Проблема зміни клімату щодня стає для людства все актуальнішою. Світ давно замислюється над тим, як зменшити навантаження на природу, хоча реальних результатів треба чекати довго. До того ж, вони не завжди будуть такими, як задумувалося. Наприклад, взяти відомий Кіотський протокол про скорочення викидів парникових газів. Підписаний він був у 1997 році, й згідно з ним, кожна країна-учасниця взяла на себе певні зобов’язання скоротити до 2020 років викиди «своїх» парникових газів. Але вчені вже підрахували, що розрахунки були неправильними і наразі потрібно переглядати ці зобов’язання, як і питання невикористаних квот. «День» писав про те, що парникові гази спричиняють підвищення температури на планеті й максимально, допускають науковці, вона може піднятися на 2 градуси. За тим порогом починаються незворотні процеси в природі.
Цього тижня в місті Німеччини Бонні завершуються чергові двотижневі переговори зі змін клімату. Основним завданням учасників конференції (близько 150 країн, дві тисячі представників) є робота над текстом нової угоди про скорочення викидів парникових газів, який має замінити собою Кіотський протокол. Ще дві важливі теми, які обговорюються — питання розподілу обіцяних розвинутими країнами 30 мільярдів доларів США фінансової допомоги для адаптації бідних країн до змін клімату та зупинка вирубки лісів у світі. Також вже обговорювалися зміни до Кіотського протоколу, які стосуються торгівлі квотами на викиди, що, власне, чи не найбільше стосується України. До речі, екологи ще перед початком засідання повідомили, що напередодні переговорів Європейська Комісія рекомендувала кожній країні-члену ЄС взяти на себе зобов’язання знизити викидів парникових газів до 2020 року на 30% від рівня 1990 року. Така позиція означає сумарне скорочення для всіх країн-членів Кіотського протоколу.
Як повідомили «Дню» в Національному екологічному центрі, в Бонні відбувається два шляхи переговорів. Перший — це продовження Кіотського протоколу, опрацювання так званого пост-Кіотського протоколу. Крім того відбувається паралельний процес: в рамках конвенції учасники переговорів працюють над ще одним документом, оскільки в Кіотському протоколі не прописано, що країни які розвиваються, теж повинні зменшувати викиди (а вчені наполягають що зменшити антропогенне навантаження на Землю силами тільки найрозвинутіших країн неможливо). За словами Ірини Ставчук, координатора програм змін клімату Національного екологічного центру, вчені порахували, що реальні викиди (і, відповідно, зобов’язання які взяли на себе країни) були неправильними і такі країни, як Україна і Росія взяли на себе зобов’язання, які є набагато більшими за реальні викиди. Розподіл квот не був виконаний за якимись критеріями, тож тепер піднімається питання наскільки це було правильно, і що з цим робити.
Що стосується України, то вона, як член Кіотського протоколу, відноситься до розвинутих країн і повинна ще й допомагати адаптуватися до змін клімату менш розвиненим. Офіційна позиція України, за повідомленням Національного агентства екологічних інвестицій, залишається незмінною: ми заявляємо про зобов’язання знизити викиди парникових газів до 2020 року на 20% від рівня 1990 року. Крім того Україна наполягає на збереженні статусу країни з перехідною економікою та на перенесенні невикористаних квот на викиди парникових газів до наступної угоди, сподіваючись продати їх в майбутньому.
— Переговори передбачають компроміс для досягнення спільної мети, а Україна з року в рік наполягає на своєму бажанні значно збільшити викиди парникових газів. Звичайно це не сприяє прогресу на переговорах, — сказала «Дню» Ірина Ставчук, яка наразі перебуває в Бонні. Газета «День» вже писала про те, що наша офіційна позиція — «20% до 2020 від рівня 1990 року» — фактично означає ріст викидів парникових газів від сьогоднішнього рівня на 70% до 2020 року.
Двома днями раніше в Бонні вже обговорили питання квот. До єдиного рішення представники переговорів так і не дійшли, оскільки країни мають різні позиції і виробити єдину стратегію складно. Більшість країн висловилися за те, що є проблема і вирішили організувати технічний семінар у серпні 2010 року, на якому обговорити, зокрема, як обмежити перенесення квот. Україна не робила жодних заяв: в неї є позиція, яку вона подала раніше — що вона за повний переніс квот.
— Екологічні організації — проти переносу квот, тому що вони використовують неналежним чином і це підриває інших розвинених країн скорочувати викиди парникових газів, — каже Ірина Ставчук. — Україна за Кіотським протоколом має надлишок квот. Він — не від того, що наша держава дуже активно запроваджує політику скорочення викидів парникових газів, а тому, що коли приймався Кіотський протокол, ніхто не знав як буде розвиватися економіка. Країна була досить бідна і, відповідно, взяла на себе такі зобов’язання, які привели до таких результатів. Тепер деякі країни піднімають питання, що розподіл цих квот був не науковий, а політичний, і це потрібно брати до уваги. Можна припустити, що до серпня 2010 року ніщо в угодах про зміну клімату не зміниться, і що стосується України, то ми житимемо за старими правилами: з такою ж силою забруднюватимемо атмосферу, не запроваджуватимемо альтернативних технологій.
Чи не єдиним позитивом, а може, надією на те що Україна стане менше викидати в повітря вуглецю, який спричиняє на планеті потепління, є нещодавні переговори робочої групи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із Фондом Чистих технологій і Світового Банку. Тема стосувалася того ж — скорочення антропогенного навантаження на Землю. Як повідомили «Дню» в Мінприроди, на переговорах увага приділялася запровадженню в Україні програм і проектів у галузі «низьковуглецевої енергетики».
— Україні не вдалося налагодити на міжнародному рівні дійсно ефективної співпраці у питаннях масштабного фінансування заходів зі скорочення антропогенних викидів парникових газів. Це неприпустимо для країни, яка має виконувати зобов’язання, взяті за Рамковою конвенцією Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї , — сказав міністр Мінприроди Віктор Бойко. — Сьогоднішні переговори можна вважати днем зрушення ситуації з «мертвої точки».
Аби запрацювали ці проекти, в Україні потрібно зробити ряд реформ, зокрема, створити Фонд екологічних інвестицій і вже до нього залучати кошти вітчизняних та закордонних інвесторів. Від нас Фонд чистих технологій чекає пропозицій, які б стосувалися альтернативних технологій. Звичайно, непогано було б, якби ці програми запрацювали, бо пригадується, «День» не раз писав про подібні проекти і, чомусь, вони так і залишалася на рівні розмов.
