанції «Голос России» і розповідає нам про те, що відбувається в Україні та в нашій Верховній Раді. То виникає запитання: в якій країні ми живемо? Ми хочемо без перекладачів чути пряму трансляцію з зали Верховної Ради, слухати програму «20 хвилин з Володимиром Яворівським» та чудові концерти української пісні. Радіо — це єдина наша втіха. А що робити людям, які прикуті до ліжка, мають поганий зір і не можуть дивитися телевізор?
Звернулися до місцевого радіовузла. Нам сказали наступне: це не від нас залежить, була вказівка зверху (невідомо з якого!). Можливо, включимо передачі з Києва, але це буде не раніше, ніж через місяць.
А ми зараз хочемо відчувати, що живемо в Україні, і будь-які чиновники не повинні позбавляти нас можливості слухати рідну мову. Народ правильно оцінює цей антинародний захід, спрямований на вимирання нації. Як сказала Ліна Костенко: «Нації не вмирають самі, спочатку в них відбирають мову».
У нас залишається надія на журналістів вашої газети. Ми дуже сподіваємося, що ви допоможете повернути нам радіомовлення зі столиці нашої держави.
Із повагою, В. РУДИК, заслужений вчитель України; З. КУЧЕНКО, ветеран праці; В. КУЧЕНКО, учасник ВВВ, інвалід II групи; В. МАСЛО, учасник ВВВ; О. ПОБЕРЕЖНИК, м. Гайсин Вінницької області